Справа № 521/20134/25
Номер провадження № 2/521/8895/25
(ЗАОЧНЕ)
23 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від ОСОБА_1 - не з'явився;
від ОСОБА_2 - не з'явилася.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У листопаді 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Козак Іван Олександрович звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просив суд розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований 18.06.2011 року Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис №230.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про те, що 18.06.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис №230.
Від шлюбу подружжя мають сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За доводами позивача, підставою для розірвання шлюбу є те, що подружжя орієнтовно з червня 2018 року проживають окремо, не спілкуються, втратили всі зв'язки. Вказані обставини, на переконання позивача, є підставами для розірвання шлюбу.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 21.11.2025 року у справі №521/20134/25 було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Відзиву від відповідачки у даній справі до суду не надійшло, що не є перешкодою для розгляду за наявними у ній матеріалами.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином. 23.12.2025 року представник позивача скерував до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності позивача, не заперечував щодо заочного розгляду справи, що судом розглянуто та задоволено.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила, а також відповідачка про дату, час та місце розгляду справи була сповіщена шляхом розміщення відповідного повідомлення про наявність відносно неї судового провадження на офіційному сайті Судової влади України, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шестидесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, суд ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, за наявних у матеріалах справи письмових доказів суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається із наявного у матеріалах цивільної справи свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 13.09.2024 року, виданого повторно Старокостянтинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 18.06.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис №230.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 07.11.2025 року, виданого повторно у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно наявних між сторонами правовідносин, матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно із якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін у даній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
На підставі ч.3 ст. 105, ст. 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 275, 279, 280-282, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 18.06.2011 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис №230.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено та підписано 23.12.2025 року.
Суддя Н.О. Шевчук