23 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/12109/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Запорізький області щодо не призначення та не виплати пенсії по втраті годувальника - її померлого чоловіка з 18.04.2024;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №263 від 23.04.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області призначити та виплачувати пенсію по втраті годувальника її померлого чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернулась із відповідною заявою та необхідними документами до ГУ ПФУ в Житомирській області про призначення їй пенсії по втраті годувальника - її померлого чоловіка. У відповідь на своє звернення отримала лист ГУ ПФУ в Житомирській області, що її заяву у порядку екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Запорізькій області та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника за безпідставністю. Вказане рішення слугувало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
01.08.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №50487/24 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника є правомірним, оскільки підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії по страті годувальника слугувало не надання заявником документа, який підтверджує факт її спільного проживання на день смерті її чоловіка. Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника позивачу.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області, як отримувач пенсії за віком.
18.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-8). До дня смерті чоловік отримував пенсію по інвалідності 1 групи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 29.04.2024 надало відповідь на заяву позивача, про те, що розгляд її заяви та наданих документів здійснило за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області, яке рішенням від 23.04.2024 №263 відмовило у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника за безпідставністю (а.с.9-10).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Нормами статті 36 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
При цьому частиною 2 статті 36 Закону №1058-IV передбачено, що непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються чоловік (дружина), якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Частиною 3 цієї же статті передбачено можливість переведення з одного виду пенсії на інший з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 (на звороті а.с.3), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25.10.2011 (на звороті а.с.6).
18.04.2024 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (а.с.7-8).
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 26.03.2010 (а.с.5), експертним висновком від 08.02.2010 №16044 про захворювання ОСОБА_2 , яке пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ()на звороті а.с.5) та довідкою до акта огляду МСЕК серії ЖИА №104694 (а.с.6).
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримував пенсію по інвалідності І групи (а.с.5).
Відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Постанова №22-1), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також надаються такі документи: документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків особи, якій призначається пенсія; документ, що посвідчує особу, якій призначається пенсія (паспорт громадянина України); документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; свідоцтво про смерть годувальника; відомості про місце проживання; документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
- документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Щодо доводів відповідача про відсутність документів на підтвердження спільного проживання з померлим годувальником на момент його смерті, суд зазначає таке.
У матеріалах справи міститься довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Полісся" від 04.06.2024 №242, яка видана гр. ОСОБА_1 про те, що вона дійсно зареєстрована в АДРЕСА_1 . Стосовно складу сім'ї у довідці зазначено про те, що ОСОБА_1 проживала за вищевказаною адресою разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебувала на частковому його утриманні, також вела з ним спільне господарство і похоронила чоловіка за власний кошт (а.с.4).
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.04.2024 №263 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника та про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, 158-Б, м.Запоріжжя, 69605, код ЄДРПОУ 20496012) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.04.2024 №263 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії по втраті годувальника - її померлого чоловіка з 18.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника її померлого чоловіка з 18.04.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
23.12.25