22 грудня 2025 року Справа 160/35833/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Меламеда Вадима Борисовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.12.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Меламеда Вадима Борисовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол №0401036161 від 30.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у нездійсненні необхідних заходів для належного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час в розмірі не на момент її поновлення до виплати, без проведення перерахунку відповідно до ст. 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі актуальної довідки про розмір грошового забезпечення, на момент її фактичної виплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.20217 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням індексації, передбаченої положеннями статті 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також низкою постанов Кабінету Міністрів України, а саме: постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; постановою КМУ від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; постановою КМУ від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; постановою КМУ від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити необхідні заходи для належного розрахунку пенсії позивача, за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час, відповідно 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі актуальної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , на момент її фактичної виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час, з врахуванням індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови КМУ від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою КМУ №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та/або перерахунків пенсії 64 Закону №2262-XII, встановленням надбавок та доплат, в редакції дійсній момент фактичної виплати, за винятком сплачених сум та з компенсацією втрати частини доходів, виплатити всі невиплачені суми пенсії на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, наявний в пенсійній справі ОСОБА_1 .
Означені позовні вимоги вмотивовані наступним. Позивач, ОСОБА_1 громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Адреса проживання Позивача: АДРЕСА_1 . По досягненні пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу, позивачу була призначена пенсія за вислугу років, яка виплачувалась йому Дніпропетровським облвійськоматом до виїзду за кордон. 29.06.2001 року Позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання. 30.06.2020 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі змінами, які викладені в ухвалі від 20.12.2021 року у справі №160/10878/19 вирішено: “Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 . Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області від 11.06.2019 року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів»». Листом від 04.10.2024 року №54566-36937/М-01/8-0400/24 відповідач повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №160/10878/19 ним з 07.10.2009 поновлено виплату пенсії за вислугу років в розмірі, який він отримував на дату припинення виплати, а саме 178,74 грн. З наданого відповідачем протоколу/рішення №0401036161 від 30.01.2024 року позивач дізнався, що відповідач протиправно нарахував його пенсію в твердому розмірі 178,74 грн. без її осучаснення, не відповідно до актуальних довідок про розмір грошового забезпечення, без здійснення індексації та масових перерахунків, без врахування ст. 63 Закону №2262, в розмірі не на момент виплати пенсії, та що розмір пенсії нарахованої позивачу значно менше мінімуму - 3854 гривень в місяць відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 713. Розрахунки пенсії позивача здійснено виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день припинення виплати пенсії - 319,74 грн. Тобто, відповідач не отримав від ІНФОРМАЦІЯ_2 оновлених довідок про розмір грошового забезпечення. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду. 19.03.2025 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/20794/24 ухвалено: “Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ненадання Головному управлінню Пенсійного фонд України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, на підставі ст. ст. 8, 10, 43 та 63 Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 70 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01.03.2018 та 01.01.2019. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. ст. 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за формою передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01.03.2018, 01.01.2019 та 01.01.2023.» На виконання рішення суду від 19.03.2025 року у справі №160/20794/24 листом від 07.08.2025 року №7/23413/1, який відповідач отримав через поштового оператора зв'язку “Укрпошта» 13.08.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача, що 13.06.2025 року за №7/20731/9 ним на адресу відповідача була надіслана довідка про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 . При цьому копію надісланої довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав, оскільки оригінал знаходиться в пенсійній справі ОСОБА_1 , яка зберігається у відповідача. Однак по теперішній час позивач не отримав перераховану пенсію. Тобто відповідач, за наявності в нього оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, як орган виконавчої влади, відповідно до ст.19 Конституції України, повинен неухильно дотримуватись вимог закону, незалежно від того поновлює він виплату пенсії добровільно чи на виконання рішення суду та здійснити поновлення пенсії позивача з 07.10.2009 року з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача з врахуванням осучаснення, індексації пенсії. Однак відповідач вчинив протиправну бездіяльність, і по теперішній час пенсія позивача за період з 07.10.2009 року розрахована не в розмірі відповідно до Закону та не виплачена. Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права на отримання свого майна в належному розмірі з компенсацією втрати частини доходів.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 18.12.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З огляду на пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Позовна заява подана представником позивача в електронній формі через Електронний суд.
Таким чином, судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру із застосуванням коефіцієнту пониження становить 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, згідно із приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, всупереч п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у поданій до суду позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Окрім того, частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів внаслідок відмови у перерахунку пенсії.
У позовній заяві ОСОБА_2 просить суд скасувати рішення №046050017790 від 11.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код 13967927, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 .
З даним адміністративним позовом, позивач звернувся до суду 16.12.2025 року (позов сформовано в системі «Електронний суд») в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування протоколу №0401036161 від 30.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , тобто після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, останній день подання до суду із даною позовною заявою припадає на 31.07.2024 року, пропуск строку з 01.08.2024 року по 16.12.2025 року позивач не обґрунтовує.
При цьому, коли саме дізнався про існування спірного протоколу №0401036161 від 30.01.2024 року та коли його саме отримав, позивач не зазначає, відповідні докази до суду не подав.
Слід заначити, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішень відповідача, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тож, з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погодилася із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так само у силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування протоколу №0401036161 від 30.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за період з 01.08.2024 року по 16.12.2025 року та доказів поважності причин його пропуску; обґрунтування щодо обізнаності про існування протоколу №0401036161 від 30.01.2024 року та доказів його отримання.
Керуючись ст. 122, ст. 123, ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Меламеда Вадима Борисовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;
- позовної заяви з доказами направлення відповідачу із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування протоколу №0401036161 від 30.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за період з 01.08.2024 року по 16.12.2025 року та доказів поважності причин його пропуску; обґрунтування щодо обізнаності про існування протоколу №0401036161 від 30.01.2024 року та доказів його отримання.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник