23 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5233/25
Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23 червня 2025 року №935140137847 про відмові в перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок з 1 січня 2025 року та виплачувати довічне грошове утримання судді в відставці ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на підставі довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області № 68 від 22 травня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що він є суддею у відставці, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2025, ТУ ДСА в Кіровоградській області видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, відповідно до яких визначено суддівську винагороду виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В результаті звернення із заявою про перерахунок розміру довічного грошового забезпечення судді разом зі довідкою розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішенням №935140137847 від 23.06.2025 відмовлено у перерахунку грошового утримання, яке мотивоване тим, що починаючи з січня 2021 було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів суддів в розмірі 2102 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
20.08.2025 (вх.№ 24991/25), 02.09.2025 (вх.№ 26030/25) відповідачами, подано до суду відзиви на позовну заяву, в яких вони просили відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування даної позиції зазначили, що відповідно до Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний Бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді складає 2102 грн, тому право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 22.05.2025 № 68, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Кіровоградській області - відсутнє.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
22.05.2025 ТУ ДСА в Кіровоградській області видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №53 із зазначенням складових суддівської винагороди, станом на 01.01.2024 року (а.с.9).
Позивачем подано до пенсійного органу заяву про призначення/перерахунок пенсії від 16.06.2025 року, до якої долучено довідку ТУ ДСА в Кіровоградській області для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці
Заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та рішенням №935140137847 від 23.06.2025 відмовлено у перерахунку грошового утримання, яке мотивоване тим, що починаючи з січня 2021 було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів суддів в розмірі 2102 грн ( а.с.10).
Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України ''Про судоустрій і статус суддів'' від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.
Отже, база обрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання безпосередньо залежить від розміру суддівської винагороди діючого судді.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Станом на дату розгляду та ухвалення рішення у даній справі, розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яку обіймав позивач до виходу у відставку обраховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2102 грн.
Матеріали справи не містять доказів протилежного, тобто розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яку обіймав позивач до виходу у відставку, обраховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
При цьому, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосовуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосовування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи вимоги частини 5 статті 242 КАС України, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду розглянувши касаційні скарги Верховного Суду та Вищого адміністративного суду України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі № 240/9028/24, прийняла постанову від 24 квітня 2025 року, якою, зокрема, вирішено питання щодо наявності (відсутності) підстав для здійснення перерахунку суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв'язку з відставкою судді Вищого адміністративного суду України із застосуванням посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду відповідно до приписів статті 135 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' від 02.06.2016 №1402-VIII.
У справі, яка розглянута Великою Палою Верховного Суду, вирішуючи питання щодо застосування норм права відповідно до сформульованих Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду виключних правових проблем, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що, окремими приписами законів України ''Про Державний бюджет України на 2023 рік'', ''Про Державний бюджет України на 2024 рік'' з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2023 рік'' та абзацу п'ятого статті 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2024 рік'' є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах.
Законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає про те, що розмір окладу суддівської винагороди працюючого судді обраховується із розмірі 2102 х 30, та відповідно становить 63060 грн, який є базою для обрахунку доплати за вислугу та інших доплат. Тобто, саме із вказаного розміру суддівської винагороди, з урахуванням доплати за вислугу років, слід обраховувати розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891 затверджений Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (надалі Порядок №3-1).
Частиною 1 розділу ''IV. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання'' Порядку №3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини 9 розділу ''IV. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання'' Порядку №3-перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Згідно частини 4 статті 142 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' від 02.06.2016 №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Право на проведення перерахунку поставлено у залежність від зміни розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Тобто, проведенню перерахунку щомісячного довічного грошового утримання має передувати зміна розміру посадового окладу діючого судді.
Натомість, як встановлено під час розгляду справи, у 2024 році розмір посадового окладу суддівської винагороди не змінювався, а відтак відсутні підстави і для здійснення перерахунку грошового утримання.
Отже, відповідачем під час розгляду питання про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача за його заявою від 16.06.2025 року встановлено відсутність правових підстав для проведення відповідного перерахунку, а відтак спірне рішення від 23.06.2025 року №935140137847 прийнято у межах та у спосіб, визначений законодавством. А тому, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування спірного рішення слід відмовити.
Враховуючи вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про правомірність відмови позивачеві у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосовуванням рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривні станом на 01.01.2024 року.
При цьому, суд зазначає, що довідка від 22.05.2025 № 68 не може бути підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, а тому позовна вимога про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити відповідно до цієї довідки щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, задоволенню не підлягає.
Принагідно, суд зазначає про єдність статусу судді в Україні. Вказане означає, що всі судді мають однаковий юридичний статус, незалежно від місця їхньої роботи в судовій системі або посади в суді. Це передбачає рівність їхніх гарантій незалежності та недоторканності, прав і обов'язків, вимог, обмежень, заборон та відповідальності. При цьому, обрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді має відбуватись, виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді.
Сам по собі факт наявності довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області з відповідними складовими не є беззаперечним доказом обов'язку пенсійного органу здійснити перерахунок, оскільки пенсійний орган має право здійснити перевірку відповідності даних у такій довідці та встановити момент, з яким позивач пов'язує виникнення право на такий перерахунок розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги спрямовані до ГУ ПФУ в Кіровоградській області не підлягають задоволенню, як такі, що звернені до неналежного відповідача, оскільки порушене право може бути відновлено суб'єктом порушення.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
При цьому, обов'язок відновлення порушеного права може бути спрямований тільки до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як органу, що вирішував питання про перерахунок щомісячного довідного грошового утримання судді та прийняв спірне рішення. Відтак, позовні вимоги до відповідача - ГУ ПФУ в Кіровоградській області не підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція про зобов'язання судом вчинення дій зобов'язального характеру саме того територіального органу Пенсійного фонду України по екстериторіальності, який приймав спірне рішення, викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2024 в справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ -21910427, 50096, м. Кривий Ріг, вул. Федора Караманиць, 37в) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА