17 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4938/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Сіпака А.В.) в адміністративній справі №280/4938/25 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті скарги від 12.05.2025 на постанову лікарської комісії № 2025-0321-0937 від 21.03.2025 при КНП “Клініка» Сімейний лікар» Широківської с/р, якою визнано ОСОБА_1 придатним до проходження служби;
зобов'язати відповідача повторно розглянути скаргу від 12.05.2025 на постанову лікарської комісії № 2025-0321-0937 від 21.03.2025 при КНП “Клініка» Сімейний лікар» Широківської с/р , якою визнано ОСОБА_1 придатним до проходження служби та направити ОСОБА_1 на повторний огляд.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 12.05.2025 звернувся до відповідача зі скаргою на постанову лікарської комісії № 2025-0321-0937 від 21.03.2025 при КНП “Клініка» Сімейний лікар» Широківської с/р, якою визнано позивача придатним до проходження служби. У відповідь на скаргу відповідач листом від 20.05.2025 за № 598/4/12452 повідомив про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу, відтак, у випадку погіршення стану здоров'я запропоновано звернутись до командування військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, а у разі потреби на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Додатково відповідач послався на п.п. 53 та 56 постанови Верховного Суду України № 160/2592 та повідомив, що “факт не проходження позивачем медичного огляду під час його призиву не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав. Позивач вважає, що ЦВЛК самоусунулась від виконання покладених обов'язків, фактично визнавши, що відносно ОСОБА_1 порушено процедуру проходження ВЛК.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оформленою довідкою №2025-0321-0937 від 21.03.2025.
Зобов'язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оформленою довідкою №2025-0321-0937 від 21.03.2025, з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та доводам сторін. Так судом не враховано дискреційних повноважень відповідача, оскільки приписи Положення №402 не визначають обов'язку відповідача приймати постанови за результатами розгляду скарг. Перегляд і скасування постанов є правом ЦВЛК, а не обов'язком, апостанови приймаються виключно у разі визнання скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що висновком військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області позивача визнано придатним до військової служби, що підтверджується наявною у матеріалах адміністративної справи довідкою ВЛК від 21.03.2025 №2025-0321-0937.
Позивач не погоджуючись із вищезазначеним висновком військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області подав скаргу до 20 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.
Листом 20 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 12.05.2025 №1854/3512 позивача було повідомлено про те, що у разі погіршення стану здоровя позивача, пропонується йому звернутись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби, з метою вирішення питання про направлення його на обстеження, лікування чи проведення медичного огляду ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби.
Позивач не погодивши із висновком військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та відповіддю 20 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України подав скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
За наслідками розгляду скарги позивача на постанову військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оформленого довідкою №2025-0321-0937 від 21.03.2025 та рішенням 20 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, відповідач листом від 20.05.2025 за № 598/4/12452 повідомив позивача про те, що згідно пунктів 53 та 56 постанови Верховного Суду України № 160/2592 встановлено, що факт не проходження позивачем медичного огляду під час його призиву не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав. Листом від 12.05.2025 №1854/3512 надано обгрунтовані розяснення, разом з тим, у випадку погіршення стану здоров'я, військовослужбовцю запропоновано звернутись до командування військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, а у разі потреби на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що полягає у фактичному нерозгляді його скарги, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність, оскільки не розглянув скаргу із прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За змістом частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402) (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до абзаців першого-сьомого пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно з пунктом 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
За змістом пункту 2.3 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.
На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров'я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров'я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України; організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК, здійснення контролю за роботою підпорядкованих ВЛК та надання їм методичної і практичної допомоги; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення персоналу для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та інших осіб; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
За змістом підпункту 2.6.1 пункту 2.6 розділу І Положення №402 госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Госпітальні ВЛК також створюються при санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також при інших закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.
За потреби при закладах охорони здоров'я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.
Відповідно до підпунктів 2.6.3, 2.6.4 пункту 2.6 розділу І Положення №402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичних служб військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання.
Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров'я (установах) і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
З вищенаведених норм Положення №402 вбачається, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні ВЛК, які проводять медичний огляд, зокрема, військовослужбовців, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання ВЛК. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. До штатних ВЛК належить, зокрема, ЦВЛК ЗСУ, рішення та постанови якої можуть бути оскаржені в судовому порядку.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що процедура перегляду рішення попереднього ВЛК не порушена, а оскільки підстави для прийняття постанови відсутні. Крім того, зазначив, що здійснення медичного огляду військовозобов'язаного є правом, а не обов'язком ЦВЛК, а направлення його на повторний огляд Положенням №402 не передбачено.
Колегія суддів вважає такі доводи частково обґрунтованими, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що висновком військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області позивача визнано придатним до військової служби, що підтверджується наявною у матеріалах адміністративної справи довідкою ВЛК від 21.03.2025 №2025-0321-0937.
Не погодившись з висновком ВЛК позивач звернувся зі скаргою до регіональної ВЛК (20 регіональна військова-лікарська комісії), яка в свою чергу надала відповідь листом від 12.05.2025 №1854/3512 про можливість вирішення питання у встановленому законодавством порядку направлення його на проведення медогляду ВЛК.
Позивач не погодившись з висновком ВЛК та відповіддю, подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, до якої були долучені копії медичної документації (а.с. 11-16)
ЦВЛК листом від 20.05.2025 за № 598/4/12452 повідомив позивача про те, що згідно пунктів 53 та 56 постанови Верховного Суду України № 160/2592 встановлено, що факт не проходження позивачем медичного огляду під час його призиву не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав. Листом від 12.05.2025 №1854/3512 надано обгрунтовані розяснення, разом з тим, у випадку погіршення стану здоров'я, військовослужбовцю запропоновано звернутись до командування військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, а у разі потреби на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідь по суті порушених питань у скарзі відповідачем не була надана.
Проте стосовно обраного судом захисту, колегія суддів доходить наступних висновків.
Так адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2021 у справі №820/5570/16 та від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, згідно з якою надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.
Щодо порядку розгляду ЦВЛК ЗСУ скарги ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу І Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за №94/29962.
За змістом абзаців першого-другого пункту 3.3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Відповідно до пункту 3.4 розділу І Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
В межах розгляду цієї справи висновки відповідача, викладені у листі за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо спірної постанови ВЛК, не містять будь-яких висновків та оцінки спірної ВЛК та поданих медичних документів.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що лист ЦВЛК ЗСУ, не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості.
З огляду на вищезазначені норми законодавства та враховуючи висновок суду про те, що скарга не була розглянута по суті, оскільки відповідь містить інформацію щодо правових висновків суду касаційної інстанції у справі №160/2592/23 та можливість звернутися військовослужбовцю до командування з питання направлення на медичний огляд, а отже висновки суду першої інстанції про бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду скарги та зобов'язання повторно її розглянути є правильним, підтверджені матеріалами справи і не спростовані доводами апеляційної скарги.
Проте щодо висновків суду про зобов'язання розглянути скаргу з прийняттям постанови є помилковими, оскільки силу підпункту 2.3.4 пункту 2.3, пункту 3.4 розділу І Положення №402, проведення медичного огляду військовослужбовців, направлення запитів для отримання додаткових медичних документів, направлення особи на контрольне обстеження чи повторний медичний огляд є правом відповідача, а не його обов'язком. І такі права він може реалізувати лише за умови, якщо визнає подану скаргу щодо перегляду постанови ВЛК обґрунтованою.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, оскільки суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити розгляд скарги з прийняттям постанови.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року в адміністративній справі №280/4938/25 змінити.
Абзац третій резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року в адміністративній справі №280/4938/25 викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оформленою довідкою №2025-0321-0937 від 21.03.2025.»
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року в адміністративній справі №280/4938/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак