м. Вінниця
23 грудня 2025 р. Справа № 120/6919/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
При розгляді справи виникла необхідність застосувати заходи процесуального примусу, виходячи з наступного.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 145 КАС України).
Пунктами 1, 3 частини першої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Отже законодавець встановив відповідальність у вигляді штрафу за неподання доказів витребуваних судом.
Визначаючись щодо наявності підстав для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, суд вказує наступне.
Частинами шостою, сьомою, восьмою статті 80 КАС України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Так, ухвалою суду від 06.11.2025 р. витребувано у військової частини НОМЕР_2 та зобов'язано надати суду до 19.11.25 р. інформацію із долученням листів, тощо стосовно правонаступника військової частини НОМЕР_1 за наявності такого.
Вказане судове рішення отримано військовою частиною 29.11.2025 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R068025554713.
Аналогічна за змістом ухвала винесена ухвалою 09.12.2025 р. та нею витребувано у військової частини НОМЕР_2 ізобов'язано надати суду до 16.12.25 р. інформацію із долученням листів, тощо стосовно правонаступника військової частини НОМЕР_1 за наявності такого.
Дана ухвала доставлена до електронного кабінету військової частини 10.12.2025 р.
Однак, станом на 23.12.2025 р. вимоги ухвал суду військовою частиною НОМЕР_2 не виконані, про причини не виконання не повідомлено, що унеможливлює розгляд справи і прийняття рішення та зумовлює необхідність повторного витребування додаткових доказів, що затягує розгляд справи, відповідно, здійснюються перешкоди у здійснені судочинства.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 заходу процесуального примусу, шляхом стягнення в дохід Державного бюджету штрафу в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, суд зазначає, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року становить 3028 гривень. Відтак, сума штрафу складає 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 149, 248, 256, 294 КАС України, -
Стягнути з командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 штраф в розмірі 908,40 грн. в дохід Державного бюджету України.
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини 5 статті 149 КАС України.
Строк пред'явлення даної ухвали до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 ( м. Подільськ, Одеська область, РНОКПП НОМЕР_3 ).
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
908, 40