23 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/10585/24
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Нікон" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Нікон" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.02.2024 №10511626/24705099 про відмову в реєстрації складеної ПП «Нікон» податкової накладної №855 від 30.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ПП «Нікон» податкову накладну від 30.06.2023 №855;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.02.2024 №10511624/24705099 про відмову в реєстрації складеної ПП «Нікон» податкової накладної №439 від 30.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ПП «Нікон» податкову накладну від 30.09.2023 №439.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.06.2023 №855 на загальну суму 32232,10 грн, в т.ч. ПДВ 5372,02 грн та від 30.09.2023 №439 на загальну суму 30250,37 грн, в т.ч. ПДВ 5041,73 грн, однак комісією Головного управління ДПС у Житомирській області, після розгляду поданих платником податку документів та пояснень, прийняті рішення про відмову в такій реєстрацій від 06.02.2024 №10511626/24705099 та №10511624/24705099. Підставою відмови у реєстрації податкових накладних, як зазначено у рішеннях, є ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. В графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) Комісією не зазначено, яких саме документів не надано до Повідомлень, отже, на думку позивача, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Крім того, позивачем зазначено, що контролюючий орган не обґрунтував фактичні та правові підстави такого зупинення. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
27.06.2024 на адресу суду від відповідача - ГУ ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву вх. №36503/24, у п.2 якого відповідачем викладено клопотання про розгляд справи за участі представника ГУ ДПС у Житомирській області.
01.07.2024 на адресу суду від відповідача - ДПС України надійшов відзив на позовну заяву вх. №37239/24.
У відзивах відповідачі заперечують проти заявлених позовних вимог та просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзивів зазначають, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних від 30.06.2023 №855 та від 30.09.2023 №439 стало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Аналізуючи зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних відповідачі зазначають, що податковим органом виконано усі вимоги законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки зміст квитанції містить чіткі підстави зупинення. Стосовно доводів позивача про те, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, однак у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутній перелік необхідних документів, то відповідачі заперечують проти таких доводів, оскільки квитанції, які були надіслані платнику податків, оформлені з додержанням п.11 Порядку №1165.
Також, відповідачі зазначають, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника. Податковий орган не зобов'язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. Натомість, у Порядку №1165 та №520 зазначено не вичерпний перелік документів, а вжито сполучник "може включати", що свідчить про наявність у платника податків права підтвердити правомірність та обґрунтованість господарської операції, щодо якої направлено на реєстрацію ПН/РК усіма наявними в нього первинними документами, які він зобов'язаний скласти (та склав у разі фактичного здійснення) на підставі Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з обов'язковим дотриманням усіх вимог п.2 ст.9 цього Закону.
Крім того, відповідачі вказали, що у випадках щодо зупинення реєстрації податкових накладних Комісія не може володіти інформацією щодо вичерпного (конкретного) переліку документів за такими операціями, які платнику слід подати для усунення перешкод в реєстрації податкових накладних. У таких випадках очевидною є обізнаність, саме позивача, з переліком документів, що супроводжували виконання певної операції, який має право подати їх контролюючому органу.
Зокрема, у відзивах зазначено, що у зв'язку з необхідністю отримання від ПП "Нікон" додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючим органом направлено повідомлення від 26.01.2024 №10446119/24705099 та №10446117/24705099.
Проте, на адресу контролюючого органу позивачем не було надано жодних додаткових пояснень на вимогу контролюючого органу оформлену в повідомленнях, які направлені на адресу платника податків.
Проаналізувавши подані на розгляд Комісії пояснення та копії документів встановлено, що між ПП «Нікон» (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Лекхім" (Замовник) укладено договір про надання маркетингових послуг №З-57/22 від 30.12.2022, за умовами якого Виконавець надає маркетингові послуги, спрямовані на привернення уваги, формування та підтримки інтересу у споживачів, просування на ринку з метою збільшення споживчого попиту до товарних знаків та продукції Замовника, а Замовник сплачує Виконавцю плату в розмірі визначеному додатковими угодами до Договору.
На виконання зобов'язань за вищевказаним договором ПП «Нікон» були складені податкові накладні №855 від 30.06.2023 та №439 від 30.09.2023.
В ході дослідження документів встановлено, що відповідно до пункту 4.3 Договору оплата послуг здійснюється Замовником протягом 10 календарних днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Однак на розгляд Комісії позивачем не подано жодних розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, рахунків-фактур на оплату, які б підтверджували проведення розрахунку за надання послуг згідно Договору, що і слугувало причиною відмови в реєстрації податкової накладної від 30.06.2024 №855 та від 30.09.2024 №439.
За встановлених обставин контролюючий орган не міг прийняти іншого рішення, ніж відмовити в реєстрації податкових накладних.
Крім того, на думку відповідачів, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні господарські операції з тим, щоб подати ці документи для цілей реєстрації податкових накладних.
Також, відповідачі вважають, що позовна вимога в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкової накладної.
01.07.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вх. №37359/24.
22.12.2025 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Житомирській області за вх. №36503/24 від 27.06.2024 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за участі представника Головного управління ДПС у Житомирській області.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ПП «Нікон» зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 21.08.1997, дата запису: 17.02.2005, номер запису: 13081200000000070 та взяте на податковий облік.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ПП «Нікон» за КВЕД є: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (основний); 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів; 86.23 Стоматологічна практика; 86.21 Загальна медична практика; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 73.11 Рекламні агентства; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.32 Надання послуг таксі; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.
ПП «Нікон» з 17.03.1998 зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №19бб504б00003, витяг сформований 05.02.2019.
30.12.2022 між ПП «Нікон» (Виконавець) та ПрАТ «Лекхім» (Замовник) укладено договір №3-57/22 про надання маркетингових послуг (а.с.37-39).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, в порядку та на умовах визначених цим Договором, додатками та додатковими угодами до нього. Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець надає Замовнику послуги визначені цим договором (надалі - послуги).
Згідно п.1.2 Договору послуги, що надаються Виконавцем за цим Договором - це маркетингові послуги спрямовані на привернення уваги до товарних знаків та продукції Замовника (надалі - товар), на формування та підтримку інтересу у споживачів до товару Замовника і просування його на ринку з метою збільшення споживчого попиту на нього. При наданні послуг Виконавець контролює і гарантує Замовнику, що придбання товарів Замовника у кількості, що відповідатиме мінімальній прогнозованій потребі споживачів у товарах Замовника у відповідному часовому періоді, не призведе до фактичного задоволення всіх чи переважної більшості потреб аптечних закладів стосовно певних товарів та/або груп товарів лише за рахунок постачання товарів Замовника та не матиме наслідком обмеження закупівлі та/або подальшого роздрібного продажу Виконавцем взаємозамінних товарів по відношенню до товарів Замовника.
Згідно з пунктом 1.3 Договору послуги Виконавця, що надаються Замовнику відповідно до цього Договору, зокрема, включають:
(а) розміщення товару на окремих полицях в аптечних закладах Виконавця, що перебувають на видному місці, з метою привернення уваги споживачів до товару Замовника;
(b) прикасове розміщення товару з метою привернення уваги споживачів до товару Замовника;
(c) оригінальне оформлення вітрин та прилавків в аптечних закладах Виконавця, де розміщується товар Замовника;
Дослідження та аналіз споживчого попиту на товари Замовника, зокрема, визначення Кількості товару Замовника, що може постачатися до аптечних закладах Виконавця не лише безпосередньо Замовником, а і іншими постачальниками Товару, а також інформації про кількість всього проданого (закупленого) товару; відповідна інформація про споживчий попит на товари Замовника аналізується та разом з визначеною у п.3.1.6 цього Договору інформацією включається Виконавцем у його звіти, що надаються Замовнику за результатами наданих відповідно до цього Договору послуг за формою, встановленого у Додатку №3 (далі - Звіти);
(d) розміщення інформації про товари Замовника у друкованих носіях аптечних закладів Виконавця;
(e) розповсюдження інформаційних листів, брошур, буклетів Замовника, що містять Інформацію про товар у аптечних закладах Виконавця;
(f) організацію презентацій товару Замовника разом із розповсюдженням інформаційних матеріалів про товар, або без такого розповсюдження, але із усним інформуванням споживачів про товар у аптечних закладах Виконавця;
(д) розміщення рекламних плакатів, етикеток, ярликів та інших POS- матеріалів У аптечних закладах Виконавця;
(h) інші маркетингові послуги, що не перелічені вище, але час від часу можуть Замовлятись у Виконавця з метою популяризації товару Замовника серед споживачів.
Згідно п.2.1 Замовник зобов'язаний:
2.1.2 протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня надання акта приймання-передачі послуг, підготовленого Виконавцем за результатами надання послуг за цим Договором відповідно до форми, встановленої у Додатку №2 (далі - акт), підписати наданий акт, за умови відсутності обґрунтованих претензій та виконання Виконавцем умов Договору та додаткових угод до нього. У разі не підписання акта та ненадання обґрунтованих претензій в зазначений строк, акт вважається підписаним Замовником, а послуги належним чином наданими Виконавцем.
2.1.3 Сплачувати Виконавцю плату в розмірі, визначеному додатковими угодами до цього договору, та у порядку, визначеному п.4 цього Договору.
Згідно п.4.1 Договору, вартість послуг визначається сторонами для кожного звітного періоду окремо у додаткових угодах до цього Договору із врахуванням обсягу послуг, що надаватимуться у такий період. Вартість фактично наданих Виконавцем послуг, що підлягає сплаті Замовником, фіксується в актах.
Згідно з п.4.2 Договору оплата послуг, яку Замовник сплачує Виконавцеві, здійснюється при виконанні умов Договору та відповідних додаткових угод, що визначають обсяг послуг, які надаються на замовлення Замовника у звітній період.
Згідно з п.4.3 Договору оплата послуг здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання Сторонами Акта в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний у цьому Договорі. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Валютою платежів є національна валюта України - гривня.
На виконання умов вказаного договору, відповідно до звітів про надані послуги та актів приймання-передачі наданих послуг, ПП «Нікон» надало ПрАТ «Лекхім» наступні послуги (а.с.40-41, 44-47): 1) 30.06.2023 надано послуги (дослідження та аналіз споживчого попиту на товари, зокрема, вивчення кількості товару, що постачається до аптечних закладів, а також інформації про кількість всього закупленого товару препаратів виробництва ПрАТ «Лекхім-Харків»; розміщення в аптечних закладах друкованого матеріалу Замовника (плакат А-2) по препарату виробництва ПрАТ «Технолог» - "Реналгрш") на загальну суму 32232,10 грн, в тому числі ПДВ 5372,02 грн;
2) 30.09.2023 надано послуги (дослідження та аналіз споживчого попиту на товари, зокрема, вивчення кількості товару, що постачається до аптечних закладів, а також інформації про кількість всього закупленого товару препаратів виробництва ПрАТ «Лекхім-Харків»; розміщення в аптечних закладах друкованого матеріалу Замовника (плакат А-2) по препарату виробництва ПрАТ «Технолог» - «Панкреатин 8000») на загальну суму 30250,37 грн, в тому числі ПДВ 5041,73 грн.
30.06.2023 ПП «Нікон» виставило ПрАТ «Лекхім» рахунок-фактуру №21 на оплату послуг, наданих згідно договору №3-57/22 від 30.12.2022, на загальну суму 32232,10 грн, в тому числі ПДВ 5372,02 грн, як передбачено актом приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 (а.с.48).
30.09.2023 ПП «Нікон» виставило ПрАТ «Лекхім» рахунок-фактуру №30 на оплату послуг, наданих згідно договору №3-57/22 від 30.12.2022, на загальну суму 30250,37 грн, в тому числі ПДВ 5041,73 грн, як передбачено актом приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2023 (а.с.49).
На виконання умов п.4.3 розділу 4 договору (вартість та оплата послуг Виконавця) Замовник здійснив оплати отриманих послуг у розмірі 32232,10 грн - 22.08.2023; 30250,37 грн - 20.10.2024, які за досягнутою домовленістю згідно договору надав Виконавець. Проведення оплати підтверджується платіжними інструкціями: №24218916 від 22.08.2023 на суму 32232,10 грн та №24220382 від 20.10.2023 на суму 30250,37 грн (а.с.50-51).
У платіжних інструкціях у графі призначення платежу зазначено: оплата за дослідження та аналіз споживчого попиту на товари згідно договору №3-57/22 від 30.12:2022 та рахунку №21 від 30.06.2023, в тому числі ПДВ 20% на суму 5372,02 грн (платіжна інструкція №24218916 від 22.08.2023) та оплата за дослідження та аналіз споживчого попиту на товари згідно договору №3-57/22 від 30.12.2022 та рахунку №30 від 30.09.2023, у тому числі ПДВ 20% 5041,73 грн (платіжна інструкція №24220382 від 20.10.2023).
30.06.2023 ПП «Нікон» оформило податкову накладну №855, яку надіслало для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.52).
13.07.2023 ПП «Нікон» отримало квитанцію про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації з підстав того, що податкова накладна відповідає вимогам п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (а.с.53).
Крім того, у квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної №855 від 30.06.2023 зазначено наступне: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 30.06.2023 №8559 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 73.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
30.09.2023 ПП «Нікон» оформило податкову накладну №439, яку надіслало для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.54).
13.10.2023 ПП «Нікон» отримало квитанцію про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації з підстав того, що податкова накладна відповідає вимогам п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (а.с.55).
Крім того, у квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної №439 від 30.09.2023 зазначено наступне: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 30.09.2023 №439 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 73.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
При цьому позивачем зазначено, що у квитанціях не було вказано чіткого переліку документів, які необхідно було надати.
Відповідно до положень п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Керуючись положеннями п.6 Порядку №520, на виконання пропозицій контролюючого органу, вказаних у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, позивач 19.01.2024 подав через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів»: Повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №855 від 30.06.2023 та Повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №439 від 30.09.2023, реєстрацію яких зупинено (а.с.56-85).
До вказаних повідомлень позивач додав наступні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом ПрАТ «Лекхім», проведених на підставі договору №3-57/22 про надання маркетингових послуг від 30.12.2022 та підтверджених актами приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 та від 30.09.2023, на виконання яких складені податкові накладні, реєстрація яких зупинена, а саме: акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 (а.с.45); звіт про надані послуги від 30.06.2023 (а.с.44); акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2023 (а.с.47); звіт про надані послуги від 30.09.2023 (а.с.46); додаткова угода №2 від 31.03.2023 до договору про надання маркетингових послуг №3-57/22 від 30.12.2022 (а.с.42); додаткова угода №3 від 30.06.2023 до договору про надання маркетингових послуг №3-57/22 від 30.12.2022 (а.с.43); договір про надання маркетингових послуг №3-57/22 від 30.12.2022 (а.с.37-39).
Однак, 06.02.2024 Комісія ГУ ДПС в Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення, якими відмовила в реєстрації податкових накладних позивача по господарським операціям з ПрАТ «Лекхім» в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
1) №10511626/24705099, яким відмовила у реєстрації податкової накладної позивача №855 від 30.06.2023;
2) №10511624/24705099, яким відмовила у реєстрації податкової накладної позивача №439 від 30.09.2023 (а.с.86-87).
Підставою для відмови в реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган зазначив: «Надання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
При цьому, у графі "Додаткова інформація" проставлено прочерк та не зазначено інформації про те, яких конкретно документів не надав платник податку на пропозицію контролюючого органу.
Позивач вважає рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 06.02.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №855 від 30.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та від 06.02.2024 №10511624/24705099 про відмову у реєстрації податкової накладної №439 від 30.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з; а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Згідно з п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні норми містить п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із абзацом першим пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно матеріалів справи надіслана позивачу квитанція містить вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
На зазначену в квитанціях пропозицію, позивачем направлено контролюючому органу 19.01.2024 Повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №855 від 30.06.2023 та Повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №439 від 30.09.2023, реєстрацію яких зупинено (а.с.56-85).
До вказаних повідомлень позивач додав наступні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом ПрАТ «Лекхім», проведених на підставі договору №3-57/22 про надання маркетингових послуг від 30.12.2022 та підтверджених актами приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 та від 30.09.2023, на виконання яких складені податкові накладні, реєстрація яких зупинена, а саме: акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 (а.с.45); звіт про надані послуги від 30.06.2023 (а.с.44); акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2023 (а.с.47); звіт про надані послуги від 30.09.2023 (а.с.46); додаткова угода №2 від 31.03.2023 до договору про надання маркетингових послуг №3-57/22 від 30.12.2022 (а.с.42); додаткова угода №3 від 30.06.2023 до договору про надання маркетингових послуг №3-57/22 від 30.12.2022 (а.с.43); договір про надання маркетингових послуг №3-57/22 від 30.12.2022 (а.с.37-39).
Твердження Комісії про ненадання/часткове надання платником податку копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено повністю спростовується наданими документами до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Копії наданих з боку ПП "Нікон" первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Правочин, укладений між ПП "Нікон" та його контрагентом виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.
Отже, ПП "Нікон", з урахуванням здійснених господарських операцій, документально підтвердило реальний характер фінансово-господарських операцій.
Крім того, відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою зупинення є віднесення платника до ризикових на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.
Зокрема, відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку №1165 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину заливку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз приписів п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165) дає підстави для висновку, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі відсутності товару у придбанні або перевищення реалізації товару у 1,5 рази над його придбанням.
Проте у квитанціях, якими зупинено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом не конкретизовано яка умова вказує на те, що обсяг послуги 73.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця придбання такої послуги та обсягу її надання. Крім того варто зауважити, що послуга не є тотожною товару і вона споживається в процесії її надання (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України), а тому є незрозумілим питання, як контролюючий орган визначив залишок послуги.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №380/2365/21.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.13 Порядку №1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, у квитанціях від 13.07.2023 №9170766062 та від 13.10.2023 №9270779694 про зупинення реєстрації податкових накладних не міститься належного обґрунтування про те, за якою саме підставою із вказаного у п.1 Критеріїв господарську операцію ПП "Нікон" віднесено до ризикових.
Податкові накладні від 30.06.2023 №855 та від 30.09.2023 №439 складені за результатами проведення між позивачем та його контрагентом господарської операції з надання маркетингових послуг, що відповідає виду господарської діяльності, що зареєстрований за позивачем.
Виходячи із положень Порядку №1165, метою зупинення реєстрації податкових накладних є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що мoже бyти спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.
Слід зазначити, що отримані ПП "Нікон" квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 30.06.2023 №855 та від 30.09.2023 №439 містять загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Стосовно надання вказаних у повідомленні документів слід вказати, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.
При цьому Верховним Судом у постанові від 18.01.2024 у справі №440/5989/20 вказано, що надаючи юридичну оцінку рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанціях про зупинення їх реєстрації не було зазначено конкретного переліку документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини, невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування щодо надання документам правової визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не відповідає критерію обґрунтованості.
Крім того, суд відхиляє аргументи відповідачів, що ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкових накладних до контролюючого органу для їх реєстрації на підтвердження здійснення господарської операції, не повинні враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки контролюючим органом не було чітко зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків.
При цьому, суд враховує наявність у платника податку права довести саме у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його доводи. Останнє не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним з податковою накладною контролюючому органу для реєстрації в ЄРПНРК. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати докази на підтвердження таких заперечень надається платнику, як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
У цьому контексті, суд зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
За таких обставин, на переконання суду, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальним, оскільки об'єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Таким чином, зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Варто зауважити, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.
Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185 так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Отже, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, і наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.
Наданими до матеріалів позову ПП "Нікон" документами підтверджується належне виконання правочинів ПП "Нікон" та його контрагентом та оформлення їх з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображення у податковій звітності позивача, а отже такі правочини є реальними, товарними, оплатними для цілей реєстрації податкових накладних.
Контролюючий орган, після отримання від ПП "Нікон" пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
За наслідками розгляду наданих позивачем документів, Комісія ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 06.02.2024 №10511626/24705099 про відмову в реєстрації складеної ПП "Нікон" податкової накладної №855 від 30.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та від 06.02.2024 №10511624/24705099 про відмову в реєстрації складеної ПП "Нікон" податкової накладної №439 від 30.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. В графі “додаткова інформація» (зазначити конкретні документи) Комісією не зазначено, яких саме документів не надано до Повідомлення.
Надаючи оцінку рішенню відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючий орган мав формальні підстави для їх прийняття у зв'язку з неподанням позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено в ЄРПНРК, при отриманні повідомлення про необхідність їх подання для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПНРК.
Однак, з огляду на те, що платник податків надав копії документів, які підтверджують правомірність складення податкових накладних та наявність підстав для їх реєстрації після зупинення їх реєстрації, суд приходить до висновку, що прийняті комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних на переконання суду, підлягають визнанню протиправними та скасуванню, як такі, що протиправно обмежують законне право платника на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування.
Суд зауважує, що не зазначення у повідомленні комісії конкретних документів, які позивачу необхідно було надати для проведення реєстрації податкових накладних, додатково підтверджує, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправно позбавило позивача права на реєстрацію накладних.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.02.2024 №10511626/24705099 про відмову в реєстрації складеної ПП "Нікон" податкової накладної №855 від 30.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та від 06.02.2024 №10511624/24705099 про відмову в реєстрації складеної ПП "Нікон" податкової накладної №439 від 30.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних від 30.06.2023 №855 та від 30.09.2023 №439 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, судом не встановлено.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.06.2023 №855 та від 30.09.2023 №439 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою їх фактичного подання.
При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Згідно з Рекомендацією №R(80)2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, то ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про реєстрацію на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже такі повноваження відповідачів не є дискреційними.
Суд враховує, що п.19 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування.
Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПНРК не є втручанням у дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція щодо обрання способу захисту порушеного права застосована Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі №825/849/17, від 06.03.2018 у справі №826/4475/16 та від 27.10.2022 у справі №360/3253/20.
Водночас, представником позивача було подано заяву про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Розглянувши зазначену заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Абзацом першим частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За визначенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що у позовній заяві зазначено орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести в зв'язку з розглядом справи становить 16056,00 грн, з яких 6056,00 грн сплаченого судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
03.05.2024 між адвокатом Фещенком Р.В. та ПП "Нікон" (далі - Клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.119-120).
На виконання умов названого договору (Розділ 4 «Виплата гонорару та компенсація додаткових затрат»), ПП «Нікон» 19.06.2024 було здійснено оплату послуг адвоката, а саме: фіксовану суму гонорару згідно умов договору від 03.05.2024 «Про надання професійної правничої допомоги адвоката у адміністративній справі» в сумі 10000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2260 від 19.06.2024 (а.с.126).
Згідно з частинами 1, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано: договір про надання професійної правничої допомоги в адміністративній справі (а.с.119-120); акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.124); опис витрат на правову допомогу (а.с.123); рахунок-фактуру на оплату послуг (а.с.125); платіжну інструкцію (а.с.126).
Судом встановлено, що адвокат Фещенко Р.В. надавав правничу допомогу у справі №240/10585/24 з часу подання позовної заяви і до прийняття судом рішення за результатами розгляду справи, що в цілому свідчить про те, що обсяг правничої допомоги, що був наданий адвокатом Фещенком Р.В., є співмірним із визначеним сторонами розміром гонорару у сумі 10000,00 грн.
У справі "Бєлоусов проти України" (заява №4494/07, пункти 115-116) ЄСПЛ (Суд) зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Як видно з матеріалів справи, п.Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними" (див. рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97).
Схожої думки притримується Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23 (пункти 54, 55 постанови) та вказує на підхід Верховного Суду щодо застосування положення частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, який застосовано Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №280/2635/20 та від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги представника позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягує на користь позивача, понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 139, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Нікон" (вул.Винніченка, буд.20, м.Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601, код ЄДРПОУ 24705099) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.02.2024 №10511626/24705099 про відмову в реєстрації складеної Приватним підприємством "Нікон" податкової накладної №855 від 30.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватним підприємством "Нікон" податкову накладну від 30.06.2023 №855.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.02.2024 №10511624/24705099 про відмову в реєстрації складеної Приватним підприємством "Нікон" податкової накладної №439 від 30.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватним підприємством "Нікон" податкову накладну від 30.09.2023 №439.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Нікон" 3028,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5000,00 грн відшкодування витрат понесених на правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Нікон" 3028,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5000,00 грн відшкодування витрат понесених на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
23.12.25