22 грудня 2025 рокуСправа № 160/35031/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез Катерина Ігорівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку , відносно мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані територіальний у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку;
- скасувати постанову №197 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 29 січня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про накладення на мене - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 штрафу у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) по виконавчому провадженню №77873375;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванової Світлани Олександрівни від 23 квітня 2025 року по виконавчому провадженню №77873375 про стягнення з мене - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ 34974176, IBAN НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк", 03150, м. Київ, вулиця Антоновича, 127 виконавчого збору у розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста гривень)
- скасувати постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванової Світлани Олександрівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № №77873375 від 23 квітня 2025 року в сумі 369,00 (триста шістдесят дев'ять) гривень по стягненню з мене - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34974176, IBAN НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк", 03150, м. Київ, вулиця Антоновича, 127;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванової Світлани Олександрівни про арешт коштів боржника від 24 квітня 2025 року по виконавчому провадженню №77873375, накладеного у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 37769 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень).
Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву залишено без руху, через невідповідність вимогам статті 161 КАС України, та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Зазначену ухвалу позивач отримав 10.12.2025, про що свідчить поштове повідомлення.
На виконання вимог цієї ухвали від 10.12.2025 представником позивача було надано до суду 19.12.2025 уточнену позовну заяву та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування причин поважності пропуску зазначеного строку звернення вказує, що що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. (Постанова ВПВС від 04.10.2018, № 800/304/17). Звертає увагу суду на те, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо лише 22.11.2025, коли його минулий представник адвокат Шкутова Ярослава Валеріївна отримала постанову № 77873375 про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2025 в електронному вигляді.
Доказів отримання оскаржуваних постанов у виконавчому провадженні №77873375 лише 22.11.2025 суду не надано, як і не наведено обставин, за яких зазначені постанови були отримані.
Суд критично ставиться до тверджень сторони позивача про те, що з 25.04.2025 позивачу не було відомо про виконавче провадження відносно нього.
Розглянувши надане позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку звернення та доводи в його обґрунтування суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами 1 і 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ «Нафтова компанія Юкос» проти росії).
Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також - Рішення Суду) «Устименко проти України» (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений «особливими і непереборними» обставинами.
У пункті 47 Рішення Суду зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Так, представник позивача зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження №77873375 ОСОБА_1 отримав лише 22.11.2025 і ознайомився з нею. На момент звернення до суду з цим позовом позивач не мав на руках всіх постанов складених державним виконавцем за матерілами виконавчого провадження №77873375. При цьому матеріали виконавчого провадження містять адвокатський запит від 17.12.2025 щодо надання представнику позивача матеріалів виконавчого провадження, у період з 25.04.2025 до 17.12.2025 заяви від позивача щодо отримання документів виконавчого провадження відсутні. З викладеного суд доходить висновку про відсутність обгрунтованих підстав вважати датою ознайомлення позивача із оскаржуваною постановою про відкриття виконавчого провадження 22.11.2025.
Разом з тим суд зазначає, що сам по собі виклад причин пропуску строку не є достатнім для його поновлення, оскільки відповідно до вимог процесуального закону поновлення строку можливе виключно за наявності поважних причин, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду та підтверджуються належними і допустимими доказами.
Наведені представником позивача підстави не свідчать про існування таких об'єктивних та непереборних перешкод, оскільки вони зводяться до того, що постанова була отримана колишнім представником позивача в електронному вигляді, а оригінал постанови позивач не отримував, що, відповідно до усталеної судової практики, не визнається поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Крім того, з поданих матеріалів не вбачається, що позивач був позбавлений реальної можливості звернутися до суду у межах установленого законом строку, а подана заява не підтверджена належними доказами.
Отже, подана представником позивача заява про поновлення строку звернення до суду не відповідає вимогам обґрунтованості, а наведені у ній підстави не дають суду правових підстав для поновлення такого строку.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду в частині заявлених позовних вимог про скасування постанов та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви з наведеними позовними вимогами у межах строку, встановленого процесуальним законом.
Отже, недоліки позову не усунені позивачем у строк, встановлений судом.
Згідно з п. 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що станом на 22.12.2025 вимоги суду, викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 не виконані, недоліки позову не усунені позивачем, суд вважає, що в цьому випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позов слід повернути позивачу.
Керуючись ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві в частині позовних вимог щодо:
- скасувати постанову №197 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 29 січня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про накладення на мене - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 штрафу у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) по виконавчому провадженню №77873375;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванової Світлани Олександрівни від 23 квітня 2025 року по виконавчому провадженню №77873375 про стягнення з мене - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ 34974176, IBAN НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк", 03150, м. Київ, вулиця Антоновича, 127 виконавчого збору у розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста гривень);
- скасувати постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванової Світлани Олександрівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № №77873375 від 23 квітня 2025 року в сумі 369,00 (триста шістдесят дев'ять) гривень по стягненню з мене - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34974176, IBAN НОМЕР_2 в АТ "Укрексімбанк", 03150, м. Київ, вулиця Антоновича, 127;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іванової Світлани Олександрівни про арешт коштів боржника від 24 квітня 2025 року по виконавчому провадженню №77873375, накладеного у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 37769 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень).
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез