про зміну способу і порядку виконання судового рішення
23 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/6178/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 360/6178/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 04.12.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/6178/21, в якій заявник просить суд:
-змінити спосіб виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 360/6178/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком в сумі 8845 гривень, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги в сумі 1491 гривень на стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564, адреса місцезнаходження: вул. Новікова, буд. 15-Б, місто Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький район, Луганська область, 93416) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн (сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
В обгрунтування заяви зазначено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №360/6178/21 набрало законної сили 17.12.2021, позивачу нараховано суму недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00грн, яка не є спірною та до теперішнього часу в частині виплати позивачу заборгованості цієї допомоги Управлінням не виконується.
Ухвалою суду від 04.12.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/6178/21, призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).
Відповідач надав додаткові письмові пояснення в яких зазначив, що на теперішній час УСЗН Сіверськодонецької міської ВА вжито всіх можливих заходів для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 по справі № 360/6178/21. Зокрема, рішення суду виконано в частині нарахування щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Нараховану суму в розмірі 7354,00 грн включено до щомісячних потреб в бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» в травні-грудні 2025 року, але не виплачено через відсутність надходження бюджетних асигнувань у достатньому обсязі. Виконання рішення суду в частині виплати нарахованої допомоги буде здійснено після находження коштів з державного бюджету та настання черги виплати.
Розглянув заяву по суті, суд дійшов висновку обгрунтованості заяви з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року за результатами розгляду справи № 360/6178/21, яке набрало законної сили 17.12.2021 зобов'язано Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком в сумі 8845 гривень, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги в сумі 1491 гривень.
Відповідно до даних КП ДСС ОСОБА_1 28.01.2022 видано виконавчий лист по справі № 360/6178/21.
Постановою державного виконавця від 08.11.2023 відкрите виконавче провадження № 68507347 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 360/6178/21.
Станом на день звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду виконавче провадження не закінчено.
Відповідач у додаткових поясненнях зазначив та надав відповідні докази того, що на виконання вищевказаного рішення суду в частині нарахування недоотриманої допомоги УСЗН Сіверськодонецької міської ВА зробило нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в розмірі 7354,00 грн, яке листом від 05.05.2025 № 520/08-ВА направлено на адресу Департамента соціального захисту населення Луганської ОДА.
Також відовідач протягом червня-грудня 2025 року надсилало до Департамента соціального захисту населення Луганської ОДА запити про потребу коштів з метою виконання рішень суду, серед яких зазначено справу № 360/6178/21 у сумі 7354,00 грн.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Підстави відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначені ст. 378 КАС України.
Частиною 1 зазначеної статті визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Отже, законодавець як самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення встановлює саме невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Оскільки матеріалами справи достовірно підтверджено не виконання відповідачем рішення суду протягом 2 (двох) місяців з дня набрання законної сили - є самостійною підставою для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 360/6178/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №360/6178/21, з зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком в сумі 8845 гривень, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги в сумі 1491 гривень, на стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (93416, вулиця Новікова, будинок 15-б, місто Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький р-н, Луганська обл.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованості з виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн (сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов