(про встановлення нового строку подання звіту)
23 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/4265/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши питання про встановлення нового строку подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" про зобов"язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням суду від 03.09.2024 зобов'язано Державну установу "Коростенська виправна колонія (№71)" нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, за період з 11 березня по 31 травня 2022 року, виходячи з її розміру 30000 грн. на місяць, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди.
Рішення набрало законної сили.
До суду, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 02.09.2025 зобов"язано Державну установу "Коростенська виправна колонія (№71)" подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
02.12.2025 відповідач надіслав до суду звіт про виконання судового рішення, в якому зазначив, що позивачу проведено нарахування недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, за період з 11 березня по 31 травня 2022 року, виходячи з її розміру 30000 грн. на місяць, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди, в сумі 56717,04 грн. та ПДФО 10209,07 грн., разом 66926,11 грн . Разом з тим, виплата такої суми не проведена, у зв"язку з відсутністю фінансування.
Представник позивача надіслав до суду пояснення, в яких просить суд не приймати звіт та вжити наслідки, передбачені ст.382-3 КАСУ.
У відповідності до ст.382-2 КАСУ розгляд звіту здійснюється у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Вирішуючи питання наявності підстав для прийняття звіту про виконання судового рішення у даній справі , суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За приписами частини 10 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Аналіз викладених норм процесуального закону свідчить, що підставами для відмови у прийнятті звіту є:
- не наведення суб'єктом владних повноважень обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення,
- недостатність заходів, які вживаються ним для виконання судового рішення, для своєчасного та повного виконання судового рішення;
- подання звіту без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.
У свою чергу відмова у прийнятті звіту є підставою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також неподання звіту у строк, встановлений судом, або подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, має наслідком накладення на керівника суб'єкта владних повноважень такого штрафу.
Як вбачається з наданих відповідачем доказів, з метою виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі позивачу проведено нарахування недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, за період з 11 березня по 31 травня 2022 року, виходячи з її розміру 30000 грн. на місяць, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди, в сумі 56717,04 грн. та ПДФО 10209,07 грн., разом 66926,11 грн.
Тобто, нарахування коштів на виконання судового рішення відповідачем проведено.
Разом з тим, як зазначає представник відповідача, у зв'язку з відсутністю фінансування, Державна установа з незалежних від неї обставин не має можливості станом на сьогоднішній день виконати рішення суду у повному обсязі, у зв"язку з відсутністю фінансування.
Так, з метою виконання рішення відповідачем було направлено до Департаменту листи щодо надання додаткового фінансування за програмою 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України" за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати коштів за рішенням з відповідними розрахунками: за №15-960 від 06.02.2025 , за №15-2358 від 08.04.2025 , за №15-2939 від 05.05.2025 ; за №15-4958 від 06.08.2025 .
Крім того, відповідачем з метою виконання рішення було направлено до Північно-Центрального міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції листи щодо надання додаткового фінансування за програмою 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України" за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати коштів за рішенням з відповідними розрахунками.
Міністерством юстиції України у листі №87791/102897-33-25/16.3.2 від 20.06.2025 вказано, що законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Міністерству юстиції України за бюджетною програмою 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України" затверджено видатки в обсягах , що забезпечують розрахункову потребу лише на 39,6%. Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Таким чином, відповідні виплати можуть бути проведені лише за наявності та в межах затверджених асигнувань, установлених на відповідні цілі. Стан виконання судових рішень перебуває на постійному контролі Міністерства юстиції України і в разі надходження додаткових асигнувань та/або перерозподілу асигнувань з інших статей видатків (зокрема у зв'язку з економією) на зазначені цілі буде забезпечено відповідне фінансування.
Враховуючи надані докази, суд дійшов висновку, що відповідачем судове рішення у даній справі виконано частково, адже ним вчинено дії для виконання судового рішення, оскільки в добровільному порядку здійснено нарахування коштів та сформовано розрахунок потреби у коштах, однак виплату на момент подання звіту не здійснено, у зв"язку з відсутністю фінансування.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приймає звіт Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області , але оскільки судове рішення залишається не повністю виконаним, керуючись частиною 11 статті 382-3 КАС України, вважає за необхідним встановити новий строк для подання звіту щодо виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Прийняти звіт Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" від 02.12.2025 про виконання рішення у справі №240/4265/24.
Встановити Державній установі "Коростенська виправна колонія (№71)"новий строк подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі.
Зобов"язати Державну установу "Коростенська виправна колонія (№71)" подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.24 в адміністративній справі № 240/4265/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" про зобов"язання вчинити дії протягом 3-х місяців з дня отримання ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос