22 грудня 2025 рокуСправа №160/24557/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України за період проходження служби з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України, відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 78 Закону України “Про Національну поліцію» зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби у Державній кримінально-виконавчій службі України за період проходження служби з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року.
В обґрунтування позову вказано, що в період з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України та займав посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Софіївської виправної колонії №45 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, мав звання сержанта внутрішньої служби. Разом із цим, при прийняті позивача на службу до Національної поліції України, йому не було зараховано стаж служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України, який у календарному обчисленні становить 2 роки 0 місяців 11 днів. У зв'язку із чим, 02.07.2025 року позивач звернувся із заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зарахування йому стажу служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України в календарному обчисленні до стажу служби в Національній поліції України. Однак, за результатами розгляду заяви позивача йому було надіслано відповідь від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №15192-2025 від 07.07.2025 року, в якій зазначено, що в переліку, вказаному у частині 2 статті 78 Закону України №580-VIII «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року відсутня служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Позивач не погоджується із такою відмовою відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 13.10.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
01.10.2025 року на адресу суду від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов письмовий відзив на позов, в якому він вважає позовні вимоги безпідставними, протиправними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. Згідно з ч. ч. 1-3 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. Отже, частина 2 статті 78 Закону №580-VIII містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба у яких зараховується до стажу служби в поліції. У вказаному переліку відсутня служба в органах Державної кримінально- виконавчої служби України. Станом на час прийняття позивача на службу до органів Національної поліції України діяв Закон №580-VIII, частиною другою статті 78 якою визначений виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме цього Закону. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 22.12.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України та займав посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Софіївської виправної колонії №45 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, мав звання сержанта внутрішньої служби.
Наказом Софіївської виправної колонії №45 від 30.12.2010 року за №61 о/с, у відповідності до пункту «ж» частини 1 розділу VII «Звільнення зі служби» постанови Кабінету міністрів Української PCP №114 від 29.07.1991 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» позивача було звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно з довідкою від державної установи «Табір для тримання військовополонених «Центр-5» Міністерства юстиції України №5/12-220 від 05.06.2025 року станом на день звільнення позивач мав вислугу у календарному обчисленні 2 роки 0 місяців 11 днів.
Згідно з довідкою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №394д/41/19/1-2025 від 07.07.2025 року ОСОБА_1 дійсно працює на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції з 26.06.2023 року по теперішній час. У Національній поліції з 07.11.2015 року. Згідно особової справи № 15991 ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби в період з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року, служба в Збройних Силах з 20.05.2011 року по 26.01.2012 року та в органах внутрішніх справ з 16.10.2013 року по 06.11.2015 року. Станом на 07 липня 2025 року стаж служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 становить 12 років 04 місяці 29 днів.
Разом із цим, при прийняті позивача на службу до Національної поліції України, позивачу не було зараховано стаж служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України, який у календарному обчисленні становить 2 роки 0 місяців 11 днів.
У зв'язку із чим, 02.07.2025 року позивач звернувся із заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зарахування йому стажу служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України в календарному обчисленні до стажу служби в Національній поліції України.
Однак, за результатами розгляду заяви позивача йому було надіслано відповідь від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №15192-2025 від 07.07.2025 року, в якій зазначено наступне. Згідно зі статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) до стажу служби в поліції зараховуються: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України. Управлінні державної охорони. Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба в Службі судової охорони; дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Зважаючи на зазначене, частина друга статті 78 Закону містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції. У вказаному переліку відсутня служба в Державній кримінально-виконавчій службі України. Ураховуючи викладене, немає законних підстав для зарахування до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Позивач, не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державні влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачене Конституцією та законами України.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 225 «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України», що втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 294 від 26.04.2017 року, Державна пенітенціарна служба України була центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Згідно п. 1, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 року № 343 «Про деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Отже, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Згідно ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію».
Законом України від 23.12.2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Служба в Державній пенітенціарній службі України (Державній кримінально-виконавчій службі України), за законодавчим регулюванням, соціальним забезпеченням працівників прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.
На позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби у органах кримінально-виконавчої служби розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, у тому числі норм Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Служба у Державній пенітенціарній службі України (Державній кримінально-виконавчій службі України) є тотожною за функцією та її проходженням до служби у органах внутрішніх справ України. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Стаж служби позивача у Державній кримінально-виконавчій службі України з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року у силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» слід зараховувати до стажу служби в поліції.
При вирішені спору суд керується правовими позиціями викладеними Верховним Судом у постановах від 20.10.2022 року у справі № 160/11127/20, від 07.10.2020 року у справі №826/16143/18, від 01.08.2023 року у справі № 240/30024/21.
У постанові від 20.10.2022 року у справі № 160/11127/20 Верховний Суд дійшов висновку, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.
У постанові від 01.08.2023 року у справі № 240/30024/21 Верховний Суд вказував, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби. Всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
Як вже було зазначено, листом №15192-2025 від 07.07.2025 року відповідачем позивачу було відмовлено в зарахуванні спірного періоду до стажу служби в Національній поліції України.
Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) відмовлено, шляхом формування листа №15192-2025 від 07.07.2025 року, в зарахуванні спірного періоду до стажу служби в Національній поліції України.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України за період проходження служби з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 78 Закону України “Про Національну поліцію» зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби у Державній кримінально-виконавчій службі України за період проходження служби з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року.
Що стосується доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду позивачем, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, листом №15192-2025 від 07.07.2025 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для зарахування до стажу служби в Національній поліції України вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України за період проходження служби з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 наголошує на важливості початку перебігу строку з моменту, коли особа дізналася про порушення.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 775,17 грн.
Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України за період проходження служби з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 78 Закону України “Про Національну поліцію» зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу служби в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби у Державній кримінально-виконавчій службі України за період проходження служби з 20.12.2008 року по 31.12.2010 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Департамента патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 775,17 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна