ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про продовження строку
"23" грудня 2025 р. справа № 300/8956/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 11.12.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд: зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, за періоди: від 04.01.2022 по серпень 2022 року та від жовтня 2023 по жовтень 2025 року.
Ухвалою суду від 16.12.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача виправити недоліки позовної заяви у спосіб: зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в позивача та відповідача; письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; уточнити зміст позовних вимог відповідно до пункту 4 частини першої статі 5, пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання зазначеної ухвали від 16.12.2025 ОСОБА_1 19.12.2025 подав до суду заяву від 19.12.2025 про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в позивача та відповідача, письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, та виклав позовні вимоги в новій редакції, згідно яких просить суд: визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: відмінити рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1162894300-2025-1 від 21.04.2025; прийняти нове рішення на нарахувати й виплатити ОСОБА_1 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, за періоди: від 04.01.2022 (дата нарахування та призначення пенсії - довічно, згідно рішення суду) по серпень 2022 року та від жовтня 2023 по жовтень 2025 року.
З огляду на зміст заяви від 19.12.2025 про усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 частково виконав вимоги ухвали від 16.12.2025.
Водночас, в заяві від 19.12.2025 позивач заявив клопотання про поновлення строку оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1162894300-2025-1 від 21.04.2025 про відмову у призначенні субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, однак не зазначив обґрунтування поважності причин пропуску строку оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1162894300-2025-1 від 21.04.2025.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос» проти росії»).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
За змістом позовної заяви, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про виплату субсидії в квітні 2025 року.
За результатом розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення № 1162894300-2025-1 від 21.04.2025 про відмову у призначенні субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Позивач подав до суду цей позов лише 11.12.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
В заяві від 19.12.2025 позивач заявив клопотання про поновлення строку оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1162894300-2025-1 від 21.04.2025 про відмову у призначенні субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, однак не зазначив жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1162894300-2025-1 від 21.04.2025.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказане, керуючись нормами частини другої статті 121, частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне продовжити позивачу встановлений ухвалою від 14.08.2023 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 121, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 02.01.2026. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду пояснення з обґрунтуванням щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.