22 грудня 2025 року м. Київ справа №320/59969/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 25.11.2024 № 696 в частині, якою застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції інспектора взводу №1 роти №2 полку особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак 1») Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_1 ,
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 26.11.2024 № 2675 о/с , в частині звільнення зі служби з поліції інспектора взводу №1 роти №2 полку особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак 1») Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 ,
- поновити ОСОБА_1 на посаді взводу №1 роти №2 полку особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак 1») Департаменту патрульної поліції,
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №2 полку особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак 1») Департаменту патрульної поліції,
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.11.2024 по дату ухвалення судового рішення та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням уточнень) представник позивача зазначив, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на позивача, є необґрунтованим, а наказ Департаменту патрульної поліції від 26.11.2024 № 2675 о/с про звільнення зі служби в поліції виданий з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому є незаконним та таким, що грубо порушує права позивача.
Наголошено, що дії позивача не містили складу кримінального, адміністративного правопорушення або порушення службової дисципліни, оскільки позивач перебував поза службою, зброю під час вказаних подій не мав, що підтверджується висновками службового розслідування. Жодних скарг на його дії чи бездіяльність від громадян або посадових осіб не надходило.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача надано до суду відзив, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що позивач, в порушення Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, не дотримався законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не поінформував свого безпосереднього керівника про обставини події що трапилась. Разом з тим, перебуваючи поза службою, будучи обізнаним з інструктажем керівництва полку, зокрема щодо заборони вживання спиртних напоїв, перебував у стані алкогольного сп'яніння, при цьому мав при собі табельну вогнепальну зброю «Форт-17» з набоями в кількості 14 шт. та втратив її, а саме пістолет «Форт-17» № НОМЕР_1 та магазин до нього, споряджений набоями, що були видані йому для постійного зберігання та носіння. Таке діяння відбулося внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування поліцейським вимог чинного законодавства. Отже, висновки службового розслідування є обґрунтованими та вмотивованими, а тому, як наслідок, спірні накази є правомірними і підстав для поновлення позивача на посаді немає.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом від 18.11.2024 № 2577 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , інспектором взводу № 2 роти № 2 полку поліції особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак-1») (далі ПП «Хижак-1»), старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , інспектором взводу № 1 роти № 3 ПП «Хижак-1», лейтенантом поліції ОСОБА_4 , інспектором взводу № 1 роти № 2 ПП «Хижак-1», старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу № 1 роти № 2 ПП «Хижак-1».
За наслідком проведеного службового розслідування складено висновок від 25.11.2024, у якому зазначено, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 в порушення Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, не дотримався законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не поінформував свого безпосереднього керівника про обставини події, що трапилась перебуваючи поза службою та у стані алкогольного сп'яніння, став учасниками конфліктної ситуації, під час якої ОСОБА_6 втратив табельну вогнепальну зброю - пістолет «ФОРТ-17» та магазин до нього, споряджений набоями, що були видані йому для постійного зберігання та носіння. Таке діяння відбулося внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування поліцейськими вимог чинного законодавства. Відтак, причинами та умовами, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , дисциплінарна комісія вважає недотримання ним вимог чинного законодавства України та нехтування особистою відповідальністю.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Пре Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, керуючись, пунктом 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосували до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0132076), інспектора взводу №1 роти № 2 ПП «Хижак-1», дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 25 листопада 2024 року № 696 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 13 частини третьої статті1 Дисциплінарного статуту, керуючись пунктом 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосовано до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0132076), інспектора взводу № 1 роти № 2 полку ПП «Хижак-1», дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На підставі наказу від 25.11.2024 № 696 Департаменту патрульної поліції прийнято наказ від 26 листопада 2024 року № 2675 о/с «По особовому складу» звільнено позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись із наказами від 25 листопада 2024 року № 696 щодо застосування дисциплінарного стягнення та від 26 листопада 2024 року № 2675 о/с про звільнення, позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, проведення службових розслідувань регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.
Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною першою статті 59 Закону №580-VIII установлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.»
Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Пунктом 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту імперативно установлено, що під час несення служби поліцейський зобов'язаний знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.
Тобто суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту)
Частинами 1, 2, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Згідно з частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Розділом V Дисциплінарного статуту встановлені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, частинами 1-3 статті 26 цього статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807; далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що службове розслідування в органах поліції є комплексом заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції та з метою збирання, перевірки і оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що цьому сприяли, а також ступеня вини особи, яка його вчинила, і визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року по справі № 560/199/21 (адміністративне провадження № К/9901/18819/21).
Службовим розслідуванням встановлено, що 17.11.2024 о 23 годині 03 хвилини до чергової частини Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення про заволодіння в м. Суми табельною вогнепальною зброєю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0010214), інспектора взводу № 2 роти № 2 полку поліції особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак-1») Департаменту патрульної поліції (далі-ПП «Хижак - 1» ДПП), 28.10.1994 р.н. (ЄО від 17.11.2024 № 73028).
Виїздом на місце події встановлено, що 17.11.2024 ОСОБА_2 спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 (0181364), інспектором взводу № 1 роти № З ПП «Хижак - 1» ДПП, 12.05.1992 р.н., лейтенантом поліції ОСОБА_4 (0176973), інспектором взводу № 1 роти № 2 ПП «Хижак - 1» ДПП, 15.01.1992 р.н. та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0132076), інспектором взводу № 1 роти № 2 ПП «Хижак - 1» ДПП, 19.04.1996 р.н., перебуваючи поза службою, в цивільному одязі, до 22 години 00 хвилин вживали спиртні напої в ресторані «Козацька броварня», після чого пересувалися центром міста у напрямку місця мешкання. Надалі, на вулиці Соборній в районі кафе «Білий налив» о 23 годині 03 хвилин між поліцейськими та цивільними особами виникла конфліктна ситуація, яка переросла в штовханину під час якої, останні відносно поліцейських застосували сльозогінний газ та заволоділи у ОСОБА_7 табельною вогнепальною зброєю, пістолетом «ФОРТ-17» № НОМЕР_1 , та магазином до нього, спорядженим 14 набоями і зникли у невідомому напрямку.
Проведено огляд вказаних працівників поліції на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», результат позитивний: ОСОБА_6 - 1,42 проміле; ОСОБА_8 - 0,62 проміле, ОСОБА_9 - 1,00 проміле, ОСОБА_10 - 1,55 проміле.
Відповідно до пояснень позивача, 17.11.2024 близько 12.00 він прибув в м. Суми після навчань, які проходили за кордоном, для несення служби та виконання бойових завдань. На місці дислокації керівництвом полку було проведено Інструктаж, на якому було наголошено на дотриманні службової дисципліни, щодо заборони вживання спиртних напоїв, дотриманні вимог «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», а саме недопущенні втрати закріпленої вогнепальної зброї та інших нормативних документів які регламентують роботу поліції.
Так, у зв'язку із виконанням бойових завдань за полком закріплена відповідно до наказу керівництва вогнепальна зброя, так особисто за ним закріплений на постійне носіння пістолет «Форт-17», № НОМЕР_2 , два магазина, та 28 набоїв калібром 9/18 мм. Крім того, за ним закріплена автоматична зброя АК, № 073995, 4 магазини, 120 набоїв калібром 5/45 мм.
Так, 17.11.2024, позивач разом із своїми товаришами, а саме старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_4 вирішили зустрітись у зв'язку із вихідним днем та погуляти по місту Суми.
З товаришами вони зустрілись близько 18:15 з метою прогулянки по місту Суми, всі були одягнуті в цивільний одяг, та вирішили попрямувати до кафе під назвою «Козацька броварня», де почали вживати алкогольні напої, а саме пиво, зокрема, позивач випив 3 келихи пива. В даному закладі вони відпочивали до 21:00, після чого покинули даний заклад оскільки останній зачинився.
Вийшовши із броварні вони вийшли в 4-х та попрямували в сторону вулиці Соборної в м. Суми, так пройшовши по даній вулиці, ні з ким конфліктів не маючи, ми вирішили зупинитись біля кафе під назвою «Білий Налив», що знаходиться на вулиці Соборна, він перебував поряд з даним приміщення, колеги винесли йому настоянку, яку він скуштував, вона йому не сподобалася і більше він її не вживав. В цей час біля даного кафе знаходились інші особи. Даних осіб він не знає, конфліктів з ним не мав. Вони стояли на вулиці біля закладу та спілкувалися між собою.
Близько 22:30 цього ж дня товаришу позивача, ОСОБА_11 , напевно стало зле та він вирішив піти до місця свого мешкання. Після чого, позивач почув крики та побачив, що його товариш ОСОБА_11 та ОСОБА_9 має конфлікт із невідомими особами, кількість даних осіб повідомити не може, оскільки не пам'ятає. Так, побігши на допомогу товаришу, він хотів розмирити невідомих осіб та колег, але один з чоловіків повідомив, що у нього є зброя, позивач розірвав з ним дистанцію і в цей момент невідомий чоловік застосував до нього засіб сльозогінної та дратівливої дії, після чого він більше нічого не бачив. В ході бійки невідомі особи кричали «ми НГУ», також дані особи почали гучно запитувати чи є у них зброя.
У подальшому невідомі особи покинули місце конфлікту, як йому потім стало відомо до них підійшли працівники з стрілецького полку ГУНП в Сумській області, які почали допомагати та дізнаватися про дану подію, що відбулася. Тоді позивач дізнався, що у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 невідома особа заволоділа його пістолетом «Форт-17». Хто саме викликав працівників поліції йому невідомо. Під час конфлікту він отримав незначні тілесні ушкодження, до медичного закладу за допомогою не звертався.
В подальшому на місце події прибула слідчо-оперативна група Сумського РУП ГУНП в Сумській області, працівники управління головної Інспекції РУП ГУНП в Сумській області, керівництво полку поліції особливого призначення ПП «Хижак-1». Він повідомив керівнику, що у нього з собою є зброя «Форт-17» з набоями до нього, після чого зброю у нього останній вилучив.
Також, позивач пройшов освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер-6820», результат був позитивним 0,62 проміле. Після чого, він та колеги прослідували до Сумського РУП ГУНП в Сумській області для надання пояснень.
У поясненнях позивач свою провину визнавав та щиросердечно розкаювався, зобов'язувався у майбутньому не допускати аналогічних порушень службової дисципліни.
В ході службового розслідування комісією переглянуто відеозапис відзнятий на портативний відеореєстратор DSJ_0000003-00000020242118015928_0062, на якому в часовій шкалі 02:10:20 ОСОБА_8 проходить освідування на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» результат тесту позитивний - 0,62 проміле.
У висновку зазначено про те, що 18.11.2024 0 17.14 із заявою про добровільну здачу зброї звернувся ОСОБА_12 , 1993 р.н., зовні схожого на пістолет «Форт-17» з написом на рамці та на стволі пістолета № НОМЕР_1 з набоями у кількості 14 штук в одному магазині. Вказаний пістолет був ним виявлений 17.11.2024 в нічний час по вул. Соборній в м. Суми.
Комісією зроблено висновок про те, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 в порушення Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, не дотримався законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не поінформував свого безпосереднього керівника про обставини події що трапилась. Перебуваючи поза службою та у стані алкогольного сп'яніння, став учасниками конфліктної ситуації під час якої ОСОБА_6 втратив табельну вогнепальну зброю - пістолет «ФОРТ-17» та магазин до нього, споряджений набоями, шо були видані йому для постійного зберігання та носіння. Таке діяння відбулося внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування поліцейськими вимог чинного законодавства. Відтак причинами та умовами, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , дисциплінарна комісія вважає недотримання ним вимог чинного законодавства України та нехтування особистою відповідальністю.
Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_8 з колегами, не виконали наказ керівництва про дотримання службової дисципліни, заборону вживання спиртних напоїв, дотримання вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджену наказом МВС від 01 лютого 2016 року № 70, та інших нормативних документів, що регламентують роботу поліції, який доведено до особового складу керівництвом ПП «Хижак-1» під час проведення інструктажу 17.11.2024, та не повідомили про подію, що сталася 17.11.2024, безпосередньому керівнику, тим самим не сприяли останньому в організації дотримання службової дисципліни.
Суд враховує, що позивач був проінформований про проведення відносно нього та решти поліцейських службового розслідування за фактом обставин подій, які відбулись 17.11.2024 в м. Суми, під час їх службового відрядження. Позивач надав комісії письмові пояснення, в яких не заперечував вживання алкогольних напоїв у громадському місці кафе, подальшу нічну прогулянку містом, виникнення конфлікту з іншими особами.
Враховуючи матеріали службового розслідування та висновок, суд зазначає про те, що предметом службового розслідування не було встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку поліцейським у службовий час та в стані алкогольного сп'яніння, матеріали та докази свідчать про вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування безпосереднього керівника про виявлені вчинені працівниками поліції порушення, утриманні від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, порушення присяги та діючого законодавства, яке регулює роботу поліції.
Перебування у стані алкогольного сп'яніння зафіксовано комісією як обтяжуюча обставина при вчинені дисциплінарного проступку.
Суд враховує, що доводи позивача про відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку суперечать наданим ним поясненням, в яких він свою вину визнав, розкаювався, зобов'язувався не допускати більше порушень.
В свою чергу суд зазначає, що позивач не був позбавлений права на ознайомлення із висновком службового розслідування, подавати свої зауваження, скарги. Позивач не скористувався таким правом, доказів матеріали справи не містять та відповідно позивачем не надано доказів порушення дисциплінарною комісією порядку проведення службового розслідування.
Також слід наголосити, що в даній справі комісією встановлено та підтверджено вчинення поліцейським ОСОБА_8 дисциплінарного проступку саме щодо не повідомлення безпосереднього керівника про виникнення 17.11.2024 конфлікту між поліцейськими та іншими особами в результаті чого один із поліцейських втратив вогнепальну зброю.
При цьому, посилання позивача на скріншот з переписки в телефонному додатку «WhatsApp» як на доказ підтвердження обставин повідомлення свого безпосереднього керівника про події 17.11.2024, суд не бере до уваги, оскільки вказаний скріншот не є належним доказом вказаного, оскільки неможливо встановити ані сторін переписки, ані суті викладеного змісту. Окрім цього, до матеріалів справи не надано належних доказів в передбаченому порядку спеціального законодавства повідомлення позивачем безпосереднього керівника про фактичні події інциденту 17.11.2024.
Отже, обставини не повідомлення безпосереднього керівника про події дослідженого дня позивач належними доводами не спростовує.
Щодо застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення з поліції, то суд погоджується з твердженням відповідача про те, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є виключно правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення.
У пункті 53 Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
В процесі судового розгляду справи на підтвердження необґрунтованості свого звільнення, позивач не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумним сумнівом" та не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують його позицію. Обставини, на які посилався позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами.
З урахуванням зазначених обставин суд зауважує, що висновки службового розслідування сформовані з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, суд вважає, що звільнення позивача було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, йому передувало проведення за належною процедурою службове розслідування, при визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких їх вчинено, а тому оскаржувані накази є правомірними.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржувані накази є правомірними.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді задоволенню не підлягають, відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваного наказу, а тому підстави для їх задоволення також відсутні.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 22 грудня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.