Справа № 947/43815/25
Провадження № 2-о/947/638/25
про залишення заяви без розгляду
23.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової А.М.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 та орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення факту перебування на утриманні дітей,
24 листопада 2025 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити юридичний факт, що на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - неповнолітні діти дружини від попереднього шлюбу; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - неповнолітня спільна дитина подружжя.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що між ним та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні складено актовий запит № 546, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 вересня 2015 року. Зазначає, що у шлюбі у них народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У дружини заявника від попереднього шлюбу є двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стверджує, що особа, яка є рідним батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Посвідчення багатодітної сім'ї, видане 27 вересня 2019 року Управлінням праці соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, засвідчує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також їхні діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - належать до багатодітної сім'ї та мають право на відповідні пільги, передбачені законодавством України. Зазначає, що зміст посвідчення підтверджує спільне проживання та утримання дітей у складі сім'ї заявника.
Зазначає, що сім'я заявника вимушено переїхала з території, що перебувала під тимчасовою окупацією, у 2023 році. Під час переїзду було втрачено більшість документів і квитанцій, тому надати суду підтвердження витрат на утримання дітей за попередні роки не вбачається можливим.
Наразі ОСОБА_2 звертається до суду з заявою про встановлення факту перебування трьох дітей віком до 18 років на його утриманні, двоє з яких є його пасинками, рідний батько яких помер. Оскільки заявник є військовозобов'язаним, встановлення даного факту необхідне заявнику для подальшого розгляду питання щодо можливості надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою судді від 25.11.2025 року відкрито окреме провадження по цивільній справі, призначено судове засідання на 23.12.2025 року на 11.00 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судове засідання, призначене на 23.12.2025 року, з'явилася представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка заяву підтримала та просила її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 та представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 05 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні складено актовий запит № 546, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 05 вересня 2015 року.
В шлюбі у них народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02 червня 2016 року (копія додається), де батьками зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 від 24 червня 2008 року, батьками зазначені: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_3 .
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_5 від 10 січня 2012 року, батьками зазначені: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_3 .
Рідний батько ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 28 травня 2014 року.
Матеріали справи містять копію посвідчення багатодітної сім'ї, виданого 27 вересня 2019 року Управлінням праці соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради та засвідчує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 належать до багатодітної сім'ї та мають право на відповідні пільги, передбачені законодавством України.
Згідно копії акту про проживання без реєстрації від 17.11.2025 року, виданого КП «ЖКС «ЧОРНОМОРСЬКИЙ», заявник - ОСОБА_2 разом з родиною проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Заявник з 01.05.2025 року офіційно працевлаштований у Товаристві з обмеженою діяльністю «МІКТ» та займає посаду «водії автотранспортних засобів», оклад згідно штатного розкладу складає 8800,00 гривень, що підтверджується довідкою з місця роботи №0000-000002 від 28.10.2025 року.
Заявник ОСОБА_2 є військовозобов'язаним, що підтверджується копією витягу, який сформовано в додатку «Резерв +».
Встановлення факту утримання трьох дітей віком до 18 років має для заявника юридичне значення, оскільки породжує для нього право на отримання відстрочки від мобілізації під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).
У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У статті 141 СК України встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.
За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).
Залишаючи заяву без розгляду, суд враховує, що доказів відсутності чи неможливості зазначених осіб надавати утримання дітям у судовому засіданні надано не було.
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб'єктів, об'єктів і змісту (прав та обов'язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Так, на підставі положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов'язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Згідно із частиною другою статті 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов'язок особистого немайнового характеру та майнового припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного утримання дитини необхідне існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов'язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов'язків, якими є, зокрема, обов'язки щодо утримання дитини.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.
У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов'язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
У справі, яка переглядається, заявник просить встановити факт перебування на його утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для ОСОБА_3 як матері дітей.
З огляду на зазначене вбачається, що у справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні (утриманню) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманню, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п'ята статті 19 СК України) та спір з органами ТЦК та СП щодо отримання відстрочки від проходження військової служби.
Доведення факту одноосібного утримання дитини батьком та пасинка вітчимом пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько пасинка не виконують своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків та виховання дитини вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_2 не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо утримання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо утримання дитини, то факт одноосібного утримання дитини одним із батьків або факт утримання пасинка вітчимом може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з утримання дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Вказана позиція викладна в Постанові Верховного суду від 06 листопада 2024 року по цивільній справі № 468/1025/23.
У частині шостій статті 294 ЦПК України встановлено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За установлених у цій справі конкретних обставин факт перебування на утриманні ОСОБА_2 , трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв'язку із чим заяву ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.
Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі №201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), від 18 жовтня 2024 року у справі № 613/1674/23 (провадження № 61-5903св24).
Керуючись ч. 6 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 та орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення факту перебування на утриманні дітей, - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право подати позов на загальних підставах.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Куриленко О. М.