Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/706/20
Провадження № 2/945/57/25
30 травня 2025 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Карабут В.В.; позивача ОСОБА_1 ; представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ; представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (бере участь поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.), розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу № 945/706/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про визнання незаконним і скасування рішення про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та вчинення певних дій, -
встановив:
04 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про визнання незаконним і скасування рішення про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та вчинення певних дій.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2020 року справу розподілено головуючому судді ОСОБА_5 .
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2020 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_5 .
Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області Малишевої В.Д. від 03 червня 2021 року, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку, відповідно до засідання Вищої ради правосуддя № 40 від 01 червня 2021 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/706/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2021 року вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Шароновій Н.О.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року цивільну справу № 945/760/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про визнання незаконним і скасування рішення про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та вчинення певних дій, головуючим суддею Шароновою Н.О., прийнято до свого провадження. Постановлено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження і призначити у справі підготовче судове засідання.
31 травня 2023 року від Євтєєвої Тетяни Володимирівни - представника відповідача ОСОБА_3 на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судових засідань з представником відповідача у справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2023 року, головуючим суддею Шароновою Н.О., задоволено клопотання ОСОБА_4 - представника відповідача ОСОБА_3 про проведення судових засідань з розгляду цивільної справи № 945/706/20 у режимі відеоконференції з представником відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon (https://vkz.court.gov.ua/).
21 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_3 подала до суду клопотання про передачу справи № 945/706/20 для розгляду по суті до Миколаївського окружного адміністративного суду, і відзив на позов, у якому заперечувала проти вимог позивача та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 заперечували проти клопотання відповідача ОСОБА_3 про передачу справи № 945/706/20 для розгляду по суті до Миколаївського окружного адміністративного суду, вказуючи на те, що між сторонами у справі виникли приватноправові відносини.
Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання 27.05.2025 не з'явилася, при цьому її представник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання відповідача про передачу справи № 945/706/20 для розгляду по суті до Миколаївського окружного адміністративного суду і просила його задовольнити.
Представник відповідача Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у підготовче судове засідання 27.05.2025 не з'явився, при цьому 22 квітня 2025 року сільський голова подав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради; проти позову сільський голова не заперечував.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого судового засідання, у підготовче судове засідання 27.05.2025 не з'явився.
Суд заслухав у підготовчому судовому засіданні позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 , а також представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , розглянув клопотання відповідача ОСОБА_3 про передачу справи № 945/706/20 для розгляду по суті до Миколаївського окружного адміністративного суду, дослідив матеріали справи та дійшов такого:
Статею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України “Про міжнародне приватне право» законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)
Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Таким чином, загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України)
Суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Характерною ознакою публічно - правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних із реалізацією публічної влади.
Публічно - правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно - правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, провадження № 11-574апп18).
Публічно - правовий спір має також особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Таким чином, вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі залежить від характеру спірних правовідносин.
Разом із цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
До таких правових висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах: від 27 листопада 2018 року у справі № 820/3534/17 (провадження № 11-870апп18), від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) та інших.
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до суду за захистом свого права власності, так як він вважає, що саме рішення Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 28.08.2019 № 4, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, загальною площею 0, 1552 га в натурі (на місцевості), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером: 4824282700:04:032:0038, загальною площею 0, 1552 га, порушує право приватної власності позивача відносно земельної ділянки, належної позивачеві, яка межує із земельною ділянкою, що належить відповідачу ОСОБА_3 .
Тобто, між сторонами у справі виникли приватноправові відносини і цей спір має приватноправовий характер.
З огляду на кладене вище, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_3 про передачу справи № 945/706/20 для розгляду по суті до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Керуючись п. 10) ч. 2 ст. 197, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про передачу справи № 945/706/20 для розгляду по суті до Миколаївського окружного адміністративного суду, - відмовити.
Підготовче судове засідання відкласти на 12 червня 2025 року на 16 годину 00 хвилин.
Копію ухвали надіслати учасникам справи та їхнім представникам.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова