23 грудня 2025 року м. Київ № 640/20962/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіта Моторс»
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі територіального органу Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві
про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіта Моторс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві, в якому просить суд скасувати постанову від 04.10.2022 № 345400 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням на ТОВ «Кіта Моторс» накладено штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні подільного вантажу. Відповідальність за вказане порушення застосовується відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-III до автомобільних перевізників, якими у розумінні статті 1 цього ж Закону є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
ТОВ «Кіта Моторс» вказує, що фактичне перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної № 43 від 05.08.2022 здійснювалося перевізником ФОП ОСОБА_1 , автотранспортом, що перебуває у власності останнього, згідно Договору про перевезення вантажу № ОРТ-01/07/2022-1 від 01.07.2022.
Таким чином, на думку позивача, він не є автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-III, оскільки лише надає на договірних умовах замовнику комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з організацією перевезень.
Відповідно до пункту 1.1 Договору перевезення вантажу автотранспортом №ЛДКУ-АВТО-3 від 01.07.2022 (далі - Договір № ЛДКУ-АВТО-3), укладеного між ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна» (далі - Замовник) та ТОВ «Кіта Моторс» (далі - Перевізник), позивач взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з місця відправлення до місця призначення, згідно із заявками Замовника, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі.
У відповідності до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 Договору № ЛДКУ-АВТО-3, Перевізник має право, за умови отримання попереднього письмового погодження Замовника залучати до надання послуг за даним Договором третіх осіб. При цьому, Перевізник несе відповідальність перед Замовником за дії/бездіяльність залучених ним третіх осіб, як за свої власні.
Скориставшись своїм правом, позивач залучив до виконання перевезень згідно Договору №ЛДКУ-АВТО-3 третю особу, а саме Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , з яким уклав окремий Договір про перевезення вантажу № OPT-01/07/2022-1 від 01.07.2022 (далі - Договір № OPT-01/07/2022-1).
Згідно з пунктом 1.2. Договору № OPT-01/07/2022-1, ФОП ОСОБА_1 (як перевізник) для надання послуг за даним договором використовує автомобіль, вантажний сідловий тягач марки RENAULT, модель MAGNUM, з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та напівпричіп самоскид марки WEIGHTLIFTER з реєстраційним номером « НОМЕР_2 ».
Позивач зауважує, що вантажний автомобіль марки RENAULT MAGNUM з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та напівпричіп самоскид марки WEIGHTLIFTER з реєстраційним номером « НОМЕР_2 », що вказаний у Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 339121 від 06.09.2022, йому не належить.
За таких обставин позивач вважає, що суб'єктом правопорушення, визначеного абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III є транспортний перевізник, яким ТОВ «Кіта Моторс» не є, а отже не є тим суб'єктом, на якого могли бути затосовані відповідні санкції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 позовну заяву було залишено без руху.
У подальшому адміністративну справу № 640/20962/22 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти доводів позивача заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначив, що під час розгляду відповідачем питання про накладення штрафу, жодних заперечень, пояснень та інших підтверджуючих документів, які б свідчили, що вказане правопорушення вчинено іншим суб'єктом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіта Моторс» надано не було.
Вказаний відзив був надісланий позивачу, що підтверджується відомостями фіскального чека АТ "Укрпошта" від 28.07.2023.
Відповідь на відзив до суду від позивача не надходила.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.
ТОВ «Кіта Моторс» (код ЄДРПОУ 42118640) зареєстроване з 08.05.2018 як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності суб'єкта господарювання за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Також, серед інших видів діяльності вказано КВЕД: 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
06.08.2022 інспекторами Укртрансбезпеки проводилися заходи державного контролю шляхом проведення рейдової перевірки на а/д М-05, Київ-Одеса 452км+811м (Одеська область) на підставі направлення на рейдову перевірку від 01.08.2022 №022/В.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 (далі - Порядок № 422), співробітниками Укртрнасбезпеки зупинено транспортний засіб RENAULT MAGNUM з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », який використовувався позивачем відповідно до товарно-транспортної накладної від 05.08.2022 № 43.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю першого транспортного засобу зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем, навантаження на одиночну вісь склало 12,71 т., при нормативно визначених 11,5 т., про що 06.08.2022 складено довідку №0057588 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0056084 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №339121.
В останньому акті зафіксовано, що автомобілем марки RENAULT MAGNUM з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та напівпричепом марки WEIGHTLIFTER з реєстраційним номером « НОМЕР_2 » здійснювалось перевезення вантажу, на підставі товарно-транспортної накладної № 43 від 05.08.2022, з перевищенням вагових обмежень, а саме: навантаження на одиночну вісь склало 12,71 т, що на 10,52% перевищує нормативно визначені 11,5 т., відповідальність за таке правопорушення передбачене абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III.
Повідомленням від 01.09.2022 № 27786/29/24-22, яке направлено рекомендованим листом за трек номером № 0308305501110, перевізника викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 04.10.2022.
Вказаний лист отримано позивачем 15.09.2022. Водночас, пояснення, докази або відповідні заперечення позивачем до відповідача надано не було.
У подальшому, на підставі Акта № 339121 від 06.08.2022, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві В. Кривобок винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 345400 від 04.10.2022, якою постановлено стягнути з ТОВ «КІТА МОТОРС» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІТА МОТОРС» звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 цього Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, на час виникнення спірних правовідносин визначалась Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Отже, з огляду на викладене, Управління під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю (абзац другий пункту 16 Порядку №1567).
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (частина друга статті 48 Закону №2344-III).
Частиною четвертою статті 48 Закону №2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Абзацами чотирнадцятим-шістнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ (в редакції, яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин, з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 №1534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», чинних з 01.10.2021) визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до підпунктів 2, 4, 5, 6 пункту 2 Порядку №879:
вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;
дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов;
вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку №879).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879).
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку №879).
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21 Порядку № 879).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
З аналізу вказаних положень Порядку № 879 вбачається, що при здійсненні габаритно-вагового контролю здійснюється перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
З матеріалів справи вбачається, що проведення рейдової перевірки 06.08.2022 відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства, відповідачем правомірно при здійсненні габаритно-вагового контролю у спірному випадку визначалася належність транспортних засобів до великовагових та/або великогабаритних, перевірялась наявність документів (дозволів) на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.
Суть порушення, встановленого рейдовою перевіркою у спірному випадку, полягає у перевищенні нормативно визначених габаритних параметрів транспортного засобу із подільним вантажем, тобто рух автомобільними дорогами України з перевищенням габаритних обмежень.
Втім, позивач стверджує, що він не є перевізником у спірних правовідносинах та не повинен нести відповідальність.
Судом встановлено, що 01.07.2022 між ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна» (далі - Замовник) та ТОВ «Кіта Моторс» (далі - Перевізник) укладено Договір перевезення вантажу автотранспортом № ЛДКУ-АВТО-3 (далі - Договір № ЛДКУ-АВТО-3).
Відповідно до пункту 1.1 цього Договору, позивач взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з місця відправлення до місця призначення, згідно із заявками Замовника, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі.
Згідно з підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 цього Договору, Перевізник має право, за умови отримання попереднього письмового погодження Замовника залучати до надання послуг за даним Договором третіх осіб. При цьому, Перевізник несе відповідальність перед Замовником за дії/бездіяльність залучених ним третіх осіб, як за свої власні.
До обов'язків ТОВ «Кіта Моторс» як Перевізника, відповідно до пункту 2.1 Договору, входило:
здійснювати перевезення вантажу Замовника, а також третіх осіб, визначених Замовником, у суворій відповідності з вимогами та порядком, вказаними в Заявках Замовника (пункт 2.1.1);
самостійно нести витрати на технічне обслуговування транспортних засобів та паливно-мастильні матеріали (пункт 2.1.2);
забезпечити можливість здійснення перевезення за даним Договором не менше як 5-ма автомобілями одночасно (пункт 2.1.3);
письмово надати Замовнику інформацію щодо державних номерів автомобілів до моменту їх подачі під навантаження (пункт 2.1.4);
забезпечити своєчасне подання придатного для перевезення вантажу, технічно справного, заправленого паливно-мастильними матеріалами автотранпорту для навантаження вантажу (пункт 2.1.5).
Також Перевізник (позивач) за умовами договору зобов'язувався, серед іншого:
своєчасно та правильно оформлювати документацію, необхідну для перевезення вантажу, забезпечити наявність всіх необхідних документів у водіїв які прибувають для отримання вантажу для перевезення (пункт 2.1.9);
перевіряти правильність заповнення товарно-транспортних накладних вантажовідправником в тому числі, але не виключно проставлення відміток в товарно-транспортних накладних про фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження та вивантаження (пункт 2.1.11);
брати участь у складанні актів для посвідчення фактів, які можуть служити підставою для покладення матеріальної відповідальності на учасників перевезення. Довести до відома водіїв вимоги розділу 15 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених наказом Мінтранс України від 14.10.1997 №363 про обов'язкову їх участі в складанні таких актів (пункт 2.1.16);
контролювати відповідність маси вантажу, завантаженого в транспортний засіб вимогам до максимальної маси завантаження транспортного засобу, визначеним чинним законодавством та/або технічними/реєстраційними документами на відповідний транспортний засіб та самостійно нести відповідальність, передбачену чинним законодавством у випадку не виконання даного обов'язку (пункт 2.1.17);
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною першою статті 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Виходячи з істотних умов договору № ЛДКУ-АВТО-3, укладеного 01.07.2022 між ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна» та ТОВ «Кіта Моторс», а також положень статті 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що мова йде про договір перевезення вантажів і саме ТОВ «Кіта Моторс» у взаємовідносинах з ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна» виступає перевізником вантажу. За своїм змістом цей Договір є договором перевезення, а не договором про надання транспортно-експедиторських послуг. Жодна з умов договору не вказує на організацію позивачем транспортно-експедиторських послуг з метою забезпечення перевезень вантажу, а отже, сторони уклали договір, умови якого прямо вказують на те, що це договір перевезення вантажу.
Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Договору № ЛДКУ-АВТО-3, Перевізник має право, за умови отримання попереднього письмового погодження Замовника залучати до надання послуг за даним Договором третіх осіб. При цьому, Перевізник несе відповідальність перед Замовником за дії/бездіяльність залучених ним третіх осіб, як за свої власні.
Скориставшись своїм правом, позивач залучив до виконання перевезень згідно Договору №ЛДКУ-АВТО-3 третю особу, а саме Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), з яким уклав окремий Договір про перевезення вантажу №OPT-01/07/2022-1 від 01.07.2022 (далі - Договір №OPT-01/07/2022-1).
Згідно з пунктом 1.2 Договору №OPT-01/07/2022-1, ФОП ОСОБА_1 (як перевізник) для надання послуг за даним договором використовує автомобіль, вантажний сідловий тягач марки RENAULT, модель MAGNUM, з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та напівпричіп самоскид марки WEIGHTLIFTER з реєстраційним номером « НОМЕР_2 ».
На підтвердження здійснення перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 позивач надав копію Заявки №4 від 29.07.2022 на перевезення вантажу за визначеним маршрутом та Акту надання послуг №4 від 15.08.2022.
У свою чергу, такі ж заявки надавалися позивачу як перевізнику за умовами договору №ЛДКУ-АВТО-3, укладеного 01.07.2022 з ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна».
У спірному випадку вантаж перевозився транспортним засобом, власником якого є ФОП ОСОБА_1 (що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), на виконання умов Договору від 01.07.2022 про перевезення вантажу, укладеного з ТОВ «Кіта Моторс».
Проте, з огляду на умови договору № ЛДКУ-АВТО-3, укладеного 01.07.2022 між ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна» та ТОВ «Кіта Моторс», та зважаючи на те, що саме ТОВ «Кіта Моторс» вказаний у графі "автомобільний перевізник" у товарно-транспортній накладній № 43 від 05.08.2022, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно у спірному випадку визначив саме позивача перевізником, відповідальним за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Визначення автомобільного перевізника наведене і в статті 1 Закону №2344-ІІІ, ним є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 60 цього ж Закону відповідальність за порушення його норм передбачена до автомобільних перевізників.
Перевезення - це фактична доставка вантажу з однієї точки в іншу з передачею доставленого вантажу одержувачу.
У цьому випадку саме ТОВ «Кіта Моторс» взяло на себе зобов'язання і відповідальність за Договором № ЛДКУ-АВТО-3 від 01.07.2022 за доставку до місця призначення довіреного йому ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна» вантажу, перевезення вантажу та його видачу (передачу) вантажоодержувачу. Такі послуги перевезення вантажу позивач здійснював із залученням транспортних засобів і водіїв іншого перевізника, проте це не звільняє його від відповідальності, визначеної статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», бо за встановлених обставин справи саме він взяв на себе зобов'язання перевізника у взаємовідносинах з ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна».
Суд звертає увагу, що позивач за умовами Договору №ЛДКУ-АВТО-3 взяв зобов'язання своєчасно та правильно оформлювати документацію, необхідну для перевезення вантажу, забезпечити наявність всіх необхідних документів у водіїв які прибувають для отримання вантажу для перевезення, перевіряти правильність заповнення товарно-транспортних накладних вантажовідправником в тому числі, але не виключно проставлення відміток в товарно-транспортних накладних про фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження та вивантаження, а також нести відповідальність перед Замовником за дії/бездіяльність залучених ним третіх осіб, як за свої власні.
Також суд зазначає, що саме ТОВ «Кіта Моторс» (код ЄДРПОУ 42118640) вказане перевізником у товарно-транспортній накладній № 43 від 05.08.2022, замовником - ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна», вантажовідправником - ПСП «Бирзулове», а вантажоодержувачем - ТОВ «Агро-Рені». Зазначене свідчить про те, що у відносинах з Замовником позивач визначив себе саме Перевізником.
Вищевказане відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.11.2022 у справі № 420/2451/20, в якій суд касаційної інстанції також акцентував увагу на ту обставину, що: "...за для встановлення перевізника у спірних правовідносинах П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 березня 2021 року витребував у Управління, зокрема, копії ТТН, що стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов". При цьому Верховний Суд проаналізувавши їх зміст дійшов висновку, що у них перевізником зазначений саме позивач у справі.
Визначення товарно-транспортної накладної наведене у статті 1 Закону №2344-ІІІ, це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Аналогічне визначення товарно-транспортна накладної приведене у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997. У пункті 11.1 цих Правил зазначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
З огляду на такі правила заповнення товарно-транспортної накладної слід прийти до висновку, що у разі залучення до організації перевезення вантажу експедитора, такі відомості дозволяється вказувати у товарно-транспортній накладній. Проте у спірному випадку ТОВ «Кіта Моторс» не мало статусу експедитора з організації перевезень.
Надаючи послуги ТОВ «ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ Україна» з перевезення вантажу позивач визначив себе перевізником, а тому є суб'єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344-III.
Отже, виходячи з проаналізованих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач у спірних правовідносинах визначив себе перевізником та є суб'єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України №2344-ІІІ, адже сам, укладаючи договір з Замовником, вказав себе Перевізником та взяв на себе зобов'язання і повну відповідальність саме за перевезення вантажу, яку несе перевізник (у тому числі за знищення, втрату, пошкодження вантажу, простій, недотримання графіку тощо).
Відтак, суд дійшов висновку, що у спірному випадку ТОВ «Кіта Моторс» правомірно притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
З урахуванням викладеного, оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України, ним правомірно винесено постанову від 04.10.2022 № 345400 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ТОВ «Кіта Моторс» накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. на підставі абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-III.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Судом не здійснюється розподіл судових витрат у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.