Справа № 947/45667/25
Провадження № 2-о/947/663/25
про передачу справи до іншого суду
23.12.2025 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя
19.12.2025 до Київського районного суду м. Одеса надійшла заява від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, крім іншого про реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України суд у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» сформував запит за параметрами пошуку « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 » та « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ».
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, вбачається, що за вказаними параметрами, а саме: особу « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 », не знайдено, а « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 » зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX у Луганській області, ліквідовано, в тому числі, у Луганській області: Антрацитівський, Біловодський, Білокуракинський, Довжанський, Кремінський, Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов'яносербський, Сорокинський, Станично-Луганський, Старобільський, Троїцький райони. Утворено у Луганській області, у тому числі, Сєвєродонецький район (з адміністративним центром у місті Сєвєродонецьк) у складі територій Гірської міської, Кремінської міської, Лисичанської міської, Попаснянської міської, Рубіжанської міської, Сєвєродонецької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вказано, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
Однак, відповідно до п. 3-1 розділу 12 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX.
Отже, станом на дату звернення заявників з указаною заявою Закон України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів не набрав чинності - місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX.
Як установлено, адресою реєстрації місця проживання заявника ОСОБА_1 є село Єпифанівка Сіверськодонецького району Луганської області, вказаний населений пункт, до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», відносився до Кремінського району Луганської області, а тому ця справа територіально підсудна саме Кремінському районному суду Луганської області.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Оскільки місце проживання заявника ОСОБА_1 зареєстровано в с. Єпифанівка (колишнього Кремінського району) Луганської області, ця цивільна справа відноситься до територіальної підсудності Кремінського районного суду Луганської області.
Проте, розпорядженням Голови Верховного Суду від 06.03.2022 №1/0/9-22 змінена територіальна підсудність судових справ Кремінського районного суду Луганської області і визначена Межівському районному суду Дніпропетровської області.
Також, згідно рішення Вищої ради правосуддя від 29.07.2025 за №1589/0/15-25 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Межівського районного суду Дніпропетровської області», з 04.08.2025 змінено територіальну підсудність судових справ Межівського районного суду Дніпропетровської області шляхом її передачі до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Таким чином, установлено, що ця цивільна справа не підсудна Київському районному суду міста Одеси, а тому підлягає передачі на розгляд до належного суду, яким є Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Варто зазначити, що недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3ст. 31 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне цивільну справу №947/45667/25 передати до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, оскільки дана справа не підсудна Київському районному суду м. Одеси.
Керуючись ст. 31, 187, 294, 316 ЦПК України
Передати цивільну справу №947/45667/25 за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (51405, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська 135).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Цирфа К. А.