ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" грудня 2025 р. справа № 300/7830/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним висновку від 16.09.2025 та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним висновку від 16.09.2025 та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивує тим, що в оскаржуваному висновку, відповідач фактично погодився з доводами позивача викладеними у поданій заяві щодо того, що батьками позивача були українець ОСОБА_2 та єврейка Куліш (Кулиш) Белла Володимирівна, однак відмовив у внесенні змін до актового запису про смерть ОСОБА_3 від 25.11.1990 за №1669, виданого Бабушкінським відділом ЗАГС, шляхом виправлення прізвища померлої з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_4 ". Позивач вважає, що подані до відповідача документи є достатньою підставою для внесення змін до актового запису про смерть ОСОБА_3 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
27.11.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що прізвище матері позивача - " ОСОБА_4 " набуте після реєстрації шлюбу в якому вказано прізвище нареченої " ОСОБА_5 ".
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті, встановив таке.
Згідно актового запису про шлюб від 19.09.1936 за №2532 наречений ОСОБА_2 , українець, наречена ОСОБА_6 , єврейка, прізвище пари після шлюбу ОСОБА_5 (а.с.15,16).
Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11).
На заяву позивача про внесення змін до актового запису про смерть матері ОСОБА_3 від 25.11.1990 за №1669, виданого Бабушкінським відділом ЗАГС, шляхом виправлення прізвища померлої з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_4 ", висновком від 16.09.2025 відповідач відмовив у такому виправленні з тих підстав що в актовому записі про шлюб батьків заявника вказано прізвище нареченої після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 ", а не" ОСОБА_4 " (а.с.19).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398-VI (надалі також Закон №2398-VI).
Статтею 2 Закону №2398-VI визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх, формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд, здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно з частинами другою-третьою статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Стаття 22 Закону №2398-VI встановлює, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
У разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.
Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
В п. 1.5 Правил зазначено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред'явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану використовує усі відомості, отримані за результатами відповідної перевірки, для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Як передбачено пунктами 1.14-1.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України.
Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Запис на паперовому носії актового запису цивільного стану про внесені зміни або проставлені відмітки із зазначенням дати і документа, який був підставою для здійснення вищезазначених дій, засвідчується підписом посадової особи та печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відомості про внесення змін до актового запису цивільного стану, їх поновлення та анулювання вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, в тому числі, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану (підпункт 2.13.1 пункту 2.13 Порядку).
Здійснивши системний аналіз наведених положень Закону України № 2398-VI та Правил, суд вказує на те, що задля внесення змін до актового запису цивільного стану особа звертається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із відповідною заявою, до якої долучає свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану, у якому зазначено неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні, а також документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Суд наголошує на тому, що ні Закон України № 2398-VI, ні Правила № 96/5 не встановлюють виключного переліку документів, необхідних та достатніх для складення висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану. При цьому, обов'язковою вимогою до такого висновку є його обґрунтованість та наявність достатніх підстав.
Судом встановлено, що згідно актового запису про шлюб від 19.09.1936 за №2532 наречений ОСОБА_2 , українець, наречена ОСОБА_6 , єврейка, прізвище пари після шлюбу ОСОБА_5 (а.с.15,16).
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про внесення змін до актового запису про смерть матері ОСОБА_3 від 25.11.1990 за №1669, виданого Бабушкінським відділом ЗАГС, шляхом виправлення прізвища померлої з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_4 ", єдиною підставою на яку вказав відповідач є те, що в актовому записі про шлюб батьків заявника вказано прізвище нареченої після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 ", а не" ОСОБА_4 ".
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.11). Водночас, слід зазначити, що записи у вказаному свідоцтві про народження вчинені російською мовою, а тому суд доходить висновку, що зазначене в ньому прізвище " ОСОБА_5 " відповідає українському написанню " ОСОБА_4 ", що також підтверджується експертним висновком від 01.10.2024 за №056/1469-n (а.с.17).
Як наслідок, беручи до уваги надані докази, суд вважає, надані позивачем документи є достатніми для внесення змін до актового запису про смерть матері ОСОБА_3 від 25.11.1990 за №1669, виданого Бабушкінським відділом ЗАГС, шляхом виправлення прізвища померлої з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_4 ", тож відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Окремо слід зазначити, що наведені відповідачем у відзиві підстави для відмови в задоволенні позову, не відповідають підставі відмови визначеній в оскаржуваному рішенні, а тому не спростовують доводів позивача та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Разом з тим суд зазначає, що у справах про оскарження дій щодо внесення змін до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
З огляду на викладене, суд вважає, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відмову ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису цивільного стану про смерть його матері не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, належним способом відновлення порушеного права у спірних правовідносинах буде саме зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_3 від 25.11.1990 за №1669, виданого Бабушкінським відділом ЗАГС, вказавши прізвище померлої " ОСОБА_4 " замість " ОСОБА_4 ".
Водночас, вимога позивача про видачу повторно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , на думку суду є передчасною, позаяк в цій частині відповідачем прав позивача не порушено, а у суду відсутні повноваження щодо захисту прав, які можливо будуть порушені у майбутньому.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.
Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 28.10.2025 (а.с.4).
Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду щодо часткового задоволення позову, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 807 гривень 46 копійок.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 33645594, вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним висновку від 16.09.2025 та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.09.2025 про у внесенні змін до актового запису цивільного стану про смерть від 25.11.1990 за №1669.
Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 33645594, вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, 76018) внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_3 від 25.11.1990 за №1669, виданого Бабушкінським відділом ЗАГС, вказавши прізвище померлої " ОСОБА_4 ".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 33645594, вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, 76018) на ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 807 (вісімсот сім) гривень 46 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.