ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" грудня 2025 р. справа № 300/3379/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Представник Донецького державного університету внутрішніх справ звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , за змістом якого просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 110562,71 грн. (сто десять тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. сімдесят одна коп.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2020 наказом № 125 о/с від 01.09.2020 ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Луганського державного університету внутрішніх справ України. Наказом начальника головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 255 о/с від 13.04.2023 відповідача призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Миколаївського районного управління поліції. Наказом начальника головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 05.09.2023 № 654 о/с відповідача звільнено зі служби в Національної поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 06.09.2023. Довідкою про розрахунок витрат на утримання відповідача за період з 14.08.2020 по 12.04.2023 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ стверджено, що вартість фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить: сума витрат на утримання за 2020/2023 навчальний рік становить 110562,71 грн, в т.ч.: грошове забезпечення становить 8559,13 грн; речове забезпечення 31394,77 грн; продовольче забезпечення 52577,60 грн, медичне забезпечення 1017,38 грн; оплата комунальних послуг 17013, 83 грн. Загальна сума витрат на утримання складає 110562,71 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.25).
Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою: вул. Національної гвардії, 3, м. Івано-Франківськ, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
01.09.2020 наказом № 125 о/с від 01.09.2020 ОСОБА_1 зараховано на навчання до Луганського державного університету внутрішніх справ України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 № 1143-р Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником майна, прав та обов'язків Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (пункт 3) (а.с.17).
Наказом начальника головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 255 о/с від 13.04.2023 відповідача призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Миколаївського районного управління поліції (зворотна сторона а.с.13).
Наказом начальника головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 05.09.2023 № 654 о/с відповідача звільнено зі служби в Національної поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 06.09.2023 (а.с.14).
Наказ отримано відповідачем 06.09.2023.
Довідкою про розрахунок витрат на утримання відповідача за період з 14.08.2020 до 12.04.2023 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ стверджено, що вартість фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить: сума витрат на утримання за 2020/2023 навчальний рік становить 110 562,71 грн., в т.ч.: грошове забезпечення становить 8559,13 грн.; речове забезпечення 31394,77 грн.; продовольче забезпечення 52577,60 грн., медичне забезпечення 1017,38 грн.; оплата комунальних послуг 17013,83 грн. Загальна сума витрат на утримання складає 110562,71 грн.
Відповідачу за адресою: вул. Національної гвардії 3, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76005, направлено повідомлення № 1363/07-2025 від 11.03.2025 про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського.
Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку "у зв'язку із закінченням термін зберігання" (а.с.11).
Станом на дату розгляду справи сторонами не надано доказів відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищих навчальних закладах.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» від 10.01.2002 № 2925-III навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із частиною 1, 3, 5 статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до положень статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до положень частин 2 - 5 статті 74 Закону № 580-VIII, підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Розподіл випускників вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, які навчаються на денній формі навчання за державним замовленням, здійснюється комісіями з персонального розподілу з урахуванням інтересів служби відповідно до набутої випускником кваліфікації, спеціальності та спеціалізації.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі - Порядок № 261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Положеннями пунктів 3 - 6 Порядку № 261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Контракту № 599 особа (відповідач) зобов'язується, зокрема, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 520/11540/19, які враховуються судом в силу частини 5 статті 242 КАС України.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був ознайомлений з обов'язком по відшкодуванню вартості навчання. Матеріали справи не містять доказів щодо оскарження відповідачем зазначеного розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, відповідачем такі докази суду не надані.
Отже, оскільки відповідачу було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі, та ці витрати ним не сплачені, у позивача виникає право на стягнення відповідного відшкодування витрат в судовому порядку.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 по справі № 821/381/17 та від 22.08.2018 по справі № 820/1878/16.
Відповідачем доказів добровільного відшкодування вартості його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ в розмірі 110562,71 грн., в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.
Таким чином, виходячи із наведених норм матеріального права та встановлених обставин справи, будучи обізнаним в межах контракту про здобуття освіти за № 18/20 від 21.09.2020 про необхідність відшкодування вартості його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача такого відшкодування в сумі 110562,71 грн. в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на відсутність доказів стосовно понесених витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків чи проведенням експертиз.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Донецького державного університету внутрішніх справ - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571423, вул. Велика Перспективна, 1, м. Кропивницький, 25015) суму у розмірі 110562,71 грн. (сто десять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 71 копійок) на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Донецький державний університет внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571423, вул. Велика Перспективна, 1, м. Кропивницький, 25015).
Відповідач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.