Справа № 127/32033/25
Провадження № 2/127/7157/25
(ЗАОЧНЕ)
19.12.2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гондарук В.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну дитину.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є повнолітньою донькою відповідача. Позивач має інвалідність з дитинства ІІ групи безстроково, навчається і проживає з матір'ю, яка її утримує. Відповідач у добровільному порядку участі в утриманні позивачки не приймає, є працездатним, але будь-якої матеріальної допомоги на її утримання не надає. Враховуючи наведені вище обставини, позивачка просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь його повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_1 , на її утримання, аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на весь період інвалідності ОСОБА_1 , починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву від відповідача до суду не надходило.
Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
По справі встановлено наступні обставини:
- ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7);
- з 03.01.2006 ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , шлюб між якими розірвано 13.12.2010 згідно з рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.12.2010 (а.с. 8);
- згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №814585 від 03.09.2024, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безтерміново, потребує постійного стороннього догляду та допомоги (а.с. 12);
- ОСОБА_1 навчається на ІІ курсі у професійно-технічному училищі №14 смт Вороновиця з 01.09.2023 на денній формі навчання (а.с. 10).
Між сторонами виник спір з приводу стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну доньку відповідача.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198, 200, 201 СК України).
Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України).
Аналіз ст. 198, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дочок, синів, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.
Положеннями ст. 201 СК України визначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров'я, тобто наявність у дитини статусу інваліда. Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має ІІ групу інвалідності безстроково, потребує постійного стороннього догляду та допомоги, яку надає їй матір, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 потреби в матеріальній допомозі від батька.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не надав жодних доказів неможливості надавати утримання доньці у заявленому в позові розмірі.
Тому за відсутності заперечень та доказів на підтвердження неможливості надавати відповідачем утримання повнолітній непрацездатній доньці, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження і розмір аліментів слід визначити в розмірі частини від заробітку (доходу) відповідача.
Оскільки при зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, тому згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 191, 198-201 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги задоволити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь його повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_1 , на її утримання, аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на весь період інвалідності ОСОБА_1 , починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом, тобто з 09.10.2025.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 23.12.2025.
Суддя: