16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 808/8416/15
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Татаринов Д.В.) в адміністративній справі №808/8416/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу,-
16.10.2015 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі ГУ Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 серпня 2015 року №Ф-502-25.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про незгоду з оскарженою вимогою, докази визначеної суми боргу відсутні.
Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року вищезазначене клопотання задоволено, замінено сторону (відповідача) у справі №808/8416/15, з Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39543978) на Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП 44118663, юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано належним чином доводів відповідача про наявність у позивача боргу (недоїмки) з єдиного внеску, а також нарахованих пені і штрафу. До матеріалів справи були додані картка платника податків, з якої чітко вбачається наявність боргу. Крім того, рішення щодо застосування штрафних санкцій та пені позивачем не було оскаржено.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 серпня 2015 року Державною податковою інспекцією в Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-502-25, в якій зазначено, що станом на 31 липня 2015 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 14 265,67 грн., яка є недоїмкою зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 5).
Позивач не погодившись з вимогою, звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що даних про наявність заборгованостей зі сплати штрафу, пені вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-502-25 від 20 серпня 2015 року не містить. Відповідачем не надано до суду документальних доказів, що в облікових даних з картки особового рахунку платника ФОП ОСОБА_1 станом на 31 липня 2015 року існувала заборгованість з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 14265,67 грн. Судом також враховано наявність ряд судових рішень про оскарження інших вимог податкового органу.
Колегія суддів переглядаючи судове рішення не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірними у справі є правомірність прийняття податковим органо вимоги з недоїмки єдиного внеску.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).
Так, за змістом частини першої статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, або ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2); сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою (пункт 6).
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є:
- роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4).
Відповідно до приписів частин 11 та 12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника; у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
За змістом частини 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 11 статті 25 Закону №2464).
Ця ж норма в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, визначала, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною 16 статті 25 Закону №2464 визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, встановленими Законом №2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначає Інструкція №449.
Відповідно до пункту 1 розділу VII "Фінансові санкції" Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Згідно з пунктом 5 розділу VII Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
За змістом пункту 2 розділу VII Інструкції №449 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Отже, зміст наведених вище положень законодавства свідчить, що в разі несвоєчасної та/або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, про що органом доходів і зборів приймається відповідне рішення. При цьому, розрахунок цих фінансових санкцій здійснюється на підставі даних інформаційної системи такого органу. У разі наявності недоїмки, надсилає вимогу.
Суду першої інстанції податковим органом була подана інтегрована картка платника податків - ОСОБА_1 за період 2013-2015 року. (а.с. 121-124, 134)
Проаналізувавши ІКП за 2013 - 2015 роки, судом встановлено, що Лобіков Д.В. по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (Для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які провадять незалежну професійну діяльність), має заборгованість.
Станом на 31.12.2013 в ІКП Лобікова Д.В. по коду класифікації доходів бюджету 71040000 обліковувалась заборгованість у сумі 8056,71 грн. (7103,65 (заборгованість передана органами Пенсійного фонду) +1194,03 (нараховані протягом 01.10.2013 - 31.12.2013 суми) - 240,97 грн. (сплачені протягом 01.10.2013 - 31.12.2013 суми) = 8056,71 грн).
Станом на 31.12.2014 в ІКП Лобікова Д.В. по коду класифікації доходів бюджету 71040000 обліковувалась заборгованість у сумі 12676,02 грн. (8056,71 (несплачена заборгованість за 2013 рік) + 5022,52грн (нараховані протягом 2014 року суми) - 403,21 грн. (сплачені протягом 2014 суми суми) = 12676,02 грн.).
Потягом періоду з 01.01.2015 по 31.07.2015 позивачем єдиний внесок не сплачувався, проте протягом даного періоду в межах виконавчого провадження з позивача стягнуто єдиний внесок на загальну суму 27,00 грн. (27.05.2015 - 1,20 грн та 27.05.2015 - 25,80 грн).
Отже, станом на 31.07.2015 в ІКП Лобікова Д.В. по коду класифікації доходів бюджету 71040000 обліковувалась заборгованість у сумі 14 265,67грн. (12676,02 (несплачена заборгованість за 2014 рік) + 1267,95 (нараховані протягом 01.01.2015 - 31.07.2015 суми) + 284,28 грн. (штрафні санкції за рішенням №000241 вiд 03.03.2015) +81,82 (пеня за рішенням №000241 вiд 03.03.2015) - 27,00 (стягнені протягом 01.01.2015 - 31.07.2015 в межах виконавчого провадження суми) = 14 265,67грн) (зазначена сума вказана у оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-502-25 від 20.08.2015).
Також у суму недоїмки входить сума штрафних санкцій та пені.
Так, податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №000241 вiд 03.03.2015 на загальну суму 348,70 грн. (штрафна санкція - 64,42 грн. та пеня 284,28 грн.). Це рішення не було оскаржено.Враховуючи наведене вище в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави для скасування спірної вимоги відсутні.
Доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про наявність ряду судових рішень щодо скасування вимог про сплату боргу, є помилковими. Так рішення судів ґрунтуються на недоведеності складових недоїмки інших вимог.
У цій справі податковим органом подано інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 яка містить суми недоїмки, що в ній обліковується, які складаються з нарахуваних сум з єдиного внеску, штрафні санкції і пеня. В свою чергу позивачем не спростовані суми недоїмки, що в ній обліковується.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року в адміністративній справі №808/8416/15 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовлено.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак