про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2025 року м. Київ № 320/61288/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення з розгляду скарги результатів складання іспитів РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, оформлене протоколом від 29.09.2025 №94;
- зобов'язати Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві зарахувати позивачу екзамен практичного керування транспортним засобом в м. Києві та видати позивачу посвідчення на керування транспортним засобом відповідної категорії В1, які він склав.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5, 7 - 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною другою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (частина третя статі 43 Кодексу адміністративного судочинства України).
З прохальної частини позовних вимог вбачається, що позивач просить суд, зокрема, рішення «з розгляду скарги результатів складання іспитів РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, оформлене протоколом від 29.09.2025 №94».
Проте, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви означене рішення, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення судом належного складу відповідачів.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копію оскаржуваного рішення «з розгляду скарги результатів складання іспитів РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, оформлене протоколом від 29.09.2025 №94» та, за необхідності, уточнити склад відповідачів з урахуванням вказаних судом зауважень, а також, відповідно, надати копії уточненої позовної заяви (за необхідності) суду та відповідно до кількості відповідачів.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, по відповідно до положень частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Проте, з наданого позивачем клопотання про витребування доказів не вбачається про вчинення ним дій, направлених на самостійне збирання доказів у справі та, відповідно, про неможливість самостійно надати такі докази.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов'язати Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві зарахувати позивачу екзамен практичного керування транспортним засобом в м. Києві та видати позивачу посвідчення на керування транспортним засобом відповідної категорії В1, які він склав. Тобто фактично в прохальній частині заявлено подвійного відповідача «суб'єкта в особі суб'єкта», що суперечить правовій визначеності.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовних вимог з урахуванням вказаних судом зауважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду копію оскаржуваного рішення «з розгляду скарги результатів складання іспитів РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, оформлене протоколом від 29.09.2025 №94» та, за необхідності, уточнити склад відповідачів з урахуванням вказаних судом зауважень, а також, відповідно, надати копії уточненої позовної заяви (за необхідності) суду та відповідно до кількості відповідачів;
- уточнити прохальну частині позовних вимог з урахуванням вказаних судом зауважень.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.