23 грудня 2025 року Справа № 280/10802/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля Р.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69005) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Приходська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095) про скасування постанови,
05.12.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. від 26.11.2025 ВП № 74460982 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,0 грн. скасувати.
Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2422,4 грн., сплачений за подачу адміністративного позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 280/5483/23 позивача зобов'язано перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 починаючи: з 01 лютого 2020 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/677 від 17.05.2023, з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/678 від 17.05.2023, з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/679 від 17.05.2023. На виконання рішення суду Головним управлінням було здійснено перерахунок пенсії та за період з 01.02.2020 по 29.02.2024 донарахована пенсія у сумі 167104.84 грн. Виплати донарахованої пенсії проводиться ОСОБА_1 на умовах Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, про що було повідомлено Головному державному виконавцю Відділу, виплачено 4893,57 грн. донарахованих сум. Залишок невиплаченого боргу складає 162 211,27 грн. На адресу Головного управління 03.12.2025 надійшла постанова Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. від 26.11.2025 ВП № 74460982 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 280/5483/23. Позивач вважає, що рішення суду було виконано Головним управлінням, про що було повідомлено в рамках виконавчого провадження. Вказує на відсутність коштів на виплату за рішенням суду та вчинення всіх передбачених повноважень на отримання коштів, що є поважною причиною невиплати донарахованих сум. З наведених підстав позивач вважає оскаржувану постанову державного виконавця про накладення штрафу незаконною, протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою від 08.12.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання з викликом (повідомленням) учасників справи призначене на 23.12.2025.
09.12.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
У судове засідання 23.12.2025 представники учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання не прибули.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов.
Враховуючи зазначене, суд розглянув справу за відсутності представників учасників справи (в письмовому провадженні).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №280/5483/23, яке набрало законної сили 15.11.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 починаючи: з 01 лютого 2020 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/677 від 17.05.2023, з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/678 від 17.05.2023, з 01лютого 2022 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/679 від 17.05.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 858 гривень 88 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
На виконання рішення суду у справі №280/5483/23 ОСОБА_1 12.03.2024 видані виконавчі листи.
Постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Косінова І.В. від 18.03.2024 було відкрите виконавче провадження №74460982 щодо примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5483/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити певні дії, встановлено строк виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Крім того, у зазначеному виконавчому провадженні державним виконавцем 18.03.2024 були прийняті постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Листом від 16.04.2025 позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду у справі №280/5483/23, а саме про проведений перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 по 29.02.2024 - донарахована пенсія у сумі 200 590,36 грн, яка внесена до Реєстру судових рішень (реєстраційний №611979). Повідомлено, що виплата донарахованої суми буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
До зазначеного листа позивача від 13.05.2025 були додані розрахунки пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця від 26.11.2025 на позивача накладений штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду у справі №280/5483/23 без поважних причин. При цьому в обґрунтування оскаржуваної постанови державний виконавець зазначив наступне:
«Постановою державного виконавця відділу від 18.03.2024 р. в порядку ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.
Листом від 16.04.2025 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду в частині перерахунку суми пенсії за період з 01.02.2020 по 29.02.2024 в сумі 200590,36 грн., яка внесена до Реєстру судових рішень, (реєстраційний номер у реєстрі 611979)».
…
«Станом на 26.11.2025 рішення суду, боржником не виконано та жодних дій спрямованих на виконання рішення боржником не вжито».
01.12.2025 засобами системи «Електронний суд» до суду від державного виконавця надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення по справі №280/5483/23, в якій заявник просить:
«Змінити спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року по справі №280/5483/23 на: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії за період з 01.02.2020 по 29.02.2024 в сумі 200 590,36 грн.».
Ухвалою суду від 11.12.2025 заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №280/5483/23 задоволено частково: змінено спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №280/5483/23 на наступний спосіб:
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 недоплачену суми пенсії за період з 01.02.2020 по 29.02.2024 в розмірі 162 211,27 грн. (сто шістдесят дві тисячі двісті одинадцять гривень 27 копійок).
Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 16.12.2025 виконавчий документ було повернено стягувачу.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 цього Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу до боржника є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
При цьому суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення (за повторне невиконання судового рішення) можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано (повторно не виконано) боржником без поважних причин, і боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.
Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.
Передбачений статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20.
Згідно із пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
При цьому пунктом 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (в редакції чинній з 01.04.2021) визначено, що на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Під час централізованого перерахування Мінсоцполітики перераховує необхідні для виплати грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів кошти уповноваженим банкам за списками органів соціального захисту населення. Для забезпечення своєчасної виплати пенсій та грошової допомоги кошти перераховуються не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.
Отже, з 01.04.2021 всі виплати на користь пенсіонерів проводяться безпосередньо Пенсійним фондом України без залучення до цієї дії територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Суд бере до уваги, що Верховний Суд у справах з подібних правовідносин зазначав, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а та від 21.02.2018 у справі № 814/2655/14).
Крім того, у постанові від 31.05.2022 у справі №360/940/20 Верховний Суд виснував, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у межах виконавчого провадження № 74460982, відкритого на підставі виконавчого листа №280/5483/23, виданого 12.03.2024 Запорізьким окружним адміністративним судом, здійснювалось примусове виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5483/23, яким, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 починаючи: з 01 лютого 2020 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/677 від 17.05.2023, з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/678 від 17.05.2023, з 01лютого 2022 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/679 від 17.05.2023.
У порядку добровільного виконання вказаного судового рішення позивач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донарахував й частково сплатив донараховану суму пенсії. У свою чергу, щодо виплати решти донарахованої суми позивачем було повідомлено відповідача, що вона буде виплачена Пенсійним фондом України після проведення відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Крім того, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 280/5483/23 під заявою державного виконавця був змінений спосіб і порядок виконання рішення суду у цій справі. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що станом на 23.05.2024 за період з 01.02.2020 по 29.02.2024 ОСОБА_1 нарахована доплата до пенсії в розмірі 167 104,84 грн. Станом на 01.12.2025 ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду від 12.09.2023 у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 було виплачено 4 893,57 грн. Таким чином, залишок боргу за рішенням суду від 12.09.2023 на 11.12.2025 становив 162 211,27 грн.
Отже, оскільки у позивача об'єктивно відсутня фінансова можливість виконати в повному обсязі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5483/23 з огляду на невиділення центральним органом виконавчої влади коштів на виплату суми пенсії з Державного бюджету України, а також те, що з 01.04.2021 повноваження щодо виплати коштів на користь пенсіонерів перейшли безпосередньо до Пенсійного фонду України (позивач з 01.04.2021 позбавлений можливості самостійно розпоряджатися фінансовими ресурсами, які виділяються для виплати пенсіонерам), суд оцінює причини невиконання вказаного вище судового рішення як поважні.
Водночас судом встановлено, що приймаючи акт індивідуальної дії, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не дослідив питання наявності чи відсутності відповідного фінансового забезпечення та, відповідно, наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами. Державним виконавцем не вчинялося жодних дій щодо одержання належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України стосовно відсутності фінансування для виконання рішення суду.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що державний виконавець достеменно не пересвідчився у наявності чи відсутності поважних причин, які перешкоджали органу Пенсійного фонду виконати рішення суду, та, як наслідок, передчасно прийняв спірну постанову про накладення штрафу.
За таких обставин, виходячи з приписів статей 1, 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження», відповідач не мав застосовувати до позивача штрафні санкції за невиконання судового рішення, однак безпідставно прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, у зв'язку з чим така є протиправною та підлягає скасуванню.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за невиконання рішення суду, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн (платіжна інструкція від 04.12.2025 № 5656) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245, 250, 271, 287 КАС України, суд
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69005) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Приходська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095) про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. від 26.11.2025 ВП № 74460982 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в розмірі 5 100,0 грн.
Стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 копійок) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 23.12.2025.
Суддя Р.В. Кисіль