23 грудня 2025 рокуСправа №160/32014/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у спрощеному (письмовому) позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідач-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3 ЄДРПОУ 40329345) до відповідач-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26 ЄДРПОУ 21910427) визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
06 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідач-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, відповідач-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3. Код ЄДРПОУ 40329345) про відмову в призначенні пенсії № 047150033660 від 30.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах на підставі заяви про призначення пенсії № 4179 від 23.09.2025 року.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву шахтаря ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) за № 4179 від 23.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши періоди його роботи з 11.05.1994 по 10.11.1994 року, з 21.03.1995 по 28.04.1995 року, з 22.06.1995 по 31.12.2002 року (підземним машиністом навантажувальних машин ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат»), з 01.07.2005 по 20.11.2008 року (підземним гірничим майстром шахти Південного гірничо-збагачувального комбінату ЗАТ «Трест Кривбасшахтопроходка»), з 01.12.2009 по 01.07.2014 року (підземним гірничим майстром ТОВ «Торговий дім ПРМЗ»), з 25.07.2014 по 22.06.2015 року (гірничим майстром підземним ТОВ ««Промремонтінвест»), з 25.08.2015 по 02.12.2019 року (майстром гірничим підземної дільники «Шахта ім.Артема» ПП «СВІТЕКС»), з 05.10.2022 по 12.12.2023 року (майстром гірничим підземним, заступником начальника підземної дільниці ТОВ «Техномайн Інжиніринг»), а також період навчання у Дніпроруднінському індустріальному технікумі з 01.09.1991 по 07.06.1995 року, як до пільгового стажу за Списком № 1 так і до підземних робіт передбачених постановою КМУ №202 (підземні роботи), що дає право на призначення шахтарської пільгової пенсії за приписамип.1 ч.2 та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26. Код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) шахтарську пільгову пенсію на підставі п.1 ч.2 та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він має достатньо стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року та згідно із п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає протиправним рішення ГУПФ в Чернівецькій області від 30.09.2025 року №047150033660 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з чим позивач не погоджується та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 11 листопада 2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/32014/25 та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року на адресу суду від відповідача 26 листопада 2025 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві відповідач 1 зазначив, що за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 від 23.09.2025 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, 30.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано страховий стаж, який склав 29 роки 5 місяців 15 днів, стаж з урахуванням кратності за Списком №1 становить 35 років 05 місяців 15 днів, пільговий стаж становить 6 років 9 місяців 13 днів.
Таким чином, враховуючи вищенаведені факти, вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно із вимогапми чинного законодавства. Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.
28 листопада 2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, де вказав, що представником відповідача-1 не приведено жодних доводів які стосувалися предмету спору між сторонами; викладено лише голослівні, суб'єктивні думки, міркування своїх припущень та пояснення зацікавленої особи до наведених позивачем доводів, не додано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи зазначені в позовній заяві.
Усі інші доводи ГУПФ в Чернівецькій області зводяться до спішного, тотожного перерахування недостовірних відомостей взятих із спірного рішення № 047150033660 від 30.09.2025 року, що оскаржується заявником, а тому не мають істотного значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки об'єктивно не узгоджуються з матеріалами адміністративної справи № 160/32014/25, що розглядається.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України , що підтверджується копією паспорта серії № НОМЕР_2 .
Позивач 23.09.2025 року звернувся до звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-2) відділу обслуговування громадян № 14 (сервісного центру) із заявою про призначення/перерахунок пенсії встановленого зразка, про призначення пенсії згідно із ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі Закон № 1788-XII), ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 від 23.09.2025 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі відповідач-1, суб'єкт владних повноважень, скорочена назва ГУПФ в Чернівецькій області) від 30.09.2025 року за № 047150033660, розглянутим засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності, позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано страховий стаж, який склав 29 роки 5 місяців 15 днів, стаж з урахуванням кратності за Списком №1 становить 35 років 05 місяців 15 днів, пільговий стаж становить 6 років 9 місяців 13 днів.
Вік Позивача 46 років.
До страхового стажу зараховано всі періоди.
До пільгового стажу не зараховано:
- період роботи з 01.07.2005 по 20.11.2008 згідно довідки від 06.02.2018 №21, оскільки в зазначеному періоді міститься посилання на список №162 від 11.03.1994, який на момент роботи позивача вже не був чинним;
- період роботи згідно із довідкою від 21.12.2017 №3626 можливо врахувати після надання рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії;
- період роботи згідно із довідкою від 15.06.2018 №2710, оскільки відсутній підпис начальника відділу кадрів;
- період роботи згідно із довідки від 17.04.2012 №14/199, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць за Списком №1.
Позивач працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Не погоджуючись з відмовою відповідача зарахувати періоди роботи позивача та призначити пенсію згідно із ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі Закон № 1788-XII), ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Частиною першою статті 24 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 (далі Закон №2148-VIII), яким Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Наведені норми Закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Разом з цим, суд зазначає, що пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Стосовно незарахованих періодів роботи позивача відповідачем 1 , суд встановив таке.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
Згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 28.06.1995 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 , позивач у спірних періодах працював на посадах:
з 11.05.1994 року по 10.11.1994 року - підземний машиніст навантажувальних машин, 3 розряду, шахти «Експлуатаційної» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» із повним робочим днем під землею; період виробничої практики, наказ від 19.05.1994 № 168 (записи №01-02);
з 21.03.1995 року по 28.04.1995 року - підземний машиніст навантажувальних машин, 3 розряду, шахти «Експлуатаційної» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» із повним робочим днем під землею; період виробничої практики, наказ від 28.02.1995 № 106 (записи №03-04);
з 22.06.1995 року по 03.09.1997 року - підземний машиніст навантажувальних машин 3 розряду шахти «Експлуатаційної» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» із повним робочим днем під землею; який має право на провадження вибухових робіт у шахтах безпечних по газу та пилу; наказ від 22.06.1995 № 1470, наказ від 12.02.1997 № 77.
Перереєстрація орендного підприємства «Запорізький залізорудний комбінат» у підприємство з іноземними інвестиціями в формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (записи №06-10); 03.09.1997 року по 31.12.2002 року - переведений підземним машиністом навантажувальних машин 4 розряду шахти «Експлуатаційної» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» із повним робочим днем під землею; який має право на провадження вибухових робіт у шахтах безпечних по газу та пилу; має право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, наказ від 03.09.1997 №2205 (записи №11-13); 31.12.2002 року - звільнено за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України; наказ від 28.12.2002 №3377 (запис №14); 01.07.2005 року - прийнятий за переведенням гірничим майстром підземної ділянки гірничо-капітальних робіт шахти Південного гірничо-збагачувального комбінату ЗАТ «Трест Кривбасшахтопроходка» за п.3 ст.23 КЗпП України; наказ від 01.07.2005 №510 (запис №21); 02.01.2008 року - призначений на посаду заступника начальника дільниці на підземних роботах на цьому ж місці праці; наказ від 02.01.2008 №2 (запис №22); 01.07.2008 року - переведений гірничим майстром на підземних роботах підземних роботах із повним робочим днем під землею шахти Південного гірничо-збагачувального комбінату шахти Південного гірничо-збагачувального комбінату ЗАТ «Трест Кривбасшахтопроходка»; наказ від 01.07.2008 Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.11.2025 12 №66 (запис №23); 20.11.2008 року - звільнено за згодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України; наказ від 20.11.2008 №246 (запис №24); 01.12.2009 року прийнятий гірничим майстром на підземних роботах з повним підземним робочим днем ТОВ «Торговий дім ПРМЗ»; наказ від 01.12.2009 №01/12/01. За результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1; наказ від 27.03.2008 №16 (записи №27-28); 01.07.2014 року - звільнено за власним бажанням, ст.38 КЗпП України; наказ від 01.07.2014 №1/07/02 (запис №29).
Натомість відповідач-1 не спростував відомості, які зараз зазначені у трудовій книжці НОМЕР_3 від 28.06.1995 року та не надав доказів того, що позивач не працював або спірні періоди роботи, чи записи у його трудовій книжці стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.
Суд встановив, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Між тим, пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі №560/1399/19.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що заявлені позивачем позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3. Код ЄДРПОУ 40329345) про відмову в призначенні пенсії № 047150033660 від 30.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах на підставі заяви про призначення пенсії № 4179 від 23.09.2025 року підлягають задоволенню.
Суд також робить висновок про наявність підстав для зобов'язання відповідача 1 зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 11.05.1994 по 10.11.1994 року, з 21.03.1995 по 28.04.1995 року, з 22.06.1995 по 31.12.2002 року (підземним машиністом навантажувальних машин ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат»), з 01.07.2005 по 20.11.2008 року (підземним гірничим майстром шахти Південного гірничо-збагачувального комбінату ЗАТ «Трест Кривбасшахтопроходка»), з 01.12.2009 по 01.07.2014 року (підземним гірничим майстром ТОВ «Торговий дім ПРМЗ»), з 25.07.2014 по 22.06.2015 року (гірничим майстром підземним ТОВ ««Промремонтінвест»), з 25.08.2015 по 02.12.2019 року (майстром гірничим підземної дільники «Шахта ім.Артема» ПП «СВІТЕКС»), з 05.10.2022 по 12.12.2023 року (майстром гірничим підземним, заступником начальника підземної дільниці ТОВ «Техномайн Інжиніринг»), а також період навчання у Дніпроруднінському індустріальному технікумі з 01.09.1991 по 07.06.1995 року, як до пільгового стажу за Списком № 1 так і до підземних робіт передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №202 (підземні роботи), що дає право на призначення шахтарської пільгової пенсії за приписамип.1 ч.2 та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стосовно вимоги про призначення пенсії, суд зазначає про таке.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідний пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за № 4179 від 23.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні, на підставі п.1 ч.2 та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зарахованих цим судовим рішенням пільгових періодів роботи ОСОБА_1
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Щодо пенсійного органу, який повинен виконати рішення суду, суд зазначає про таке.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В даному випадку заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3. Код ЄДРПОУ 40329345), за результатом якої прийнято рішення № 047150033660 від 30.09.2025 року, яке оскаржується в рамках цієї справи.
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Вже після прийняття рішення про призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відтак, даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 03.11.2025.
Суд вважає за можливе присудити всі здійснені позивачем документально підтверджених судових витрат з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Керуючись ст. 139, 143, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідач-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3 ЄДРПОУ 40329345) до відповідач-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26 ЄДРПОУ 21910427) визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3. Код ЄДРПОУ 40329345) про відмову в призначенні пенсії № 047150033660 від 30.09.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах на підставі заяви про призначення пенсії № 4179 від 23.09.2025 року підлягають задоволенню.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3 ЄДРПОУ 40329345) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 11.05.1994 по 10.11.1994 року, з 21.03.1995 по 28.04.1995 року, з 22.06.1995 по 31.12.2002 року (підземним машиністом навантажувальних машин ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат»), з 01.07.2005 по 20.11.2008 року (підземним гірничим майстром шахти Південного гірничо-збагачувального комбінату ЗАТ «Трест Кривбасшахтопроходка»), з 01.12.2009 по 01.07.2014 року (підземним гірничим майстром ТОВ «Торговий дім ПРМЗ»), з 25.07.2014 по 22.06.2015 року (гірничим майстром підземним ТОВ ««Промремонтінвест»), з 25.08.2015 по 02.12.2019 року (майстром гірничим підземної дільники «Шахта ім.Артема» ПП «СВІТЕКС»), з 05.10.2022 по 12.12.2023 року (майстром гірничим підземним, заступником начальника підземної дільниці ТОВ «Техномайн Інжиніринг»), а також період навчання у Дніпроруднінському індустріальному технікумі з 01.09.1991 по 07.06.1995 року, як до пільгового стажу за Списком № 1 так і до підземних робіт передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №202 (підземні роботи), що дає право на призначення шахтарської пільгової пенсії за приписамип.1 ч.2 та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3 ЄДРПОУ 40329345) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за № 4179 від 23.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні, на підставі п.1 ч.2 та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та з урахуванням зарахованих цим судовим рішенням пільгових періодів роботи ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3 ЄДРПОУ 40329345) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук