про відмову про залишення позовної заяви без розгляду
19 грудня 2025 рокуСправа № 160/33897/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (25.11.2025 року направлено засобами поштового зв'язку) ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 28.11.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
02.12.2025 року від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив про наступне. перерахунок (обчислення нового розміру) пенсії із суми грошового забезпечення, котра фактично не отримується діючим публічним службовцем (тобто за відсутності події реального підвищення поточної винагороди за службу), явно та очевидно суперечить запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права і призводить до отримання громадянином пенсії у більшому розмірі ніж поточна винагорода діючого публічного службовця. Відповідач звертає увагу суду, що суспільні відносини з приводу одержання особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту грошового забезпечення (винагороди за службу) додатково до ст.43 Конституції України, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 125 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року №5403-VI, які деталізовані Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справі України від 20 липня 2018 року № 623 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388 (далі -Інструкція № 623), а також нормами постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 (з 01.01.2008р.) та постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018р.). Відповідач зазначає, що нарахування грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проводиться відповідно до Постанови № 704 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.03.2018 № 179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2018 р. За №316/31768 (далі - Наказ № 179), яким затверджені тарифні розряди та тарифні коефіцієнти за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Відповідно до Наказу № 179 посадові оклади осіб рядового та начальницького складу ДСНС за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, не скасовувались, не визнавались нечинними і не змінювались. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 623). Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 623 грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), її територіальних органах та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах цивільного захисту, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи управління (підрозділи)). Правилами пункту 8 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 623 підставами для виплати грошового забезпечення є наказ, керівника органу управління (підрозділу) про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, та встановлення відповідних окладів, надбавок, доплат тощо; керівника навчального закладу про зарахування на навчання із встановленням відповідних окладів, надбавок, доплат гоню; керівника органу управління (підрозділу) про зарахування в розпорядження. Проекти зазначених наказів по особовому складу органів управління (підрозділів) готують підрозділи по роботі з персоналом (кадрами) та погоджують з відповідними фінансовими і юридичними підрозділами. Положенням абзацу першого розділу І «Загальні положення» Інструкції № 623 законодавства передбачено виплату грошового забезпечення, за місцем постійної служби, саме особам рядового і начальницького складу. Станом на 01.01.2023р. позивач ( ОСОБА_1 ) не має правового статусу особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (військовослужбовця), тобто суб'єктивного права на отримання грошового забезпечення станом па указані в позові календарні дати у нього не існувало, грошове забезпечення у якості особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (військовослужбовця) заявник не отримував. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів існування саме рішень КМУ або рішень керівника державного органу (у формі штатного розпису державного органу або кошторису державного органу) про обчислення окладу за посадою, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років із використанням будь-якого показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. Тому відсутні правові підстави для складання довідки про структуру та розміри складових грошового забезпечення заявника станом на вказані календарні дати (01.01.2023), котрі припадають на період часу після звільнення заявника зі служби цивільного захисту (військової служби).
02.12.2025 року від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на приписи ст. ст. 122, 123 КАС України на правову позиція яка висловлена у постановах Верховного Суду.
Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі судом не було встановлено порушення строку звернення до суду з позовною заявою.
Згідно з частино другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, включно, право на пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених статтями 22 та 64 Конституції України.
Верховний Суд досліджував питання застосування процесуальних строків у правовідносинах, що виникають з пенсійного забезпечення у постанові від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а та дійшов до висновку, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд касаційної інстанції наголосив, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі також - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що « право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою» (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013, заява №49069/11).
Зазначена відмова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у видачі оновленої довідки прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
Суд звертає увагу також на положення пункту 24 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі також Порядок № 3-1) про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону ( 2262-12 ) уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону, а у випадку виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені органи вчинять всі необхідні та обов'язкові дії для здійснення такого перерахунку. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності та неупередженості уповноважених органів.
Суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що строк звернення до адміністративного суду з вимогою про видачу оновленої довідки розпочинає перебіг з дати, станом на яку визначається розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
За таких обставин, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Беручи до уваги вищенаведене, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити повністю.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник