23 грудня 2025 року місто Київ № 320/24494/25
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за №932250147708 від 26.03.2025 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2025 про перехід на пенсію по втраті годувальника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 03 січня 1967 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого народилися спільні діти. Після досягнення пенсійного віку, а саме з 02 січня 2004 року, позивач звільнилася з роботи і з того часу офіційно не працювала. У зв'язку з цим розмір її пенсії станом на березень 2025 року становив 4923 грн. 18 коп., що було значно менше за розмір пенсії її чоловіка. Чоловік позивача до останнього часу працював і отримував пенсію за вислугу років як працівник льотного складу (відповідно до статей 51, 53, 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення»), яка була значно вищою, ніж пенсія позивача. Позивач стверджує, що чоловік повністю віддавав їй усі отримані ним доходи (пенсію), які вона витрачала на оплату житла, комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування та інші побутові потреби. Позивач також вказує, що її здоров'я значно погіршилося, що вимагало коштовного лікування, єдиним джерелом фінансування якого була пенсія чоловіка та спільні заощадження. Зазначена пенсія була для неї постійним і основним джерелом до існування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 18 березня 2025 року позивач звернулася із заявою №2301 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника (згідно зі ст. ст. 37, 38 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідач під час розгляду документів встановив, що позивач не надала жодних документів, що підтверджують родинні зв'язки з померлим та перебування на утриманні у годувальника. Позивач зауважує, що копія розписки-повідомлення про отримання документів містила пункт “свідоцтво про шлюб», яке є документом, що підтверджує факт родинного зв'язку. Проте відповідач вимагав факту перебування на утриманні. Рішенням відповідача №932250147708 від 26 березня 2025 року позивачу було відмовлено у задоволенні заяви, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог та вказало, що оскільки позивач не надала жодних документів, що підтверджують родинні стосунки та факт перебування на утриманні померлого годувальника відповідно до пункту 2.11 Порядку № 22-1, підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області правом подання відзиву на позовну заяву не скористалось. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перехід на інший вид пенсії по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно п. 1 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 26.03.2025 № 932250147708 позивачу відмовлено в переведенні перерахунку з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.
У рішенні зазначено, що згідно п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника додаються документи про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника. Під час розгляду наданих документів встановлено, що заявниця не надала ніяких документів, що підтверджують родинні зв'язки з померлим та перебування на утриманні у годувальника. За результатами перегляду наданих документів встановлено, що годувальник ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років як працівник льотного складу відповідно до положень статей 51, 53, 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Відповідно до чинного законодавства не передбачено призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника за померлого чоловіка, який отримував пенсію як працівник льотного складу.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника, позивач звернулася до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, […] пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, […]. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Отже, помилковими є доводи відповідача про те, що законодавством не передбачено призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника за померлого чоловіка, який отримував пенсію як працівник льотного складу, оскільки за змістом статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважається дружина, яка досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Частиною 3 цієї статті встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульований Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 29-1 від 26.12.2018 (далі Порядок №22-1).
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти";
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку №22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно з пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.4. розділу IV Порядку №22-1 на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.
У разі якщо член сім'ї, який звертається із заявою про призначення пенсії, повідомив про наявність інших утриманців, які мають право на призначення пенсії, їхнє місце проживання, до органу, що призначає пенсію за місцем проживання інших утриманців, невідкладно надсилається повідомлення про право утриманців звернутись із заявою про призначення пенсії.
Орган, що призначає пенсію за місцем проживання інших утриманців, надсилає заяву про призначення пенсії та документи, які засвідчують право інших утриманців на одержання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, до органу, що призначає пенсію, від якого надійшло повідомлення про призначення пенсії, протягом трьох робочих днів після їх отримання.
У разі якщо протягом трьох місяців від дати звернення члена сім'ї документи, необхідні для призначення пенсії іншим утриманцям, не надійшли, орган, що призначає пенсію, приймає рішення про призначення пенсії.
Якщо заява про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника іншим утриманцям, які проживають окремо, надійшла після винесення рішення про призначення пенсії, то приймається рішення про перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною кількості утриманців та, у разі необхідності, здійснюється виділення частки пенсії утриманцю, який проживає окремо. Документи, що надійшли пізніше, додаються до пенсійної справи, а рішення про виділення частки пенсії надсилається органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) утриманця для оформлення окремої пенсійної справи.
У разі перерахунку пенсії відповідне рішення направляється до органу, який провадить виплату частки цієї пенсії. При припиненні виплати частки пенсії документи надсилаються до органу, у якому виплата пенсії продовжується.
Пунктом 4.7. розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Вирішуючи спір, суд зауважує, що відповідно до пункту 2.3. Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).
Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
З огляду на те, що позивач документів, що засвідчують факт перебування її на утриманні померлого годувальника, органу Пенсійного фонду не подала, суд приходить до висновку, що в останнього були відсутні правові підстави для прийняття рішення про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, право позивача на призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не підтверджено належними та допустимими доказами.
А отже, спірне рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, як наслідок, відсутні підстави зобов'язувати відповідача повторно розглянути заяву.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлена права звернутись повторно до пенсійного органу із відповідною заявою про призначення пенсії по втраті годувальника з відповідним пакетом документів, надавши документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою на підтвердження перебування на утриманні померлого годувальника.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства, доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 229, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10);
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84121, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.