про продовження строку на усунення недоліків
22 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 480/7890/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості спеціальних засобів,
До Луганського окружного адміністративного суду з Сумського окружного адміністративного суду 11.11.2025 надійшла справа за адміністративним позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач просить суд:
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути палицю гумову «ПГ М» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 165,00 грн. (номенклатурний номе] 1812053005), кайданки металеві «БР-М-92» №ВІ 145325 - 1 комплект., вартісною оцінко* завданої шкоди ДПП - 594,00грн. (номенклатурний номер 1116000000313118), газовий балої «Терен 4-м» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 39,60 грн. (номенклатурна номер 1812036567), бронежилет «Police - 5М» №2052- 1 шт., вартісною оцінкою завдане шкоди ДПП - 34 176, 50 грн. (номенклатурний номер 1116012679).
Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви з викладенням чітких та конкретних позовних вимог, у відповідності до вимог частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів надсилання та отримання відповідачем листа № 24863/41/11/8/02/-2025 від 18.08.2025.
Ухвалою суду від 03.12.2025 продовжено позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви. Запропоновано позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів.
На виконання ухвали суду представником позивача надано до суду заяву про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що відносини між суб'єктом владних повноважень та особою, щодо матеріальної відповідальності регулюються Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (далі Закон № 160-IX).
Ст. 4 Закону № 160-IX врегульовано питання застосування строків притягнення до матеріальної відповідальності, а саме особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Частиною першою ст. 4 Закону № 160-IX врегульовано питання застосування строків притягнення до матеріальної відповідальності, які становлять три роки з дня виявлення завданої шкоди.
Отже, ст. 4 Закону № 160-IX безпосередньо врегульовано застосування строків притягнення до матеріальної відповідальності (три роки), визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо відшкодування завданої шкоди (з дня виявлення завданої шкоди).
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку, що суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з вимогою щодо відшкодування завданої шкоди протягом трьох років з дня виявлення завданої йому шкоди. Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.
Враховуючи наведене представник позивача вважає, що строк звернення до суду не є пропущеним та просить відкрити провадження у справі.
Розглядаючи відповідну заяву, суд зазначає.
За загальним правилом спори щодо відшкодування матеріальної шкоди вирішуються в порядку цивільного судочинства. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 року у справі № 818/1688/16:
- відступила від власного висновку, викладеного у її постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справ і № 755/2258/17 щодо того, що спори за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі, мають вирішуватися за правилами цивільного судочинства;
- навела такі аргументи для відступу від попередніх висновків: « 48. У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. 49. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення»;
- виснувала (п. 50 постанови), що спори за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Отже, для відшкодування завданої шкоди з колишнього військовослужбовця (прирівняної особи, в т.ч. поліцейського) в судовому порядку слід застосовувати строки звернення до суду, встановлені КАС України.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно норм частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В цій справі суб'єкт владних повноважень (Департамент патрульної поліції) 13.10.2025 звернувся до суду із позовом про стягнення з колишнього поліцейського ( ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 11.07.2024) матеріальної шкоди в сумі 34176,50 грн., котра завдана ДПП у зв'язку із звільненням відповідача зі служби і не поверненням ним спеціальних засобів, отриманих для виконання службових обов'язків (палиця гумова «ПГ М» - 1 шт, кайданки металеві «БР-М-92» №ВІ 145325 - 1 комплект, газовий балої «Терен 4-м» - 1 шт., бронежилет «Police - 5М» №2052- 1 шт).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII відповідно до статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Алгоритм притягнення військовослужбовців та прирівняних до них осіб до матеріальної відповідальності врегульовано Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі Закон №160-IX), котрий поширюється на осіб рядового та начальницького складу Національної поліції України (ст. 2 Закону №160-IX).
Відповідно до частини 2, 3, 6, 7 статті 8 Закону № 160-IX у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Суд констатує, що позивач не навів в заяві про виконання ухвали суду від 03.12.2025 обставин та не надав доказів на підтвердження того, що Департамент патрульної поліції провів службове розслідування, визнав за результатами службового розслідування поліцейського ОСОБА_1 винним у завданні матеріальної шкоди в конкретній сумі, прийняв щодо поліцейського ОСОБА_1 наказ про притягнення до повної матеріальної відповідальності та довів до відома публічного службовця наказ такого змісту, а також не повідомив суд та не надав доказів того, що відповідач за наслідками ознайомлення з наказом про покладення на нього повної матеріальної відповідальності та відшкодування 34176,50 грн. відмовився від добровільного відшкодування матеріальної шкоди - а саме ця подія відповідно до ст.ст. 10, 12 Закону № 160-IX є підставою для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в судовому порядку.
Відсутність викладу описаних істотних обставин у позовній заяві та відсутність доказів на підтвердження їх існування не лише перешкоджає суду встановити фактичні обставин справи, а й не дозволяє точно визначити дату, від якої слід обчислювати строк звернення до суду.
Суд вказує, що відповідно до статті 12 Закону № 160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2024 за наслідками розгляду справи №520/11225/23 сформулював такі висновки щодо застосування Закону №160-ІХ та статті 122 КАС України:
«Таким чином позивач неправильно тлумачить норми Закону №160-ІХ, ототожнюючи поняття строків «притягнення до матеріальної відповідальності» та «відшкодування завданої шкоди», адже, дійсно, за змістом положень Закону № 160-ІХ особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас відшкодування завданої шкоди - у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби - здійснюється у судовому порядку. При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, Закон №160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди.
Водночас суд вважає, що виходячи із висновку Великої Палати Верховного Суду щодо віднесення цієї категорії спорів до юрисдикції адміністративних судів як таких, що безпосередньо пов'язані із проходженням особою публічної служби, для звернення до суду в цій категорії адміністративних справ слід застосовувати строк, визначений КАС України для цієї категорії публічно-правових спорів. Адже такий підхід забезпечить рівність сторін у спірних правовідносинах так, поліцейський (в т.ч. колишній) може оскаржити до суду рішення суб'єкта владних повноважень (до прикладу наказ ДПП про притягнення до повної матеріальної відповідальності) впродовж місяця з дати ознайомлення (частина п'ята статті 122 КАС України).
Щодо посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 суд зазначає.
Правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 стосуються інших правовідносин, які не є подібними до правовідносин, які виникли в межах даної справи, а саме визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
З огляду на викладене, доводи представника позивача, що застосовується трирічний строк звернення до суду з даним позовом не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до частин другої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За наведених обставин та з метою дотримання прав і законних інтересів позивача в частині доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.
Запропонувати позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- додаткових пояснень до позовної заяви, в яких викласти обставини щодо процедури розслідування, визначення вини та покладення повної матеріальної відповідальності на поліцейського Салафудінова М.В., а також відмови поліцейського від добровільного відшкодування шкоди, до яких слід додати такі докази: наказ про призначення службового розслідування; висновок за результатами проведеного службового розслідування; наказ про притягнення поліцейського ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності; відомості щодо доведення до відома поліцейського Салафудінова М.В. наказу про притягнення його до матеріальної відповідальності та докази його відмови від добровільного відшкодування такої шкоди;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом із обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, а також долученням доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
У разі не виконання вимог ухвали суду, позовна заява підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тихонов