22 грудня 2025 року Справа 160/35799/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26303264, 65039, вулиця Канатна, 134, м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
17 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, у якій просить:
- визнати протиправними дії Приморської районної адміністрації Одеської міської ради щодо неналежного розгляду запиту Позивача на отримання публічної інформації від 23.11.2025 та щодо неправомірної відмови у наданні інформації, оформленої листом № 049048 від 26.11.2025;
- Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради надати Позивачу повну інформацію, запитувану у запиті від 23.11.2025, а саме відомості про те:
1.чи була здійснена візуальна ідентифікація дитини представником органу опіки під час канікулярних дій 20.11.2025;
2.чи було встановлено факт можливого психологічного тиску на дитину;
3.чи встановлено причини відмови дитини від спілкування;
4.яка офіційна позиція служби у справах дітей щодо поведінки дитини та дій її батьків у ситуації;
- визнати протиправною бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яка полягає у формальному розгляді скарги Позивача від 23.11.2025, невжитті заходів перевірки викладених у ній фактів та ненаданні вмотивованої відповіді (лист-відповідь № 049079 від 11.12.2025);
- зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради (як орган опіки та піклування) повторно розглянути скаргу Позивача від 23.11.2025, здійснити належну та всебічну перевірку дій (бездіяльності) представника органу опіки ОСОБА_2 під час канікулярних дій 20.11.2025, з урахуванням наданих Позивачем під час звернення доказів, та прийняти обґрунтоване рішення за результатами розгляду скарги, про що письмово повідомити Позивача.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору , яке обґрунтоване тим, що позивач ОСОБА_1 , є особою похилого віку, предметом позову у цій справі є захист прав малолітньої особи, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Вирішуючи заявлене клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з такого.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до вимоги Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.
Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Як встановив суд, на підтвердження скрутного матеріального становища позивач не подав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про відсутність доходів станом на 2025 рік.
Інших доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача суду не надано.
Також суд зазначає , що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні, оскільки заявлені у справі позовні вимоги не спрямовані на захист прав та інтересів малолітніх осіб, а стосуються захисту особистих прав позивача. За таких обставин правових підстав для звільнення від сплати судового збору суд не вбачає.
Відтак суд вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що сплата судового збору у розмірі 1211,20 грн може позбавити його фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, суд зробив висновок про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, адміністративний позов слід повернути позивачеві.
Керуючись статтями 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26303264, 65039, вулиця Канатна, 134, м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме
-надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20грн. сплаченого за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155 ; Рахунок отримувача: UA 368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) або обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору з належними та допустимими доказами.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно із вимогами статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук