22 грудня 2025 року м. Київ № 640/888/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області визнання протиправним та скасування висновку від 29.12.2020 про результати моніторигу процедури закупівлі - запасні частини до пасажирських вагонів, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-02-04-002851-с.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки результату моніторингу процедури закупівлі не відповідають фактичним обставинам та є необґрунтованими. Позивач вважає, що викладені у висновку помилкові, необгрунтовані твердження та безпідставні зобов'язання, що порушують принципи добросовісної конкуренції, недискримінації, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», зобов'язують вчиняти дії, що порушують права позивача.
У висновку не було проаналізовано наслідки стверджуваних ним порушень. Відповідачем у висновку не зазначено обґрунтованих доводів, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення про зобов'язання позивача здійснити заходи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абз. 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 прийнято справу до провадження та ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від Держаудитслужби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що позов є необгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач зазначає, що позивачем було порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922) оскільки позивачем в один день 04.02.2020 оголошено шість окремих закупівель за процедурою відкритих торгів на закупівлю одного предмета закупівлі.
Стороною позивача було подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій наголошено на безпідставності наведених у відзиві доводів та зауважено, що вони не враховують обставин та посилань, наведених позивачем у позовній заяві.
Відповідачем до суду подано заперечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», замовник) було оголошено процедуру закупівлі, предметом якої є запасні частини до пасажирських вагонів та опубліковано тендерну документацію, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UА-2020-02-04-002851-с, у відповідності до вимог Закону № 922.
Північно-східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, на підставі наказу від 18.12.2020 № 67, було здійснено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого, складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який оприлюднено в електронній системі закупівель 29.12.2020.
Не погоджуючись із твердженнями, викладеними у висновку, керуючись положеннями абз. 2 ч. 8 ст. 7№ Закону № 922, 06.01.2021 філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» оприлюднено через електронну систему закупівель артументовані заперечення на висновок.
Відповідно до констатуючої частини Висновку Держаудитслужби надано наступні висновки: 1) з огляду на норми ч. 4 ст. 10 Закону№ 922, оголошення про проведення процедури закупівлі обов'язково оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, що в порушення зазначеної норми не виконано замовником - не оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою; 2) на підставі порушення ч. 4 ст. 10 Закону № 922, не дотримано вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону та абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 922 - замовник повинен був проводити процедуру закупівлі оприлюднивши на веб-порталі У повноваженого органу англійською мовою та проводити розкриття та оцінку тендерних пропозицій на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону № 922 та абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону№ 922; 3) на підставі порушення ч. 4 ст. 10 Закону № 922, не дотримано вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону в частині оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерної документації.
Держаудитслужба зобов'язала філію «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» здійснити заходи щодо усунення порушення ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону № 922, ч. 7 ст. 2 Закону № 922, абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону № 922, абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 922, шляхом припинення зобов'язань за договором поставки від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00320-01, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю
«Науково-виробниче об'єднання «Трансремонт» та філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця».
Філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» не погоджується із висновком Держаудитслужби від 29.12.2020, оскільки висновки відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, складений на підставі здійснення такого моніторингу висновок є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, що зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Положеннями Закону № 922 установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п. п. 3 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно змісту п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно змісту п. 14 ч.1 ст. 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 Закону № 922.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у ч. 8 та 9 ст. 3 цього Закону.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 ч. 2 ст. 8 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Згідно норм ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ст. 5 Закону № 922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922).
Так, Філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за номером та тендерну документацію на закупівлю запасних частин до пасажирських вагонів (код ДК 021:2015:34630000-2 - «Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху» (запасні частини до пасажирських вагонів).
Очікувана вартість предмета закупівлі 3435600,00 грн.
Водночас, як зазначено у висновку перевірки, окрім зазначеної закупівлі, відповідно до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» 04.02.2020 оголошено ще п'ять процедур відкритих торгів, а саме:
1)UA-2020-02-04-002945-c (ДК 021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00220-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
2)UA-2020-02-04-002764-c (ДК 021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00520-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
3)UA-2020-02-04-002843-a (ДК 021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 30.03.2020 № ЦЗВ-03-00620-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
4)UA-2020-02-04-002851-c (ДК 021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00320-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
5) UA-2020-02-04-002048-c (ДК 021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі 2 134 400,22 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00420-01 на суму 2132550,00 грн (з ПДВ)).
Позивачем в один день 04.02.2020 року оголошено шість окремих закупівель за процедурою відкритих торгів на закупівлю одного предмета закупівлі.
Отже, зазначене, на думку відповідача, дає підстави вважати, що замовником здійснено поділ предмета закупівлі на окремі процедури закупівель, що суперечить ч. 7 ст. 2 Закону № 922.
04.02.2020 замовником за процедурою закупівлі оприлюднено очікувану вартість закупівлі предмета закупівлі у розмірі 3435600,00 грн.
Згідно п. 4.1 проекту договору поставки, що викладений в додатку № 9 до Тендерної документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю: частин залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів) до кожної із вищеперелічених закупівель, місцем поставки визначено відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48 (для резидентів та нерезидентів України). Встановлені Тендерною документацією вимоги до конкретного предмета закупівлі, є однаковими щодо кожної з шести процедур закупівель.
Зокрема, викладені у Додатках № 1 до Тендерних документацій перелік та кількість продукції, а саме: код, технічні характеристики (найменування, креслення, розмір, кількість в 1-ому комплекті), а також вимоги до оцінки відповідності продукції та технічні вимоги, викладені в додатку А додатку № 1 до Тендерних документацій (назва деталей та їх параметри, одиниці вимірювання, значення показника, матеріал, кількість) є ідентичними.
Таким чином, за оголошеннями та тендерною документацією процедур закупівлі підлягали товари за предметом, що визначається одним кодом Єдиного закупівельного словника, однаковим конкретним предметом закупівлі, ідентичними вимогами та однаковим місцем поставки.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 2 Закону № 922 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону, отже позивачем допущено порушення передбаченого положенням ч. 7 ст. 2 Закону № 922.
Подібний висновок міститься в рішеннях Верховного суду, зокрема викладений у постанові у справі № 160/1836/23 від 20.12.2023, а саме «... Варто зазначити, що наявність відмінних обсягів послуг, місць поставки послуг надає замовнику право визначити окремі частини предмети закупівлі як самостійні лоти в межах єдиної процедури закупівлі відповідно до пункту 39 статті 1 Закону № 922-VІІІ, згідно з якою частина предмета закупівлі (лот) - це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/ пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Недотримання замовником вказаних вимог фактично призвело до порушення ч. 10 ст. 3 Закону № 922, в якій міститься заборона поділу предмету закупівлі на частини.
Щодо твердження позивача про те, що законом не заборонено проводити закупівлі одного і того ж предмета закупівлі за різними процедурами закупівлі, якщо річним планом, орієнтована сума закупівлі не перевищує 133 тис. євро, варто зауважити, що такі твердження позивача є хибними та такими, що не відповідають вимогам п. 18 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 2, 7 ст. 2 Закону.
Отже, очікувана вартість предмету закупівлі ДК 021:2015:34630000-2, мала б закуповуватися замовником у межах єдиної процедури закупівлі, вдже перевищує суму, визначену ч. 4 ст. 10 Закону (133 тисячі євро).
Законом № 922 вартісна межа у 133 тис. євро визначена для публікапії оголошення про проведення закупівлі товару/послуг англійською мовою, а не для можливості проведення закупівель одного і того ж предмета закупівлі за різними процедурами закупівлі.
Статтею 27 Закону № 922 встановлено порядок розкриття тендерних пропозицій під час проведення процедури відкритих торгів. Тендерна пропозиція пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 922, розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій.
Абзацом 2 визначено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень ч. 4 ст. 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі.
Отже, оголошення про проведення відкритих торгів за закупівлею підлягало додатковому оприлюдненню англійською мовою.
Таким чином, враховуючи те, що розкриття частини тендерної пропозиції проводиться автоматично електронною системою закупівель в залежності від порядку оголошення про проведення процедури закупівлі (з публікацією англійською мовою чи без такого) та враховуючи, що філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» в порушення вимог Закону № 922 оголошено процедуру відкритих торгів без публікації англійською мовою, вимоги абзацу другого частини 1 статті 27 Закону № 922 під час проведення закупівлі дотримано не було.
Статтею 10 Закону № 922 визначено порядок оприлюднення інформації про закупівлю. Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 зазначеної статті, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталіУповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
Зважаючи, що загальна вартість усіх оголошених замовником процедур закупівель за
предметом ДК 021:2015 34630000-2 - «Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху» (запасні частини до пасажирських вагонів) перевищує межі, встановлені ч. 4 ст. 10 Закону № 922, оголошення про проведення процедури закупівлі мало бути опубліковано не пізніше 30 днів до днярозкриття тендерних пропозицій.
Тобто, оголошення про проведення закупівлі не може бути опубліковане пізніше (менше) 30-ти днів до дня розкриття тендерних пропозицій. Це означає, що в даному випадку
30 днів - це мінімальний строк, що має пройти від опублікування оголошення до розкриття тендерних пропозицій.
У той же час, оголошення за закупівлею UА-2020-02-04-002851-c опубліковано 04.02.2020. Відповідно до відомостей електронної системи закупівель дату розкриття тендерних пропозицій визначено 21.02.2020 (пункт 16 Оголошення про проведення відкритих торгів UА -2020-02-04-002851-с).
Отже, оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковано за 17 днів до розкриття тендерних пропозицій, що є пізнішим 30-ти днів та не виконує вимоги встановлені абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 922, про що викладено у висновку моніторингу.
Таким чином, висновок моніторингу закупівлі щодо порушення позивачем абз. 2 ч. 1 ст. 27, абз. 2 ч. 1 ст. 28, абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону Закону № 922, є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Щодо вимоги про вжиття заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства, суд зазначає таке.
Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Слід наголосити на тому, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.
Таким чином, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень, як припинення зобов'язань за договором, що є чітким та конкретним визначеним способом усунення порушення.
Отже, за викладених обставин, суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, є таким, що винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Позивачем під час розгляду даного спору в суді, не було наведено належних та достатніх обґрунтувань, які підтверджуються відповідними доказами для висновку про наявність підстав для висновку про неповноту та протиправність констатуючої частини оскаржуваного висновку. Доводи, покладені в основу позовних вимог, є суб'єктивними та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний висновок є обґрунтованим та законним, оскільки ним було встановлено порушення вимог чинного законодавства при проведенні процедури закупівлі зі сторони позивача, тому, вказаний висновок про результати моніторингу закупівлі не підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стороною відповідача під час розгляду спору було доведено правомірність прийнятого висновку, відтак, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду в суді та не підлягають задоволенню.
Судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.