про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
22 грудня 2025 р. Справа № 120/17320/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язаня вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, частиною 6 статті 161 КАС України, передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
На виконання наведених вище норм, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Така, окрім іншого, обґрунтована тим, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, позивач вказав, що протиправне заниження розміру пенсії, яка є соціальною виплатою, яке сталося з вини держави в особі її компетентного органу - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, може бути віднесено до триваючих правопорушень, оскільки суб'єкт владних повноважень - відповідний орган Пенсійного фонду України протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно пенсіонера, чим порушує право позивача на соціальний захист - пенсійне забезпечення.
За наведених обставин позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто зауважити, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, такі обставини пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
А відтак поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Як свідчить зміст позовної заяви, у березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 11 лютого 2025 року № ХЛ68761, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28 березня 2025 року позивачу відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку.
Відтак позивач дізнався про порушення його прав та інтересів з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28 березня 2025 року.
Водночас позовна заява надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 15 грудня 2025 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 11 грудня 2025 року), тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
А тому слід констатувати, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Водночас у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, як на одну з причин пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду у заяві вказано на запровадження в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану.
Проте до заяви позивачем не долучено жодних доказів, які б підтверджували те, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість вчасного звернення його до суду з цим позовом.
При цьому сам по собі факт запровадження в Україні воєнного стану не може бути достатньою підставою для поновлення процесуального строку (зокрема й строку на звернення до адміністративного суду) у всіх абсолютно випадках.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду на наявність в діях Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області триваючого правопорушення слід оцінити критично, адже позивачем в межах справи оскаржуються дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що викладена у листі від 28 березня 2025 року, а не бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин слід дійти висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, а заява про поновлення строку звернення до суду не містить поважних причин для поновлення такого строку, а тому така задоволенню не підлягає.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом наведення інших обставин, які завадили позивачу вчасно звернутися до суду з позовом.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171 КАС України,
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович