справа № 619/4939/25
провадження № 3/619/1968/25
іменем України
23 грудня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Овсянніков В.С., за участі секретаря судових засідань Кісіль А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, які надійшли з ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
16.08.2025 о 10:00 годині ОСОБА_1 в с. Безруки, Харківського району, Харківської області по вул. Шевченка, біля буд. 92, керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи при цьому з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. На пропозицію пройти освідчення на стан алкогольного сп'яніння на алкотестер Drager на місці зупинки та в установленому законом порядку у медичному закладі відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №1113057280/295.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Шкляр І.М. надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі та без участі ОСОБА_1 .
Також просив врахувати при ухваленні постанови позицію ОСОБА_1 , який свою провину не визнає, вважає, що працівники ввели його в оману, з протоколом не згоден та просить суд розібратися у цій ситуації більш ретельно.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння в якому зафіксна відмова водія, долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудного відеореєстратора №1113057280/295, на файлах з якого зафіксовано відмова від проходження медичного огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння, довідкою старшого інспектора сектору САП ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про те, що в базі інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП» за пошуком «ГСЦ Посвідчення водія», за водієм ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться водійське посвідчення серії НОМЕР_3 , терміном дії з 18.11.2014 по 18.11.2044, виданого центором ДАІ 6303, рапортом поліцейського СРПП ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, в якому він доповідає начальнику про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правоворушення, долученим до матеріалів справи відеозаписами з нагрудного відеореєстратора №1113057280/295 від 16.08.2025, на файлах якого зафіксована відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в установленому законом порядку у медичному закладі, на відеозаписах зафіксований увесь час документування обставин правопорушення починаючи з моменту виявлення правопорушення, а також час складання самого протоколу.
В судовому засіданні також була відтворені та досліджені відеозйомки з нагрудної камери співробітника патрульної поліції від 16.08.2025, що міститься на СD носії та долучені до матеріалів справи (на диску міститься 4 файли відеозапису у форматі .MР.4), на відеозаписах чітко прослідковується увесь шлях фіксації правопорушення скоєного ОСОБА_1 , від зупинки автомобіля під час руху, за кермом якого був водій ОСОБА_1 до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення. На відеозаписі: файл VID250816-110011F.MP4 на 00:50 хвилині часу фіксації відеозапису із загального часу відеозапису файлу 15:00 зафіксовано, що співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Drager» та в установленому законом порядку у медичному закладі, оскільки у останнього були виявленні явні ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, за допомогою приладу Drager Alcotest на місці зупинки транспортного засобу та в установлено законом порядку у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, на 00:58 тогож файлу зафіксована відмова ОСОБА_1 від надання будь-яких пояснень; на 01:03 - відмова від підпису протоколу. Окрім того, на 00:21 хвилині відеофіксації цього ж файлу ОСОБА_1 пояснив, що вживав алкогольні напої - «Трішечки, може пару бокалів пива».
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо у транспортному засобі.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції ввели його в оману суд не приймає, оскільки на відеозаписі зафіксований факт керування ним транспортним засобом, пропозиції поліцейського продути алкотестер та проїхати до медичного закладу, а також відмова ОСОБА_1 від цих пропозицій.
Також належить врахувати, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник скористалися своїм конституційним та процесуальним правом на подачу заяви до правоохоронних органів відомостей про перевищення відповідальною особою своїх повноважень при виконанні своїх службових обов'язків.
При цьому, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою, але ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю і не звертався зі скаргами на дії працівників поліції до безпосереднього керівництва або до відповідних вищих посадових осіб з метою ініціювання службової перевірки або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, хоча мав для цього достатньо часу.
Також стороною захисту не надано відомостей про те, що останні зверталися до суду у порядку КАСУ.
Таких відомостей суду не надано.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.
Відтак матеріали справи та дані відеозапису узгоджуються між собою та не суперечать один одному. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували докази, зібрані працівниками поліції.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах цієї санкції.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засоби строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 , ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Реквізити по сплаті адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху:
- р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100.
Реквізити по сплаті судового збору:
- отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова може бути оскаржена особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником шляхом подання апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня винесення постанови безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя В. С. Овсянніков