Іменем України
23 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2049/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Департамента поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Департамента поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яким просить:
- визнати противоправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01 січня 2024 року по 12 вересня 2025 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року;
- зобов'язати Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01 січня 2024 року по 12 вересня 2025 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 з 17.06.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 12.09.2025 проходив службу в Національній поліції України, в період з 01.04.2023 по 12.09.2025 проходив службу в Департаменті поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.09.2025 №798 о/с Позивача було звільнено з посади заступника командира батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію», із 12 вересня 2025 року.
Адвокат, діючи в інтересах Позивача, звернувся з запитом від 18.09.2025 №126/25 до Відповідача, на отримання інформації, чи здійснювалося нарахування та виплата Позивачу сум індексації грошового забезпечення на підставі ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 за період з 01.01.2024 по 12.09.2025, які повинно було розраховувати з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця - листопад 2015 року, якщо не здійснювалося, або для розрахунку сум індексації грошового забезпечення було взято базовий місяць не листопад 2015 року, повідомити з яких причин, та здійснити нарахування та виплату Позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.09.2025, розрахованих з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця - листопад 2015 року.
Вивченням листа Відповідача № 139332025 від 06.10.2025 та додатку до листа - довідки від 01.10. 2025 № 759 про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.01.2024 по 12.09.2025, було встановлено, що Відповідачем за період з січня 2024 року по липень 2024 року Позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась, з серпня 2024 року по листопад 2024 року по 130,20 гривень за кожний місяць, у грудні 2024 року - у сумі 254,35 гривень (тобто з урахуванням базового місяця - грудень 2023 року), за період з січня 2025 року по червень 2025 року Позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась, у липні та серпні 2025 року - у сумі 133,23 гривень за кожний місяць, у вересні 2025 року (за 12 днів вересня 2025 року) - у сумі 53,29 гривень (тобто з урахуванням базового місяця - січень 2025 року).
Проте індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.01.2024 по 14.07.2025 з урахуванням індексу інфляції з розрахунку базового місяця - листопад 2015 року, повинна складати: за січень 2024 року - 3645,71 грн., за лютий 2024 року - 3645,71 грн., за березень 2024 року - 3645,71 грн., за квітень 2024 року - 3645,71 грн., за травень 2024 року - 3857,67 грн., за червень 2024 року - 3857,67 грн., за липень 2024 року - 3857,67 грн., за серпень 2024 року -3857,67 грн., за вересень 2024 року - 3857,67 грн., за жовтень 2024 року - 4105,97 грн., за листопад 2024 року - 4105,97 грн., за грудень 2024 року - 4342,15 грн., за січень 2025 року - 4342,15 грн., за лютий 2025 року - 4584,39 грн., за березень 2025 року - 4584,39 грн., за квітень 2025 року - 4584,39 грн., за травень 2025 року - 4850,86 грн., за червень 2025 року - 4850,86 грн., за липень 2025 року - 4850,86 грн., за серпень 2025 року - 4850,86 грн., за вересень 2025 року - 4850,86 грн. ( за 12 діб вересня 2025 року - 1940,34 грн. (4850,86*12/30)).
У листі № 139332025 від 06.10.2025 (107282) Відповідачем у нарахуванні та виплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.09.2025 у належному розмірі з розрахунку базового місяця - листопад 2015 року фактично було відмовлено.
Сторона позивача вважає бездіяльність Відповідача щодо невиплати на користь Позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.09.2025 у належному розмірі з розрахунку базового місяця - листопад 2015 року, противоправною.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до положень статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України 2024 рік" обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та нарахування сум індексації визначено Порядком № 1078.
Відповідно до пункту 5 Порядку визначено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Отже, у разі зростання посадового окладу (тарифної ставки) з січня 2024 року, сума індексації заробітної плати має визначатись з урахуванням положень пункту 5 Порядку, тобто значення індексу споживчих цін у січні приймається за 1 або 100 відсотків і для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається з лютого 2024 року.
У разі, якщо підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у січні 2024 року не відбувається, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів здійснюється з січня 2024 року.
Право на індексацію грошових доходів настає, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації 103%.
Порядком визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.
Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103 % лише в червні 2024 року. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103 % не було. Ураховуючи пункт 1-1 Порядку №1078 та те, що індекс споживчих цін за червень 2024 року опублікований в газеті "Урядовий кур'єр" 12 липня 2024 року, індексація в 2024 році має нараховуватися з серпня 2024 року.
Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
При цьому грудень 2023 року визначено базовим. Позивачу із серпня 2024 року по грудень 2024 року включно нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця грудень 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, нарахування індексації грошового забезпечення позивачу нараховано та виплачено у повному обсязі.
Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягають застосуванню відповідачем.
Таким чином, індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, саме січень 2025 року є «базовим». Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року.
Тобто доводи представника позивача, що базовим місяцем щодо періоду з 01.01.2025 по 14.07.2025 є листопад 2015 року, є помилковими та протиправними.
Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягають застосуванню відповідачем.
Таким чином, індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, саме січень 2025 року є «базовим». Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року.
Тобто доводи представника позивача, що базовим місяцем щодо періоду з 01.01.2025 по 14.07.2025 є листопад 2015 року, є помилковими та протиправними.
З вищевикладеного судом встановлено, що до липня 2025 року у відповідача був відсутній обов'язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.
Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2025 року по 14 липня 2025 року включно місяць підвищення доходу січень 2025 року.
У липні 2025 року належний розмір індексації становив 133,23 грн. У серпні 2025 року належний розмір індексації становив 133,23 грн. У вересні 2025 року належний розмір індексації становив за відпрацьований час 53,29 грн.
Згідно із довідкою ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 12.11.2025 № 864 про здійснення розрахунків за період з 01 січня 2024 року по грудень 2025 року ОСОБА_1 у січні - липні 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2024 року нарахована у повному обсязі.
Згідно із довідкою ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 12.11.2025 № 865 про здійснення розрахунків за період з 01 січня 2025 року по вересень 2025 року ОСОБА_1 у січні - червні 2025 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у липні, серпні та вересні 2025 року нарахована у повному обсязі.
Тобто, відповідачем у 2025 році нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078, Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та в належному розмірі.
Оскільки стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», стаття 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не визнавалися неконституційними і підлягають застосуванню, нарахування і виплата позивачеві поточної індексації у 2024 та 2025 роках здійснювалася відповідачем із дотриманям вимог діючого законодавства, тому позовні вимоги не належать до задоволення.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що встановлення статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» правила, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, а також встановлених статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», норми, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, не впливає на визначення базового місяця, оскільки після прийняття Урядом постанови № 988, якою було затверджені схеми окладів поліцейських, які до теперішнього часу не змінювалися, та з прийняттям якої саме й було обумовлено визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, тому базовим місяцем для визначення індексації залишився листопад 2015 року.
Отже Відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.09.2025 з встановленням базового місяця листопад 2015 року.
До аналогічних висновків дійшов Чернігівський окружний адміністративний суд у рішеннях від 29 серпня 2025 року у справі № 620/2210/25, від 07 жовтня 2025 року у справі № 620/8832/25, від 11 листопада 2025 року у справі № 620/10654/25, від 13 листопада 2025 року у справі № 620/11186/25 тощо.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі №620/16611/24, від 22 жовтня 2025 року у справі №620/1867/25.
Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь до відзиву в яких зазначено, що представник позивача до даних правовідносин просить застосувати суд першої інстанції, які не поширюють свою дію на поліцейських (Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ ). Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від25 березня 1992 року № 2232-ХШ (далі - Закон № 2232-ХІІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 3 статті 2 Закону № 2232-ХІІІ визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Ані служба в поліції особливого призначення (Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), ані служба в поліції загалом не належить до жодного із видів військової служби.
Військова служба та служба в поліції є різними за своєю юридичною природою, правовідносини з питань проходження військовослужбовцями військової служби та правовідносини з питань проходження служби в поліції врегульовані різними нормативно-правовими актами, з огляду на що, військовослужбовці та поліцейській мають різний правовий статус.
Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідив матеріали судової справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій, з 17.06.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 12.09.2025 проходив службу в Національній поліції України, в період з 01.04.2023 по 12.09.2025 проходив службу в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дубліката трудової книжки НОМЕР_2 , посвідчення серії НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.09.2025 №798 о/с ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника командира батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», із 12 вересня 2025 року.
Згідно із довідкою ДПОП “ОШБ НПУ “Лють» від 01.10.2025 № 759 про нараховану індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 у період з січня по липень 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалася, у липні - листопаді 2024 року нараховано та виплачено індексацію в розмірі по 130,20 грн, у грудні 2024 року - 254,35 грн, у січні - червні 2025 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у липні 2025 року та серпні 2025 року нараховано в розмірі 133,23 грн, у вересні 2025 року - 53,29 грн, всього за спірний період - 1094,9 грн. Базовий місяць для розрахунку індексації - грудень 2023 року та січень 2025 року.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 VIII (далі - Закон № 580) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із частиною першою статті 60 Закону № 580 відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Відповідно до пунктів 4, 5 частини 10 статті 62 Закону № 580-VIII своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України та у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Частиною першою статті 94 Закону № 580 визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно з частиною другою статті 94 Закону № 580 порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260), які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесено до зазначеного переліку. Частиною 5 статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Закону № 1282-XII визначено, що перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий).
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий).
У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Згідно із пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З вище викладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України “Про оплату праці», Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за місяцем підвищення доходу (базового місяця).
Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, суд зазначає, що статтею 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягало застосуванню відповідачем.
Відповідно доводи представника позивача, що базовим місяцем щодо періоду з 01.01.2024 по 13.12.2024 є листопад 2015 року, є помилковими.
Згідно з інформацією Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні - 100,4; у лютому 2024 року - 100,3; у березні 100,5; у квітні 100,2; у травні 100,6; у червні 102,2.
Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з січня 2024 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до липня 2024 року.
У липні 2024 року індекс споживчих цін склав 104,3 % (1,004*1,003*1,005*1,002*1,006*1,022).
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у липні 2024 року складав 104,3 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.
З вищевикладеного судом встановлено, що до серпня 2024 року у відповідача був відсутній обов'язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.
Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно місяць підвищення доходу грудень 2023 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 775,15 грн (серпень 2024 року - 130, 20 грн, вересень 2024 року - 130,20 грн, жовтень 2024 року - 130,20 грн, листопад 2024 року - 130,20 грн, грудень 2024 року - 254,35 грн).
Згідно із довідкою ДПОП “ОШБ НПУ “Лють» від 01.10.2025 № 759 про нараховану індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 у період з січня по липень 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалася, у липні - листопаді 2024 року нараховано та виплачено індексацію в розмірі по 130,20 грн, у грудні 2024 року - 254,35 грн.
Тобто судом установлено, що відповідачем у вказаному періоді нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII та Порядку № 1078, Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» та в належному розмірі.
Щодо індексації грошового забезпечення у 2025 році суд зазначає таке.
Статтею 34 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягають застосуванню відповідачем.
Таким чином, індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, саме січень 2025 року є “базовим». Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року.
Тобто доводи представника позивача, що базовим місяцем щодо періоду з 01.01.2025 по 12.09.2025 є листопад 2015 року, є помилковими.
Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні 2025 року - 101,2; у лютому 2025 року - 100,8; у березні 2025 року - 101,5; у квітні 2025 року - 100,7%; у травні 2025 року - 101,3; у червні 2025 року - 100,8.
У червні 2025 року приріст індексу споживчих цін наростаючим підсумком з урахуванням травневого індексу інфляції вперше перевищує поріг індексації (1,008 лютий * 1,015 березень * 1,007 квітень * 1,013 травень * 100 = 104,4%).
Таким чином, у липні 2025 року уперше з'являється право на поточну індексацію зарплати для базового місяця січень 2025 року, коефіцієнт індексації дорівнює 4,4%.
З вищевикладеного судом встановлено, що до липня 2025 року у відповідача був відсутній обов'язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.
Згідно із довідкою ДПОП “ОШБ НПУ “Лють» від 01.10.2025 № 759 про нараховану індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 у період з січня по червень 2025 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у липні 2025 року та серпні 2025 року нараховано в розмірі 133,23 грн, у вересні 2025 року (до 12.09.2025-дата звільнення) - 53,29 грн.
Тобто, судом установлено, що відповідачем у 2025 році нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII та Порядку № 1078, Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та в належному розмірі.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки стаття 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік», стаття 34 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» не визнавалися неконституційними і підлягають застосуванню, нарахування і виплата позивачеві поточної індексації у 2024 та 2025 роках здійснювалася відповідачем із дотриманням вимог діючого законодавства, тому позовні вимоги не належать до задоволення.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ “Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Департамента поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова