23 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/9598/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, м.Ужгород, вул.Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 8562,31 грн по платежу 5018050400 "Єдиний податок з фізичних осіб".
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий борг у розмірі 8562,31 грн. є узгодженим, самостійно не сплаченим, а відтак, підлягає примусовому стягненню. У зв'язку з цим, просить заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.
25 листопада 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі направлено відповідачеві за адресою місця його реєстрації.
Проте, поштовий конверт з ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до статті 251 частини 6 пункту 4 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також необхідно врахувати висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 у адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, у розумінні КАС України ухвала про відкриття провадження в даній адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідачем до податкового органу самостійно подано звітні податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця 3-ої групи:
- № 9423937683 від 24.01.2022 із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 8 121,71 грн. Відповідачем частково сплачено єдиний податок у розмірі 20,15 грн, у зв'язку з чим, залишок до сплати по такому складає 8 101,56 грн;
- № 9051278450 від 08.05.2022 із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 460,75 грн
Сума зобов'язання залишається повністю не сплаченою.
Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації* або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом! Гака сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.300.1. ст. 300 ПКУ платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПКУ не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4. п. 16.1.).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога-письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачці на підставі п. 59.1 ст. 59 ПКУ, виставлено податкову вимогу від 25.07.2025 №0007747-1305-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку направлено на адресу Відповідачка засобами поштового зв'язку, однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф. 20 (№0600953152344).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, у силу вимог статті 58 ПКУ податкова вимога вважається врученою.
Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату узгодженої суми заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м.Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 8562,31 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 31 копійку) грн. за платежем: 5018050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 8562,31 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору