19 грудня 2025 рокуСправа №160/7267/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/7267/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/7267/25, в якій заявник просить суд:
- зобов'язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) подати до суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- за наслідками розгляду звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про виконання рішення суду у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю зазначається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року у справі №160/7267/25, яким, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 07.10.2025 року складено та направлено на адресу Головного управління пенсійного фонду Дніпропетровської області відповідну довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за № 7/27257/9, проте, при ознайомленні з вказаною довідкою було встановлено, що при її складанні було допущено арифметичні помилки, внаслідок чого грошове забезпечення для обчислення пенсії позивача вирахувано неправильно, а саме: розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за класну кваліфікацію та премії вказані у заниженому розмірі, що, в свою чергу, свідчить про неналежне виконання відповідачем рішення суду та наявність підстав для встановлення судового контролю за його виконанням.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/7267/25 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи на 18.12.2025 року.
12.12.2025 року до суду надійшли пояснення ІНФОРМАЦІЯ_1 на заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в яких зазначалося, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №160/7267/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 у межах повноважень, визначених абзацом 5 пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937 (далі - Інструкція), визначив розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та направив довідку про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, при цьому під час визначення розміру грошового забезпечення за рішенням суду враховувалися роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, доведені листами від 13.10.2023 №423/6682 та 14.11.2023 №220/13/7642, відповідно до яких під час складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до рішень судів застосовуються: 1. ПО та ОВЗ (в т.ч., які обчислені виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт, який визначений постановою № 704), додаткові види грошового забезпечення, розмір яких визначено судом, - відповідно до судових рішень, які набрали чинності; 2. ПО та ОВЗ визначено судом, а додаткові види грошового забезпечення, розміри яких судом не установлені, - відповідно до чинних нормативно-правових актів у розмірах, визначених цими актами (постанова № 704, постанова КМУ № 414 тощо), а розміри щомісячної премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям відповідно до вищезазначених рішень Міністра оборони України. Водночас, відповідно до роз'яснень Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7642: «В межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2020-2023 роки, Міністром оборони України були встановлені:- оклади за військовим званням та посадові оклади (далі - ПО та ОВЗ) за відповідними посадами, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн і станом на сьогодні не змінювалися. Тобто, за відповідними посадами осіб, які проходять військову службу, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у Збройних Силах України щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в томі числі премії та надбавка за особливості проходження служби обчислювалися з ПО та ОВЗ, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.Одночасно повідомляється, що до пункту 4 постанови №704 (постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.23 № 481 набула чинності 20.05.23), внесені зміни, а саме:установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.Ураховуючи зазначене, під час складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до рішень судів, якими розміри ПО та ОВЗ визначено судом, а розміри додаткових видів грошового забезпечення (премія та надбавка за особливості проходження служби, тощо) судом не установлені, додаткові види необхідно обраховувати з ПО та ОВЗ, які визначені виходячи з розміру 1762 гривні.» Так як в рішенні суду від 16.06.2025 року встановлено, що у оновлених довідках потрібно обов'язково зазначити «із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії», але не визначено з прожиткового мінімуму на який рік слід розраховувати додаткові види грошового забезпечення, використовуючи свої дискреційні повноваження, боржником було проведено розрахунок у відповідності до вимог чинного законодавства та роз'яснень вищого керівництва, та як наслідок сформовано та направлено довіку. Враховуючи вищевикладене та обставини справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 виконав рішення у відповідності до вимог чинного законодавства та роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України доведених листом від 13.10.2023 №423/6682 та листом 14.11.2023 №220/13/7642, а тому підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю немає. Також боржником зазначалося, що у справі №160/7267/25 розглядалося питання права позивача на отримання довідки для проведення перерахунку, а питання складових такої довідки не розглядалось та не могло розглядатися, так як вони є вимогами на перед. Отже після виконання вказаного рішення виникли нові спірні правовідносини щодо неврахування додаткових видів грошового забезпечення згідно прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року. Вказане питання є новим предметом який не досліджувався під час розгляду справи №160/7267/25, а тому з цього приводу недоречно встановлювати судовий контроль, так як це питання не встановлено в судовому порядку. Вказане узгоджується із висновками позиції Верховного Суду, викладеної у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.10.2024 року у справі 160/14489/24 щодо того, що питання розмірів надбавки за особливості проходження служби, та премії в розмірі від окладів, а також їх обчислення, є новими позовними вимогами.
15.12.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначалося, що в заяві про встановлення судового контролю позивачем не ставиться питання щодо неврахування додаткових видів грошового забезпечення згідно прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року. В поданій заяві звертається увага, на той факт, що при підготовці та поданні відповідної довідки до Головного управління пенсійного фонду було допущено арифметичні помилки у здійснених розрахунках, внаслідок чого була неправильно вирахувана сума грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку із чим є всі підстави вважати, що рішення суду не виконано та встановити судовий контроль за його виконанням.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірне питання, суд доходить висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/7267/25, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року у справі №160/7267/25 позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: адреса АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі:
- визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) у здійсненні підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: адреса АДРЕСА_2 ), з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: адреса АДРЕСА_2 ) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: адреса АДРЕСА_2 ).
Також цим рішенням суду стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: адреса АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року у справі №160/7267/25 набрало законної сили 17.07.2025 року.
На підставі та на виконання вказаного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 01.08.2025 року видано відповідні виконавчі листи.
Як встановлено судом, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року у справі №160/7267/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 07.10.2025 року №ФД93524 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2023 року, яка супровідним листом № 7/27257/9 направлена на адресу Головного управління пенсійного фонду Дніпропетровської області.
При цьому, з наданих боржником пояснень встановлено, що у вказаній довідці розміри основних складових грошового забезпечення - посадового окладу і окладу за військовим званням, визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р. (2684,00грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а саме: посадовий оклад - 6230,00грн. та оклад за військовим званням - 1930,00рн., а також вказано додаткові види грошового забезпечення та премію, частину розмірів яких розраховано з посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р. (2684,00грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а саме: надбавку за вислугу років (45% посадового окладу та окладу за військовим званням (6230,00грн. + 1930,00грн.) х 45%) - 3672,00грн.; натомість, іншу частину розмірів яких розраховано вже з посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з огляду на що, інші додаткові види грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023р. склали: надбавка за особливості проходження служби (78% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) - 6062,16грн., надбавка за таємність (15% посадового окладу) - 613,50грн., надбавка за класну кваліфікацію (5% посадового окладу) - 204,50грн. і премія (168% посадового окладу) - 6871,20грн.
Не погоджуючись зі здійсненим боржником розрахунком складових грошового забезпечення, вказаних у довідці від 07.10.2025 року №ФД93524, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою про встановлення судового контролю, стверджуючи, що боржник при здійснені таких розрахунків припустився арифметичних помилок, що, на думку, стягувача, свідчить про неналежне виконання рішення суду.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідні положення закріплені і в Кодексі адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч.2, ч.3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частина 2 статті 370 КАС України передбачає, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також згідно з ч.ч.4,7 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Приписами ст.381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Абзацом 1 частини 1 статі 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 1291 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України “Про виконавче провадження».
За приписами ст.1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження».
Так, відповідно до приписів ст.63 Закону України “Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63 Закону).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч.3 ст.63 Закону).
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (ч.4 ст.63 Закону).
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.5 ст.63 Закону).
Статтею 65 Закону України “Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про поновлення на роботі
Так, згідно з ч.ч.1,2 ст.65 Закону України “Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, приписами Закону України “Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, в тому числі при виконанні рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Таким чином, процесуальним законом передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Натомість, такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки дефініція статті 382-1 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов'язок.
Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб'єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.
Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021р. у справі 806/2594/16.
Вирішуючи питання відносно необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року у справі №160/7267/25, суд зазначає, що, як свідчать встановлені обставини, ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання цього рішення було складено довідку від 07.10.2025 року №ФД93524 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2023 року, з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови КМУ №704, а також із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, яка супровідним листом №7/27257/9 направлена на адресу Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, при цьому у вказаній довідці частину додаткових видів грошового забезпечення розраховано з посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р. (2684,00грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704 від 30.08.2017, а саме: надбавку за вислугу років, а іншу частину додаткових видів грошового забезпечення і премію розраховано з посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, і проведення таких розрахунків боржником не є арифметичною помилкою, як помилково стверджує заявник (стягувач) у заяві про встановлення судового контролю, а є свідомою позицією боржника, яка ґрунтується на роз'ясненнях Департаменту фінансів Міністерства оборони України, доведених листом від 13.10.2023 №423/6682 та листом 14.11.2023 №220/13/7642, що підтверджується наданими ним поясненнями. Відтак, через наведене між сторонами фактично виник новий спір стосовно правомірності обрахунку частини додаткових видів грошового забезпечення і премії, вказаних у довідці від 07.10.2025 року №ФД93524, виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, без вирішення якого (нового спору) неможливо стверджувати про правомірність/протиправність проведення боржником таких розрахунків.
Отже, у даному випадку, звертаючись з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/7267/25, ОСОБА_1 фактично намагається вирішити новий спір, що виник в ході виконання боржником рішення суду у цій справі і що не був предметом спору у ній, що, в свою чергу, не відповідає інституту судового контролю за виконанням рішень суду.
Враховуючи, наведене, а також те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, а також те, що заявник не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття таких заходів, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/7267/25.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/7267/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова