23 грудня 2025 рокуСправа № 160/34662/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)", в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)" щодо не нарахування та виплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 31.05.2025 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Держану установу "Дніпровська виправна колонія (№89)" нарахувати і виплатити індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року по 31.05.2025 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.12.2025 року вищезазначену позовну заява була залишив без руху та запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви у зазначений судом строк, шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску в частині вимог з 19.07.2022 по 31.05.2025.
Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що на день звільнення позивач не отримувала будь-якого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Тому з метою отримання інформації щодо нарахування та виплату індексації, позивач звернулась із заявами для відповідача. За результатами розгляду заяви отримано відповідь від 30.10.2025. Позивач вважає, що початок відліку трьох місячного строку для звернення до суду з даним позовом саме з дати отримання відповіді відповідача.
Однак, позивач не навів поважних причин, які йому перешкоджали звернутися з позовом протягом трьох місяців з моменту звільнення з Державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)", а саме у період після 26.05.2025 по 26.08.2025 року.
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд вважає посилання представника позивача у поданій заяві необґрунтованими, оскільки не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Строк звернення до суду був продовжений законом, а саме, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що зазначено у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №380/14039/22.
Тобто тримісячний строк звернення до суду з цим позовом розпочався з 01.07.2023 та з урахуванням приписів частини шостої статті 120 КАС України закінчився 02.10.2023 (останній день строку звернення до суду).
Згідно копії Витягу із наказу начальника ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" від 26.05.2025 №114/ОС-25 ОСОБА_1 звільнено зі служби за власним бажанням з 31.05.2025 року.
Тобто, позивач дізнався про нараховані та виплачені суми з наказу начальника ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)" від 26.05.2025 №114/ОС-25
Відтак, тримісячний строк звернення до суду розпочався з 26.05.2025 року.
Як зазначено вище, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 04 грудня 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, після звільнення з Державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)" у травні 2025 року.
При цьому, суд вказує, що отримання позивачем відповіді відповідача на звернення зі спірного питання не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
В даному випадку, отримуючи грошове забезпечення щомісяця, позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації, з яких складових складається грошове забезпечення та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Таким чином, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо не нарахування та невиплати, ОСОБА_1 , за період з 19 липня 2022 року по 31.05.2025 року індексації-різниці підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)" в частині позовних вимог щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці за період з 19.07.2022 року по 31.05.2025 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова