22 грудня 2025 року м. Київ справа №320/2146/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1634 о/с від 06.12.2024 року в частині відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаду інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з дати звільнення,
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням уточнень) представник позивача зазначив, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на позивача, є необґрунтованим, а наказ Департаменту патрульної поліції від №1634 о/с від 06.12.2024 про звільнення зі служби в поліції виданий з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому є незаконним та таким, що грубо порушує права позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача надано до суду відзив, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що позивач безпідставно відмовився виконувати вимоги наказу на бойове (спеціальне) завдання, що є порушенням службової дисципліни, а висновки службового розслідування є обґрунтованими та вмотивованими, а тому, як наслідок, спірний наказ є правомірним і підстав для поновлення позивача на посаді немає.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Капітан поліції ОСОБА_1 (0074742) перебував на посаді інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
03.10.2024 за вх. № 1408еп до УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_2 від 02.10.2024 вих. № 119/59/13-2024/вн/ВСЛ за фактом відмови від виконання наказу окремими працівниками роти № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема інспектором взводу № 2 роти № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції ОСОБА_1 .
Наказом управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.10.2024 № 463 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими роти № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», які 02.10.2024 відмовились від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») ДПОП «ОШБ «Лють».
За наслідком проведеного службового розслідування складено висновок від 01.11.2024, у п.6 резолютивної частини якого зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 233 7-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5. 20 та 22 пункту 3 розділу II посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилось у невиконанні наказу зведеного підрозділу УПОП № 2 (штурмовий полк «Цунамі») ДПОП «ОШБ «Лють» від 01.10.2024 № 28 ДСК/ВСД «Про виконання бойового (спеціального) завдання» вважається за належне застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 1 управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» від 13.11.2024 № 314 за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5, 20 та 22 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої т.в.о. начальника управління - командира полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 19 березня 2024 року, що виразилося у невиконанні наказу зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 ширмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01 жовтня 2024 року № 28ДСК/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання», застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») Департаменту поліції особливою призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
На підставі вказаного наказу від 13.11.2024 № 314 Департаментом поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» прийнято наказ від 06 грудня 2024 року № 1634 о/с «По особовому складу» звільнено позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, проведення службових розслідувань регулюються Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.
Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною першою статті 59 Закону №580-VIII установлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.»
Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30, 24.02.2022.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», яку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 02.02.2023, утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказами Національної поліції України від 27.01.2023 № 54 «Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції» та № 55 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» затверджено зміни до структури територіальних органів поліції та штат ДПОП «ОШБ «Лють» як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, у структурі якого створено управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
За приписами ч.ч. 2, 4 ст. 24 ЗУ «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Також наказом Національної поліції України від 16.04.2024 № 403 «Про затвердження Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим із керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Пунктом 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту імперативно установлено, що під час несення служби поліцейський зобов'язаний знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.
Тобто суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту)
Частинами 1, 2, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Згідно з частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Розділом V Дисциплінарного статуту встановлені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, частинами 1-3 статті 26 цього статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807; далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що службове розслідування в органах поліції є комплексом заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції та з метою збирання, перевірки і оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що цьому сприяли, а також ступеня вини особи, яка його вчинила, і визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року по справі № 560/199/21 (адміністративне провадження № К/9901/18819/21).
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до бойового розпорядження та наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.09.2024 № 309 ДСК з 20 вересня 2024 року та до особливого розпорядження, окремі працівники роти № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» відряджені в Донецьку область, з метою виконання завдань у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та іншими складовими сектору безпеки і оборони із відсічі та стримування збройної агресії проти України, зокрема і ОСОБА_1 .
Відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в. України» та від 23.07.2024 № 469 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», бойового розпорядження командувача оперативного стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 16.09.2024 № 313/1908/971.0т, бойового розпорядження оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 18.09.2024 № 9/Д/2/БР/72Г6дск, бойового розпорядження оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 17.09.2024 № 8007т/ОТУ, бойового розпорядження ТГр «Торецьк» від 18.09.2024 № 216т/ТГр, бойового розпорядження командира 100 омбр від 19.09.2024 № 1876дск, наказу командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» від 19.09.2024 № 368дск «Про залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань», бойового розпорядження командира. зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють», з метою здійснення заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, в порядку взаємодії підрозділів Національної поліції України зі Збройними Силами України, реагування на зміни в обстановці, ведення та посилення стійкості оборони ТОРЕЦЬК, наказом зведеного підрозділу УПОП № 2 (штурмовий полк «Цунамі») ДПОП «ОШБ «Лють» від 01.10.2024 № 28 ДСК/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» визначено: т.в.о. командира роти № 1 ( ОСОБА_3 ) організувати та забезпечити (серед, інших завдань) залучення до виконання бойового (спеціального) завдання поліцейських, з числа підпорядкованого особового складу, зокрема і капітана поліції ОСОБА_1 (0074742), інспектора взводу № 2 роти № 1 полку.
Зокрема, в даному наказі зазначено, що т.в.о. командира наказано організувати діяльність групи осіб, до якої входив позивач, та забезпечити до 06 год. 00 хв. 03.10.2024 р. зайняття позицій (37U (зазначено в оригіналі наказу) та (370 (зазначено в оригіналі наказу) для підготовки та облаштування вогневих позицій, розміщення (зазначено в оригіналі наказу), дистанційного бойового модулю (зазначено в оригіналі наказу), пристрілки та вогневої підтримки передовим групам, під час ведення оборонного бою (зазначено в оригіналі наказу), нанесення вогневого ураження по силам та засобам противника, з метою знищити (змусити відходити), зв'язати їх вогнем, не допустити прориву, а також виконання інших бойових (спеціальних) завдань, що виникають раптово. Також серед іншого наказано провести цільовий інструктаж, перевірку цілісності і наявності зброї та набоїв до неї, засобів індивідуального захисту, радіозв'язку, протигазів (змінні фільтри) та іншого спорядження.
Опитаний під час проведення службового розслідування заступник командира полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» полковник поліції ОСОБА_4 серед іншого зазначив про те, що після доведення до відома наказу від 01.10.2024 № 28дск/ВСЛ, поліцейські та позивач повідомили, що наказ їм зрозумілий та вони готові його виконувати, однак у ході письмового ознайомлення з вимогами даного наказу останні вказали, що не готові на даний час його виконувати з різних причин, що підтвердили особистими підписами у листках ознайомлення з цим наказом.
Таким чином, 03.10.2024 починаючи з 06:00 вищевказані поліцейські до виконання поставленого бойового (спеціального) завдання не приступили. Факти доведення наказу до відома вищезазначених поліцейських та відмови від його виконання зафіксовано працівниками відділу моніторингу УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» за допомогою портативних відеореєстраторів. Під час оголошення наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 01.10.2024 № 28дск/ВСЛ були присутні начальник відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції ОСОБА_5 та лікар-спеціаліст госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_6 . На виконання вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 28.07.2023 № 347 «Про застосування технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» працівниками відділу моніторингу УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», за допомогою портативних реєстраторів «Теcsar ВDК-43-GWCP», зафіксовано факт доведення змісту наказу від 01.10.2024 № 28 ДСК/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» поліцейським.
Опитана ОСОБА_5 пояснила, що перебуває на посаді начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють». На підставі наказу ДПОП «ОШБ «Лють», перебуває у відрядженні в Донецькій області, для виконання покладених на неї завдань та обов'язків, у тому числі виявлення та профілактики гострих психічних реакцій та подальшого надання психологічної допомоги поліцейським, які залучені до виконання бойових (спеціальних) завдань, з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України у порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними силами України. Так, 02.10.2024, приблизно о 12:10, була присутня у визначеному місці збору, розташованому в населеному пункті Добропілля Покровського району Донецької області, на шикуванні окремих поліцейських роти № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема і поліцейського взводу № 2 - капрала поліції ОСОБА_7 . Заступник командира полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» полковник поліції ОСОБА_4 довів до відома поліцейських наказ командира зведеного підрозділу УПОП № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_8 «Про виконання бойового (спеціального) завдання». На запитання полковника поліції ОСОБА_4 про готовність до виконання бойового (спеціального) завдання, інші поліцейські та позивач повідомили, що наказ їм зрозумілий та вони готові його виконувати, однак у ході письмового ознайомлення з вимогами даного наказу останні вказали, що неготові на даний час його виконувати з різних причин, що підтвердили особистими підписами у листках ознайомлення з цим наказом. За результатами крайніх психодіагностичних досліджень (19.09.2024), встановлено, що рівень загальних адаптивних можливостей та психологічна здатність до дій у визначених умовах обстановки, у даних поліцейських, на достатньому рівні. Поліцейський ОСОБА_1 , за підтримкою та допомогою до фахівців відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ: «Лють» раніше не звертався. Методом візуального спостереження, за об'єктивними, зовнішньо вираженими показниками - (діями, вчинками, мовою, зовнішнім виглядом тощо) встановлено, що індивідуальні особливості перебігу психічних процесів, психічний стан поліцейських та психологічна готовність до дій, вчинків, виконання завдань у визначених умовах обстановки - задовільна. Гострих стресових реакцій та інших негативних станів, які вказували б, на нездатність до виконання бойових (спеціальних) завдань, не спостерігалось.
Аналогічні пояснення надавав начальник урологічного кабінету медичного центру Національної гвардії України ОСОБА_6 .
При цьому, позивачем ані під час службового розслідування, ані під час розгляду справи не зазначено доводів та не надано доказів, які б свідчили про протиправність виданого Департаментом поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказу, якого він не виконав.
Разом з тим, згідно розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 року №987 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до своїх функціональних повноважень Підрозділи виконують такі завдання, зокрема, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Вищевказане також узгоджується із приписами Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада НПУ «Лють», затвердженого наказом НП України №403 від 16.04.2024 року.
Аналізуючи вищевказане, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, зокрема, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада НПУ «Лють».
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві не наведено жодної причини, обставини чи пояснення щодо відмови позивачем виконувати бойовий наказ.
Тобто, позивачем у позовній заяві не заперечується вчинення ним дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні бойового наказу.
Також позивач не заперечує факт доведення до нього бойового наказу та його ясність.
Окрім цього, 04.10.2024 о 17:10 у м. Добропілля Донецької області дисциплінарною комісією УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» було запропоновано інспектору взводу № 2 роти № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітану поліції ОСОБА_1 надати пояснення за фактом відомих йому обставин, що є предметом службового розслідування.
Попередньо капітану поліції ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись із наказом УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.09.2024 № 389.
Після візуального ознайомлення з даним наказом капітан поліції ОСОБА_1 відмовився проставити власний підпис на цьому з метою підтвердження факту ознайомлення.
Крім того, капітан поліції ОСОБА_1 відмовився надати письмові пояснення на вказані запитання, без зазначення причин.
Тоді, капітану поліції ОСОБА_1 було роз'яснено вимоги пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, а саме: кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом: службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством. України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Незважаючи на вищевикладене, капітан поліції ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення щодо обставин, які є предметом даного службового розслідування, та стосуються інших поліцейських, про що складено акт про відмову від надання пояснення від 04.10.2024 № 167/59/13-2024/вн/ВСЛ.
Таким чином, позивач не скористався своїм правом під час службового розслідування надати пояснення з відповідними доказами на підтвердження своєї позиції.
Разом з тим, суд зазначає, що чинним законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.
Так, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
У свою чергу, законодавством регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно, відмова від виконання бойового наказу без наявності для цього реальних об'єктивних причин може призвести до розлагодження колективу, що, в свою чергу, може мати серйозні наслідки, адже в умовах, коли кожен член команди покладається на інших, будь-яка нестабільність може загрожувати не лише успішному виконанню завдань, але й життю та здоров'ю інших осіб.
Відтак, невиконання позивачем наказу в бойових умовах без належних на те підстав є ухиленням від виконання своїх посадових та військових обов'язків, а тому така бездіяльність з боку позивача є дисциплінарним проступком в розумінні Дисциплінарного Статуту.
Враховуючи вищевказані нормативні приписи та викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач за час розгляду справи не навів достатніх доводів або належних доказів на підтвердження обґрунтованості відмови ним від виконання ним бойових наказів керівництва.
Верховний Суд у постанові від 13.09.2024 року по справі №160/6082/22 зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
У постанові Верховного Суду від 23.10.2024 року у справі №380/8781/22 вказано, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
У пункті 53 Рішення по справі Федорченко та Лозенко проти України (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
В процесі судового розгляду справи на підтвердження необґрунтованості свого звільнення, позивач не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумним сумнівом" та не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують його позицію. Обставини, на які посилався позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами.
Більш того, суд наголошує, що в обґрунтуванні позову викладено обставини та заперечення щодо взагалі іншої особи - ОСОБА_9 , який не має жодного відношення до спірних правовідносин.
З урахуванням зазначених обставин суд зауважує, що висновки службового розслідування сформовані з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, суд вважає, що звільнення позивача було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, йому передувало проведення за належною процедурою службове розслідування, при визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких їх вчинено, а тому оскаржувані накази є правомірними.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
З огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які могли настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним покаранням.
Окрім цього, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією взято до уваги характеристику позивача відповідно до якої позивач за час проходження служби зарекомендував, себе з посереднього боку. Відмовлявся виконувати накази командира щодо виконання поставлених завдань.. Недостатньо працював над підвищенням своїх знань та подальших навичок у роботі. Інколи не вистачає наполегливості перед труднощами, потребує підтримки та допомоги з боку колег. Не приділяє роботі достатньо зусиль. Доручену, ділянку роботи забезпечував не у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржувані накази є правомірними.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді задоволенню не підлягають, відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваного наказу, а тому підстави для їх задоволення також відсутні.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 22 грудня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.