Справа № 127/10376/25
Провадження 2/127/1975/25
23 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.М.,
представника відповідача Іжаківської В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди в розмірі 860000 грн.
Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.06.2025 постановлено підготовче провадження у справі закрити. Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви та клопотання стосовно своєї неявки до суду не подавав.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просила суд залишити позов ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із його повторною неявкою без повідомлення причин неявки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд установив, що позивач не з'явився у судові засідання, що були призначенні на: 05.11.2025 на 11 год. 30 хв., 04.12.2025 на 10 год. 00 хв., 23.12.2025 на 11 год. 30 хв.
Про належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 05.11.2025 на 11 год. 30 хв., свідчить його особиста розписка, що міститься у матеріалах справи.
Про належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 04.12.2025 на 10 год. 00 хв., свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке позивач отримав 10.11.2025 та підписався про його отримання.
Про належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 23.12.2025 на 11 год. 30 хв., свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке позивач отримав 12.12.2025 та підписався про його отримання.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №756/6049/19 залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 у справі №759/6512/17, від 20 травня 2021 у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 р. у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 р. у справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 р. у справі № 461/1190/21).
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).
Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов'язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, на який покладено обов'язок керування справою, зобов'язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 р. у справі № 9901/11/19 дійшла висновку, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 260, 261 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя В. В. Горбатюк