22 грудня 2025 рокуСправа №160/34329/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000146/1 від 05.06.2025р. Волинської митниці;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000468 від 05.06.2025р. Волинської митниці.
Позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 КАС України, тому ухвалою суду від 08.12.2025 року була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач надав заяву від 16.12.2025р. вх.№ 67487/25.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами першою, другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.
За приписами статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21).
Так, в якості додатків до заяви про усунення недоліків додано переклад відповідних документів на державну мову на яких міститься відмітка, щ переклад з англійської мови на українську мову виконав перекладач Бухонська Д.П. разом із датою та підписом.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси, зокрема, вчиняють такі нотаріальні дії, як засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу.
Згідно з статтею 79 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Проте наданий позивачем переклад, зроблений перекладачем, справжність підпису якого не засвідчена нотаріусом. Тобто, позивач не надав офіційного перекладу інвойсу литовського експедитора, інвойсу та сертифікату походження державною мовою.
Таким чином, недоліки позовної заяви не усунуто.
Суд зазначає, що документи, що є письмовим доказом, неможливо дослідити судом з метою встановлення об'єктивної істини у справі, оскільки інформація у цих документах є викладеною на іноземній мові, що унеможливлює встановити суду, чи мають ці документи відношення до предмету доказування.
Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
З наведеної вище норми вбачається, що процесуальний строк, може бути продовжений за наявності поважних причин.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Альбакор» строку на усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 121, 241, 243 КАС України, суд, -
Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альбакор» строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду офіційного перекладу на українську мову копій інвойсу литовського експедитора, інвойсу та сертифікату походження.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса