22 грудня 2025 рокусправа № 380/10794/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.04.2025 №454 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині оголошення ОСОБА_2 - догани.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що службове розслідування, на підставі якого винесено оскаржений наказ, не проведено, а матеріалів службового розслідування немає. Вказав, що у наказі не вказано коли на адресу військової частини з ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшли матеріали №24099 стосовно вчинення 31.12.2024 порушень ПДР і вказане має пояснення в тому, що дисциплінарне стягнення накладено на позивача без призначення та проведення службового розслідування, поза строками застосування дисциплінарного стягнення, з порушенням принципу «двічі за одне не карають», та всупереч як КУпАП, так і Статуту. Зазначає, що не можливо застосування відповідачем консолідованого підходу до позивача, коли один вид відповідальності замінюється іншим, (адміністративна на дисциплінарну), оскільки як йшлось вище, за порушення ПДР військовослужбовці, за виключенням військовослужбовців-водіїв ТЗ несуть відповідальність на загальних підставах.
Відповідачі відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі доповідної записки начальника юридичної служби від 31.01.2025 у зв'язку із отримання інформації від Львівського РУП №2 ВП №1 щодо неправомірних дій ОСОБА_3 , що мали місце 31.12.2024, вчинення правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №124 від 31.01.2025 про проведення службового розслідування.
За результатами службового розслідування прийнято наказ «Про підсумки службового розслідування» №182 від 18.02.2025, згідно з яким наказано за порушення вимог статей 12, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступнику командира 2 стрілецької роти по роботі з особовим складом 3 стрілецького батальйону старшому лейтенанту ОСОБА_1 оголосити догану.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 №454 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення 31.12.2024 порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, настання відповідальності за які, передбачені статтею 15 КУаАП заступнику командира 2 стрілецької роти по роботі з особовим складом 3 стрілецького батальйону старшому лейтенанту ОСОБА_1 оголошено догану.
Вважаючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності безпідставним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Головним питанням у цьому спорі є оцінка дій та рішень суб'єкта владних повноважень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII). Також, Закон №2232-XII визначає загальні засади проходження військової служби в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями
Відповідно статті 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV.
Дія цього Дисциплінарного статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
- бути пильним, зберігати державну таємницю;
- додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
- не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до приписів статті 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (частина 1).
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (частина 3).
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни (частина 4).
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність (частина 6).
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
Згідно з частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (стаття 83 Дисциплінарного статуту).
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до положень статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
З аналізу викладених норм права слід виснувати, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З доказів у справі суд встановив, що на підставі доповідної записки начальника юридичної служби від 31.01.2025 у зв'язку із отримання інформації від Львівського РУП №2 ВП №1 щодо неправомірних дій ОСОБА_3 , що мали місце 31.12.2024, вчинення правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №124 від 31.01.2025 про проведення службового розслідування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №380/4780/25 встановлено, що проведеним службовим розслідуванням установлено, що: «Старший лейтенант ОСОБА_1 29.12.2024 вибув за межі Ужгородського гарнізону у зв'язку із відвідуванням родини.
31.12.2024 приблизно о 13:45, за адресою АДРЕСА_1 , старший лейтенант ОСОБА_1 діючи з прямим умислом та хуліганським мотивів, з метою завдання матеріальної шкоди, вийшов з керованого ним автомобіля “Mini Cooper» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив удар ногою в задні ліві двері автомобіля “Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 під її ж керуванням.
Внаслідок протиправних дій старшого лейтенанта ОСОБА_1 , автомобіль “Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_3 зазнав механічних пошкоджень задньої лівої двері у вигляді деформації та пошкодження лако-фарбованого покриття, чим завдав матеріальних збитків власнику автомобіля “Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_4 .
На місце події були викликані працівники патрульної поліції м. Львова.
ОСОБА_4 працівникам патрульної поліції було подано заяву про вжиття заходів, щодо старшого лейтенанта ОСОБА_1 , а також надано відеофайл з відеореєстратора автомобіля “Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_3 на якому зафіксована вказана подія.
Працівниками патрульної поліції було встановлено особу та контактні дані старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Перебуваючи в громадському місці, старший лейтенант ОСОБА_1 продовжуючи свої протиправні дії, виражаючись нецензурною лексикою ображав ОСОБА_4 .
[…] Таким чином старший лейтенант ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , під час дії правового режиму воєнного стану, перебуваючи на військовій службі, в порушення вимог ст. 12 та ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України повинен постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.
Основними причинами та обставинами даного правопорушення є нехтування старшим лейтенантом ОСОБА_1 положень ст. 12 та ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Обставинами, що обтяжують вину старшого лейтенанта ОСОБА_1 є те, що військовослужбовець вчинив дане правопорушення в умовах правового режиму воєнного стану, не доповів своєму начальнику про дану подію (приховав)».
За результатами службового розслідування запропоновано за доцільне:
1. Командирові 3 стрілецького батальйону з особовим складом провести позапланові заняття щодо дотримання підпорядкованим особовим складом ст. 12 та ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України;
2. За порушення вимог статті 12 та 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступника командира 2 стрілецької роти по роботі з особовим складом 3 стрілецького батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_1 оголосити догану;
3. За результатами службового розслідування видати наказ командира військової частини про підсумки службового розслідування.
Відповідачем прийнято наказ «Про підсумки службового розслідування» №182 від 18.02.2025, згідно з яким наказано за порушення вимог статей 12, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступнику командира 2 стрілецької роти по роботі з особовим складом НОМЕР_4 стрілецького батальйону старшому лейтенанту ОСОБА_5 оголосити догану.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 №454 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення 31.12.2024 порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, настання відповідальності за які, передбачені статтею 15 КУаАП заступнику командира 2 стрілецької роти по роботі з особовим складом НОМЕР_4 стрілецького батальйону старшому лейтенанту ОСОБА_1 оголошено догану.
З позиції представника позивача прийняттю спірного наказу від 28.04.2025 повинно було передувати проведення службового розслідування чого відповідачем зроблено не було. Також, відповідач всупереч положенням КУпАП і Статуту порушив принцип «двічі за одне не карають», а дисциплінарне стягнення застосоване до позивача поза встановленого законодавством строку.
Щодо покликань представника позивача про відсутність факту проведення службового розслідування до прийняття наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що такі покликання не відповідають дійсності, оскільки як свідчать матеріали справи відповідач наказом №124 від 31.01.2025 призначив службове розслідування, а наказом від №182 від 18.02.2025 затвердив підсумки службового розслідування за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування.
Покликання представника позивача про порушення відповідачем принципу «двічі за одне не карають» всупереч положенням КУпАП і Статуту суд оцінює критично.
Відповідно до частини 1, 2 та 4 статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.
Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Як свідчить довідка про результати перевірки (ІТС «ІПНП №24099 від 31.12.2024») від 10.01.2025 ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області подія, яка відбулася 31.12.2024 стосувалася лише суперечки водіїв транспортних засобів щодо правил дорожнього руху та пошкодження позивачем (удар ногою) транспортного засобу іншого водія. Юридична кваліфікація дій позивача: «Скерувати матеріали у ВЧ НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства».
ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області надіслало відповідачу матеріали щодо події 31.12.2024 для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.
Отже, подія, яка відбулася 31.12.2024, жодним чином не стосується порушення позивачем правил дорожнього руху.
При цьому, правоохоронні органи не прийняли жодного із передбачених законодавством рішень за результатами проведеної перевірки події, що відбулася 31.12.2024. Натомість надіслали відповідачу, як органу уповноваженому приймати рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, матеріали для прийняття ним відповідного рішення.
Доказів прийняття за наслідками розгляду події, яка відбулася 31.12.2024, щодо позивача постанов про адміністративне правопорушення, рішення суду щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності представником позивача до суду не надано.
Водночас суд зазначає, що положеннями статтею 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Таким чином, хоча стаття 45 Дисциплінарного статуту визначає розмежування між дисциплінарною, адміністративною та кримінальною відповідальністю військовослужбовців залежно від характеру правопорушення, адміністративний суд самостійно встановлює юридичну природу спірних правовідносин, не будучи зв'язаним правовою позицією, викладеною в іншому судовому рішенні. Суд повинен надати власну оцінку фактичним обставинам та нормам права під час розгляду адміністративної справи, яка виникла з публічно-правових правовідносин.
Отже, підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності не ставляться в залежність від наявності або відсутності рішення суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Правомірність висновків службового розслідування були предметом спору в адміністративній справі №380/4780/25, за результатами розгляду якої рішенням від 15.10.2025 суд відмовив у задоволення позову ОСОБА_5 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним і скасувати пункту 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.02.2025 №182 «Про підсумки службового розслідування».
Щодо покликань представника позивача в частині того, що дисциплінарне стягнення застосоване до позивача поза встановленого законодавством строку
Згідно з статтею 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Також, згідно з приписами пунктів 1-2 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Під час розгляду справи суд становив, що наказом від №182 від 18.02.2025 «Про підсумки службового розслідування» відповідач затвердив підсумки службового розслідування за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування; визначив вид дисциплінарного стягнення та призначив особу, якій доручено підготувати проект відповідного наказу.
Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №454 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким позиву оголошено догану прийнятий лише 28.04.2025, тобто, поза місячним строком встановленим статтею 87 Дисциплінарного статуту.
З огляду на викладене суд висновує, що оскаржений наказ прийнятий відповідачем із порушенням приписів Дисциплінарний статут Збройних Сил України та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, що свідчить про його протиправність.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати зі сторін стягувати не слід.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 №454 від 28.04.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «догана».
3. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович