Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 грудня 2025 року Справа№200/7039/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році та щодо невинесення наказу про призначення та виплату такої допомоги відповідно до Наказу Міністра оборони України №260 від 07.06.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік відповідно до Наказу Міністра оборони України №260 від 07.06.2018.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року залучено Військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач-2, ВЧ НОМЕР_2 ) до участі у справі № 200/7039/25 як співвідповідача.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що позивачем 11.05.2021 скеровано на ім'я командира 2-ої роти ВЧ НОМЕР_1 рапорт про виплату спірної допомоги, командир роти із клопотанням по суті рапорту скерував вказаний рапорт на командира військової частини за вихідним номером №2064 від 11.05.2021. Однак командиром ВЧ НОМЕР_1 вказаний рапорт розглянутий не був, наказ про призначення допомоги винесений не був, допомога сплачена не була.
Відповідачі відзив на позовну заяву не надали.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_3 , виданого 20.10.2004.
Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_4 , виданого 14.09.2018, позивач з 20.08.2018 по 30.05.2021 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 30.05.2021 № 146 позивача, звільненого у зв'язку із закінченням строку контракту, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 30.05.2021. Зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році не виплачувалась.
Позивач надав копію рапорту від 11.05.2021 щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році у зв'язку із хворобою його дружини ( ОСОБА_2 ) на цукровий діабет. На копії рапорту є відмітка про отримання відповідачем-1 11.05.2021 (№ 2064).
Позивач додав копію довідки Комунального некомерційного підприємства «Дружківська міська лікарня № 2» від 29.03.2021 № 559, яка була видана ОСОБА_2 , діагноз цукровий діабет.
У листі Військової частини НОМЕР_2 від 20.08.2021 № 692/4465 (на адвокатський запит) зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 та виплати допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснювалось з грошових асигнувань Військової частини НОМЕР_2 .
Також указано, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році не виплачувалась відповідно до п. 4 телеграми Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/612 від 27.01.2021.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пп. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктами 1, 7 і 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Верховний Суд у постанові від 4 листопада 2021 року у справі № 380/757/20 зазначив, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується один раз на рік за заявою військовослужбовця у разі наявності фонду грошового забезпечення.
Надання військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов'язком керівника державного органу, яке залежить від обсягів асигнувань, що виділяються на їх утримання.
Відповідно до п. 4 телеграми № 248/612 від 27.01.2021 Міністр оборони України зазначив, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям не виплачувати до окремого рішення Міністра оборони України.
Згідно з п. 6 Наказу Міністерства оборони України від 12.03.2021 № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік» вирішено матеріальну допомогу військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань виплачувати в розмірі одного окладу за їх військовими званнями.
Виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (сумарно більше ЗО днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов'язані з виконанням завдань в районі проведення операції Об'єднаних сил.
Отже, на момент подання рапорту (11.05.2021) щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань Наказом Міністерства оборони України від 12.03.2021 № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік» було передбачено виплату цієї допомоги у відповідних розмірах. Тому посилання в листі Військової частини НОМЕР_2 від 20.08.2021 № 692/4465 на п. 4 телеграми Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/612 від 27.01.2021 є безпідставним.
Ухвалою суду від 22.09.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати до Донецького окружного адміністративного суду відомості і відповідне документальне підтвердження щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році, а також відомості щодо наявності на балансі військової частини коштів (у межах передбачених бюджетних асигнувань) для здійснення виплат ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2021 рік.
Указана ухвала отримана відповідачем-1 23.09.2025 в Електронному кабінеті Електронного суду.
Відповідач-1 не виконав вимоги вказаної ухвали, не надав витребувані судом докази без повідомлення причин.
Ухвалою суду від 10.11.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати до Донецького окружного адміністративного суду відомості і відповідне документальне підтвердження щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році, а також відомості щодо наявності на балансі військової частини коштів (у межах передбачених бюджетних асигнувань) для здійснення виплат ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2021 рік.
Указана ухвала отримана відповідачем-2 11.11.2025 в Електронному кабінеті Електронного суду.
Відповідач-2 не виконав вимоги вказаної ухвали, не надав витребувані судом докази без повідомлення причин.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 9 ст. 80 КАС України передбачено, що в разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Ураховуючи наведені приписи ч. 9 ст. 80 КАС України, суд визнає обставину щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році.
Відтак судом встановлено протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році та щодо невинесення наказу про призначення та виплату такої допомоги.
З огляду на викладене, позовну вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік також підлягає задоволенню.
Водночас суд звертає увагу на те, що розмір вказаної допомоги не є спірним у межах цієї справи і судом не визначається.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році та щодо невинесення наказу про призначення та виплату такої допомоги.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік.
Повне рішення суду складено 23 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков