16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/2907/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. (суддя Науменко В.В) в адміністративній справі №340/2907/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати її вчинити певні дії.
Ухвалами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 р. відкрито провадження у справі №340/2756/25 за позовною заявою ОСОБА_1 та роз'єднано заявлені ним вимоги у самостійні провадження.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі №340/2907/25 прийнято до провадження позовні вимоги ОСОБА_1 в частині:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати йому за період з 01 березня 2018 р. по 01 лютого 2025 р. індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому за період з 01 березня 2018 р. по 01 лютого 2025 р. індексацію - різницю грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, із урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 з 2015 р. проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , якою не було нараховано та виплачено йому індексацію грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 р. по 01 лютого 2025 р., виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 01 лютого 2025 р. включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці
відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 01 лютого 2025 р., виходячи із щомісячної фіксованої величини 1 229,15 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, із урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги за період з 01 березня 2018 р. по 18 липня 2022 р. задовольнити відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги за період з 19 липня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 01 лютого 2025 р. залишити без розгляду.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції помилково зазначено, що у лютому 2018 року позивач отримував грошове забезпечення у розмірі 616,00 грн., а у березні 2018 року - 3 850,00 грн., так як згідно наданих суду документів у лютому 2018 року позивач отримував грошове забезпечення в розмірі 7668,83грн., а у березні 2018 року - 11 557,33 грн. Різниця між цими розмірами становить 3 888,50 грн., а не 3 234,00 грн. як зазначено судом. Дана помилка впливає на розрахунок індексації-різниці, а саме: 4463,15 - 3888,50 = 574,65 грн., а не 1 229,15 грн., як зазначено судом. Також, наявні підстави для залишення без розгляду позовних вимог за період з 19 липня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 01 лютого 2025 р. у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, оскільки Законом України №2352-IX було внесено зміни до статті 233 КЗпП України та починаючи з 19 липня 2022 р. відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 у період з 01 березня 2018 р. по 01 лютого 2025 р. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із тим, що Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплачувала індексацію грошового забезпечення за відповідний період проходження служби, без урахування абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населенню», затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. №1078, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 3 234,00грн., що не перевищує суму можливої індексації 4 463,15 грн., то він мав право на отримання щомісячної індексації - різниці починаючи з 01 березня 2018 р. у розмірі 1 229,15 грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо строку звернення до суду слід зазначити наступне.
Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник може звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 р. № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, які набули чинності з 19 липня 2022 р. Нова редакція вказаної статті більше не передбачала звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 р. у справі №460/21394/23 вказано, що правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 р., підлягають правовому регулюванню згідно із положеннями статті 233 КЗпП України (у попередній редакції), а у період з 19 липня 2022 р. підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX.
Також, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин.
Тобто, до правовідносин за період з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р. має бути застосована редакція статті 233 КЗпП України, що діяла до 19 липня 2022 р., тобто без обмеження строком, із урахуванням діючого на території України до 30 червня 2023 р. карантину.
Щодо періоду з 01 січня 2024 р. по 01 лютого 2025 р. слід зазначити наступне.
Частина 1,2 статті 233 КЗпП України в редакції зі змінами визначає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору працівник має право звернутися до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
ОСОБА_1 про порушення своїх прав в частині не нарахування та виплати йому суми індексації - різниці у 2024 - 2025 роках, дізнався із довідок про розмір його грошового забезпечення, отриманих від відповідача разом із листом від 11 березня 2025 р. (а.с.20-22).
Таким чином, звернувшись до суду у травні 2025 р. із позовними вимогами за період з 01 січня 2024 р. по 01 лютого 2025 р., ОСОБА_1 не порушив встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк.
По суті спору слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 р. № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 р. визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 141, яка набула чинності 15 березня 2018 р., у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається із урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., яка набрала чинності починаючи з 01 березня 2018 р., затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців рядового та начальницького складу.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки відповідача №674 від 19 травня 2025 р., грошове забезпечення ОСОБА_1 із урахуванням усіх складових, що не мають разового характеру в лютому 2018 року становило 7 668,83 грн., в березні 2018 р. - 11 557,33 грн. (а.с. 42).
Отже, в березні 2018 р. грошовий дохід позивача збільшився на 3888,50 грн. (11 557,33 грн. - 7 668,83 грн.).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %.
Сума індексації розраховується наступним чином: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 р. помножений на величину приросту споживчих цін та поділений на 100 (1 762 грн. х 253,30 / 100 = 4 463,15 грн.).
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 3 888,50 грн. = 574,65 грн.
Такий розрахунок індексації наведено Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2024 р. у справі №160/4155/22.
Враховуючи, що підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 р. (3 888,50 грн.) не перевищило розмір індексації у березні 2018 р. (4 463,15 грн.), то він мав право на отримання у період з 01 березня 2018 р. по 01 лютого 2025 р. сталого щомісячного розміру індексації відповідно до приписів пункту 5 Порядку №1078 в розмірі 574,65 грн., а не 1 229,15 грн. як вказав суд першої інстанції, виходячи із збільшення грошового доходу позивача у березні 2018 р. в розмірі 3 234,00 грн., який ним помилково був розрахований із урахуванням лише посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та без врахування надбавки за особливо важливі завдання та премії, які також не мали разового характеру.
За результатом розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів дійшла висновку про необхідність її часткового задоволення та зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. в адміністративній справі №340/2907/25 - змінити, зазначивши в абзаці третьому його резолютивної частини суму щомісячної індексації - різниці в розмірі 574,65 грн.
В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. в адміністративній справі №340/2907/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш