ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" грудня 2025 р. справа № 300/2123/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Донецькій області) згідно якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.03.2025 року № о/р 091630010378 щодо не зарахування стажу роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 у закладі з надання психіатричної допомоги, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із урахуванням даних довідки від 21.01.2025 за №1041, виданої КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком по Списку № 2, з 14.04.2022, із урахуванням раніше виплачених сум.
Підставою звернення із вказаним позовом є протиправна на переконання позивача відмова відповідача в зарахуванні стажу роботи у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та проведенні перерахунку пенсії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач 24.02.2025 звернулась до ГУ із заявою, в якій ставила питання про перерахунок пенсії з 01.01.2004 по 21.01.2025 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі по тексту також - Закон №1788-XII). До означеної заяви пенсіонером, серед іншого, долучено довідку Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" (надалі по тексту також - психіатричний заклад охорони здоров'я, спеціалізований заклад, медична спеціалізована установа, КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради", КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР") від 21.01.2025 за №1041, якою, на переконання заявника, підтверджується обставини роботи в психіатричному закладі, де така робота зараховується до стажу у подвійному розмірі.
Розглянувши за принципом екстериторіальності коментовану заяву ОСОБА_1 разом із долученими до неї документами, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення за №091630010378 від 03.03.2025 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ (надалі по тексту також - оскаржуване рішення, спірне рішення). Вказана відмова мотивована тим, що після набрання чинності Законом №1058-IV, тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.
Як зазначила позивач, стаття 60 Закону №1788-XII є чинною по теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує означену статтю та не зупиняє її дію. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
За наслідками виконання вимог ухвали суду від 07.04.2025 про залишення позовної заяви без руху Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.05.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс).
Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скерувало через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 20.05.2025" на позовну заяву, який 20.05.2025 зареєстровано в суді за вх.№13734/25. У поданому відзиві відповідач 2 заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві.
За доводами ГУ ПФУ в Донецькій області для періодів роботи після 01.01.2004 законодавством не встановлено пільг щодо обчислення страхового стажу працівників відділень закладів охорони здоров'я. Відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 у закладі охорони здоров'я з урахуванням статті 60 Закону №1788-ХІІ. Зазначає, що вимога про здійснення виплати пенсії є передчасною. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також ГУ ПФУ в Донецькій області скерувало через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему клопотання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 20.05.2025", реєстраційні дії щодо якого проведено судом 20.05.2025 за вх.№13737/25. Зазначає, що позов пред'явлено 21.03.2025, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком по Списку №2 з 14.04.2022.
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській скерувало до суду відзив від 19.05.2025 за №0900-0803-8/26321, реєстрацію якого із відповідними доказами здійснено судом 22.05.2025 за вх.№13953/25. Орган пенсійного забезпечення не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Управління звертає увагу на те, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, тобто з 01.01.2004 всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Згідно з абзацу 3 частини 4 статті 24 Закону №1058-IV пільговий порядок обчислення страхового стажу передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків передбачених цим законом. Як визначено абзацами 1, 2 частини 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. Таким чином відповідач 1, зазначає, що органом пенсійного забезпечення правомірно не враховано стаж ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 21.01.2025 у подвійному розмірі, оскільки відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота у закладах охорони здоров'я зараховується до стажу у подвійному розмірі тільки до 31.12.2003. З огляду на вказане, орган пенсійного забезпечення просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 14.04.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, призначену відповідно до Закону №1058-IV, що визнається і не заперечується сторонами.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1988 ОСОБА_1 , у спірні періоди:
- з 20.01.2000 зараховано на роботу на посаду палатної медсестри в 3 відділ Івано-Франківської ДОПКНЛ;
- з 17.11.2003 підтверджено право на пільгову пенсію згідно Списку №2;
- з 30.11.2009 присвоєно вищу категорія медсестри стаціонару;
- з 07.10.2011 Івано-Франківська державна психіатрична клінічна лікарня №1 змінена на обласну психоневрологічну клінічну лікарню №1;
- з 15.05.2014 присвоєна вища кваліфікаційна категорія за спеціальністю сестринська справа;
- з 03.01.2020 Івано-Франківська обласна психоневрологічна клінічна лікарня №1 реорганізована в комунальне некомерційне підприємство "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради";
- з 31.08.2023 звільнена у зв'язку з переведенням до Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я";
- з 01.09.2023 прийнята на посаду сестри медичної стаціонару загальнопсихіатричного відділення №1;
- з 01.01.2025 переведена на посаду сестри медичної стаціонару загальнопсихіатричного відділення №7.
ОСОБА_1 24.02.2025 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою щодо перерахунку пенсії з метою зарахування до загального страхового стажу періоду з 01.01.2004 по 21.01.2025 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ.
До означеної заяви позивач, серед іншого, долучила: довідку КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" від 21.01.2025 за №1041.
Зміст такої довідки засвідчує обставину роботи ОСОБА_1 в КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" на посаді палатної медсестри з 20.01.2000 по 31.08.2023 та в КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.09.2023 по теперішній час (21.01.2025 - дата видачі довідки).
Також коментована довідка містить відомості про перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 17.04.2000 по 30.04.2000, з 15.02.2001 по 28.02.2001, з 20.12.2003 по 31.12.2003.
Довідкою КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" від 21.01.2025 за №1041 підтверджено право на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача від 24.02.2025 разом із доданими до такої документами, прийняло рішення за №091630010378 від 03.03.2025 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Вказана відмова мотивована тим, що після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.
Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену рішенням від 03.03.2025 за №091630010378 про відмову у перерахунку пенсії, заявник звернулась з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на пільгове обчислення спірної частини страхового стажу у подвійному розмірі.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.03.1988 ОСОБА_1 , у спірні періоди:
- з 20.01.2000 зараховано на роботу на посаду палатної медсестри в 3 відділ Івано-Франківської ДОПКНЛ;
- з 17.11.2003 підтверджено право на пільгову пенсію згідно Списку №2;
- з 30.11.2009 присвоєно вищу категорія медсестри стаціонару;
- з 07.10.2011 Івано-Франківська державна психіатрична клінічна лікарня №1 змінена на обласну психоневрологічну клінічну лікарню №1;
- з 15.05.2014 присвоєна вища кваліфікаційна категорія за спеціальністю сестринська справа;
- з 03.01.2020 Івано-Франківська обласна психоневрологічна клінічна лікарня №1 реорганізована в комунальне некомерційне підприємство "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради";
- з 31.08.2023 звільнена у зв'язку з переведенням до Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я";
- з 01.09.2023 прийнята на посаду сестри медичної стаціонару загальнопсихіатричного відділення №1;
- з 01.01.2025 переведена на посаду сестри медичної стаціонару загальнопсихіатричного відділення №7.
Слід зазначити, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнята/переведена на таку посаду (роботу).
Зі змісту довідки КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" від 21.01.2025 за №1041 (а.с.139) слідує, що ОСОБА_1 дійсно працювала в КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" на посаді палатної медсестри з 20.01.2000 по 31.08.2023 та в КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.09.2023 по теперішній час (21.01.2025 - дата видачі довідки).
Також коментована довідка містить відомості про перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 17.04.2000 по 30.04.2000, з 15.02.2001 по 28.02.2001, з 20.12.2003 по 31.12.2003.
Довідкою КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" від 21.01.2025 за №1041 підтверджено право на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі.
В силу правового регулювання пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 за №1489-III заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Як свідчать публічні відомості, які містяться в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код юридичної особи 01993262), до видів діяльності КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в'язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).
Отже, КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради", як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є закладом з надання психіатричної допомоги.
Періоди роботи позивача в КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 21.01.2025 зараховано в одинарному розмірі, що не заперечується всіма сторонами.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 78 КАС України).
Відповідачі у справі не спростували, що КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради", як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні статті 60 Закону України №1788-ХІІ, є закладом з надання психіатричної допомоги.
Станом на день звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії положення статті 60 Закону №1788-ХІІ в частині, що стосується пільг по обчисленню стажу за роботу з надання психіатричної допомоги, залишилися без змін, отже, норми чинного законодавства, які регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за таку роботу.
Таким чином, стаж роботи за період з 01.01.2004 по 21.01.2025 в "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ.
За змістом статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
В частині посилань відповідачів на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, суд керується наступними мотивами:
- по перше, положення статті 60 Закону України №1788-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.04.2003 за №1110-IV, є чинними по теперішній час;
- по друге, приписи статті 24 Закону №1058-IV не змінюють, не скасовують/не припиняють дію і правове регулювання, визначене статтею 60 Закону України №1788-ХІІ.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.04.2023 в справі №160/14078/22, від 08.06.2022 в справі №689/1593/16-а, від 08.06.2022 в справі №510/1593/16-а, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.
З огляду на вищезазначене, відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 "Прикінцеві положення" Закон №1058-IV період роботи позивача в КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психіатричного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 21.01.2025 підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.
При цьому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, суд керується такими мотивами.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У позовній заяві ОСОБА_1 , визначаючи відповідача, який повинен відновити його право на перерахунок та виплату пенсії, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 14.04.2022, зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на врахування періоду роботи ОСОБА_1 в КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 21.01.2025 у подвійному розмірі, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В контексті вирішення питання ефективного способу відновлення порушеного права суд керується приписами частини 4 статті 45 Закону №1058-IV, за змістом яких перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35 (пенсія по інвалідності, зміни групи інвалідності), частиною другою статті 38 (пенсія у зв'язку із втратою годувальника), частиною третьою статті 42 (перерахунок пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність) і частиною п'ятою статті 48 (пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні) цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з 14.04.2022.
Так як позивач подала заяву про перерахунок пенсії 24.02.2025, то спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.03.2025 (з першого числа наступного місяця).
В силу правового регулювання частини 2 статті 87 Закону №1058-IV суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Керуючись статтею 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 2 вчинити відповідний обсяг дій та прийняти рішення, враховуючи те, що ОСОБА_1 хоч і подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як органу пенсійного забезпечення за місцем проживання/реєстрації позивача, втім рішення по суті порушеного питання приймалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену рішенням за №091630010378 від 03.03.2025, щодо не зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі, при розгляді заяви позивача від 24.02.2025.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2025, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 в Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень згідно квитанції №4918-3104-9393-7883 від 21.03.2025 (а.с.5).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,50 гривень, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за №091630010378 від 03.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди її роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2025 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періоди її роботи з 01.01.2004 по 21.01.2025 в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010), площа Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122.
Суддя Микитин Н.М.