Справа № 638/16825/23
Провадження № 1-кс/638/3074/25
22 грудня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про визнання висновку комісійної судово-медичної експертизи таким, що не відповідає вимогам Закону та відомчих нормативних актів,-
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просить: визнати висновок комісійної судово-медичної експертизи ДСУ ХОБ СМЕ за матеріалами кримінального впровадження № 12023221200002051 таким, що не відповідає вимогам ст. 102 Кримінального процесуального кодексу України, Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 року №6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 254/790 Про експертизу та відомчих нормативних актів; призначити у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221200002051 від 01.09.23 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, повторну комісійну судово-медичну експертизу за рахунок Держави; при проведенні експертизи залучити до досліджень та надання висновків із спеціальних питань у галузі стоматології спеціалістів науково-навчального центру судової стоматології ДВНЗ «УжНУ» МОН України Асоціації судової стоматології в Україні; на вирішення експерту поставити питання, зазначені у Клопотаннях, поданих СВ Харківського РУП №3 ГУНП України в Харківській області 24.11.23, 28.02.25, 25.09.25; додатково на вирішення експерту поставити питання щодо відповідності висновку комісійної судово-медичної експертизи ДСУ ХОБ СМЕ реально існуючий ситуації.
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали, внесені до ЄРДР за № 12023221200002051 від 01 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Аналіз вказаної статті дає підстави дійти висновку, що під час досудового розслідування підлягають оскарженню дії чи бездіяльність виключно дізнавачів, слідчих та прокурорів.
Оскарження висновків судово-медичних експертиз, які були призначені в межах кримінального провадження діючим КПК України не передбачено.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Частиною 3 статті 26 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, а також сталої практики ЄСПЛ, слідчий суддя дійшов висновку про те, що право на звернення до суду зі скаргою на дії співробітників державних установ, не є абсолютним, заявником можуть бути оскаржені лише ті дії, які прямо передбачені ст. 303-307 КПК України.
Крім того, слідчий суддя не може призначати у кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії досудового розслідування будь-яких експертиз, оскільки такі повноваження віднесені виключно до повноважень органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 303 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про визнання висновку комісійної судово-медичної експертизи таким, що не відповідає вимогам Закону та відомчих нормативних актів.
Заяву ОСОБА_2 разом з додатками повернути заявнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1