Справа № 522/26475/25-Е
Провадження № 2-а/522/635/25
18 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали адміністративної позову ОСОБА_1 а до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій,
До Приморського районного суду м. Одеси 08.12.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 а до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо відправлення постанови №ЮР 1854/1 від 23.05.2025 року тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання.
Матеріали позову суддя отримала 09.12.2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо відправлення постанови №ЮР 1854/1 від 23.05.2025 року тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання.
Виходячи з наведеного суд вважає, що вимоги позивача належать до категорії справ, які не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, оскільки місцевому загальному суду підсудні справи лише про оскарження постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, що позивач не просить у своїх вимогах.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи Приморським районним судом м. Одеси.
Згідно ч. 5 ст. 171 КАС України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Відповідно до вимог ст. 318 КАС України, прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Таким чином, суд вважає, що дану позовну заяву слід направити за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу на те, що 12.12.2025 року, з 15.12.2025 року по 17.12.2025 року включно у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси було відсутнє електропостачання.
Керуючись ст.ст. 20, 21, 29, 30, 171, 241, 243, 248, 256, 294, 295, 318 КАС України, суд
Матеріали справи № 522/26475/25-Е за адміністративним позовом ОСОБА_1 а до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій передати на розгляд за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п'ятнадцяти днів може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Домусчі Л.В.