23 грудня 2025 року Справа № 160/35936/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ільїна Олександра Миколайовича до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 17.12.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ільїна Олександра Миколайовича до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)», в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в день звільнення (10.09.2025 року) додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. за місяць, за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 (82 дні);
- стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 додаткову винагороду, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі - 82 000 грн.;
- стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 5000,00 грн.;
- стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 судовий збір у розмірі - 1211,20 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 в період з 24.12.2003 по 09.09.2025 працював в органах Державної кримінально-виконавчої Служби України, зокрема в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3)". Наказом Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» від 04.09.2025 року за номером 346/ОС-25 «Про особовий склад», 10.09.2025 року позивача було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України згідно п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». 10.09.2025 року відповідно до наказу начальника установи від 04.09.2025 №346/ОС-25 позивача було звільнено зі служби. Однак повного розрахунку із позивачем не було проведено, а саме проводилось нарахування та виплата грошового забезпечення не в повному обсязі (включаючи додаткову винагороду, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000,00 грн. за місяць, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року (82 дні). В подальшому, 24.09.2025 року, позивач через представника звернувся з письмовим звернення до державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» стосовно нарахування та невиплати грошового забезпечення в повному обсязі на момент звільнення за період виконання службових обов'язків. 27.10.2025 року позивач на електронну адресу отримав відповіді від відповідача, однак належної доплати так і не проведено. З такими діями відповідача позивач не погоджується та вважає, що ним допущено протиправну бездіяльність.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 року зазначена вище справа розподілена та 19.12.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Одночасно із поданою до суду позовною заявою, представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Аргументи даного клопотання зводяться до посилань на усталену практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, ст. 233 КЗпП України, рішення Конституційного Суду України, поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), ст. ст. 43, 55 Конституції України.
Відтак, представник позивача просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши клопотання представника позивача, дослідивши доводи та надані до позову докази, слід дійти до наступного.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Так, нормами Кодексу законів про працю України, який регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року по справі №140/2168/23.
Тобто, у спірний період, зокрема з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Ураховуючи наведені положення норм права та висновки Верховного Суду, слід дійти висновку, що строк на звернення до суду з цим позовом позивач не пропустив.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 121-122, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ільїна Олександра Миколайовича до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 31 грудня 2025 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Витребувати у ОСОБА_1 :
- письмові та вмотивовані пояснення щодо розрахунку суми 82 000 грн. (з чого саме складається саме сума та за які періоди).
Витребувати у Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)»:
1) письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (не виплати) ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі - 82 000 грн.;
2) засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії витягів із наказів про зарахування та звільнення із посади ОСОБА_1 .
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 31 грудня 2025 року.
Суд попереджає ОСОБА_1 та Державну установу Криворізька установа виконання покарань (№3)» про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачу їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник