ЄУН 387/666/25
Номер провадження по справі 2-др/387/22/25
23 грудня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Добровеличківка заяву представника позивача Пузиря Владислава Олександровича в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради, служби у справах дітей Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.12.2025 позов представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради, служби у справах дітей Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів задоволено.
Від представника позивача ОСОБА_3 12.12.2025 надійшла заява про ухвалення додатково рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 64 714, 68 гривень. Ці витрати документально підтверджені. Просив справу слухати за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо заяви ОСОБА_3 заперечував та зазначив, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, так як питання, порушені у заяві представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, не були предметом розгляду суду під час розгляду справи по суті та є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави для ухвалення додаткового рішення. Крім того зазначив, що діти та сама позивачка перебували на його повному матеріальному утриманні та фактично проживали однією сім'єю до 10 грудня 2025 року. Також 10 грудня 2025 року позивачка допустила дії, які створили реальну загрозу життю, здоров'ю та безпеці дітей, а саме: позивачка передала малолітню доньку через паркан невідомим чоловікам, які посадили дитину до автомобіля. У цей час сама позивачка перебувала в будинку, збирала речі та не контролювала, з ким саме та куди вивозиться дитина. З огляду на очевидну небезпеку відповідач був змушений негайно втрутитися та забрати доньку з автомобіля, оскільки зазначені особи були йому невідомі, а їхні дії викликали обґрунтовану тривогу. Після вказаного інциденту позивачка, зібравши власні речі, поїхала з тими ж невідомими особами. Зазначена подія мала серйозні психологічні наслідки для його дітей.
Таким чином, відповідач вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону. Тому просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі.
Суд за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення доходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: ордер на надання правничої допомоги від 25.04.2025, договір №27/25 про надання професійної правничої допомоги від 15.04.2025, додатки №1 до договору №27/25 від 15.04.2025 про надання правової допомоги Будник Т.С., заявка 1-ЦС на надання професійної правничої допомоги на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №27/25 від 15.04.2025, акт №1 про приймання професійної правничої допомоги на підставі договору №27/25 від 15.04.2025 ( заявка 1-ЦС від 15.04.2025) на суму 64 714 гривень 68 копійок, адвокатський запит №1 від 06.06.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, з огляду на усі вищевказані норми процесуального законодавства, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд з'ясував, що адвокат Пузир В.О. заявив стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги та долучив Акт № 1 від 11.12.2025 про приймання професійної правничої допомоги на підставі Договору № 27/25 від 15.04.2025 визначено, що Клієнту у період з 15.04.2025 по 11.12.2025 надано юридичні послуги, а саме: Консультація щодо підстав для звернення до суду та предмету доказування у справах про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів на дитину, про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трьох років, визначення місця проживання дитини (15.04.2025) на загальну суму 2000,00 грн (витрачено 0,5 години часу); Збір доказів і підготовка позовної заяви про: розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини; стягнення аліментів на дитину; стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трьох років; Складання клопотання про залучення органу опіки і піклування; Складання клопотання про витребування доказів; Складання заяви про вирішення питань про розподіл судових витрат у справі № 378/666/25 (15.04.2025 - 25.04.2025) на загальну суму 16 000,00 грн (витрачено 4 години часу); Участь представника у судовому засіданні у справі № 387/666/25, яке відбулось 16.06.2025 на загальну суму 10 000,00 грн (витрачено 2,5 години часу); Складання та подання наручно адвокатського запиту № 1 від 06.06.2025 до ГУНП в Кіровоградській області (витребування доказів у справі № 387/666/25) на загальну суму 2 000,00 грн (витрачено 0,5 години часу); Складання та подання до суду поштою клопотання про приєднання доказів від 24.06.2025 на загальну суму 2 000,00 грн (витрачено 0,5 години часу);
Участь представника в судовому засіданні у справі № 387/666/25, яке відбулось 18.07.2025 з 10:00 до 11:20, на загальну суму 6 000,00 грн (витрачено 1,5 години часу); Складання та подання до суду клопотання про приєднання додаткових доказів (направлено електронним судом) додаткових документів по квартирі майбутнього місця проживання у справі №387/666/25 (08.09.2025) на загальну суму 2 000,00 грн (витрачено 0,5 години часу); Участь представника у судовому засіданні у справі № 387/666/25, яке відбулось 08.09.2025, на загальну суму 6 000,00 грн (витрачено 1,5 години часу); Складання та подання на запит органу опіки та піклування в рамках з'ясування обставин у справі № 387/666/25 пояснень щодо фактичних сімейних відносин із наданням матеріалів (12.09.2025) на загальну суму 4 000,00 грн (витрачено 1 годину часу); Участь представника в судовому засіданні у справі №387/666/25, яке відбулось 03.11.2025, на загальну суму 2 000,00 грн (витрачено 0,5 години часу); Участь представника в судовому засіданні у справі № 387/666/25, яке відбулось 08.09.2025, на загальну суму 10 000,00 грн (витрачено 2,5 години часу).
Загальна сума грошових коштів до оплати за надані послуги згідно з зазначеним Актом становить 62 000,00 грн (2 000,00 грн + 16 000,00 грн + 10 000,00 грн + 2 000,00 грн + 2 000,00 грн + 6 000,00 грн + 2 000,00 грн + 6 000,00 грн + 4 000,00 грн + 2 000,00 грн + 10 000,00 грн).
При наданні клієнту вищеперелічених послуг адвокатським об'єднанням понесено додаткові витрати, а саме 2 714,68 грн, а саме компенсація вартості пального, витраченого адвокатом на прибуття в судове засідання з м. Кропивницький до c-ща Добровеличківка власним автотранспортом, що підтверджується чеком № 408249 від 16.06.2024 на суму 1 299,84 грн; витрати на послуги відправки кореспонденції АТ «Укрпошта», що підтверджується чеком № 313, списком № 8784, відправлення № 0505328086268 на суму 115,00 грн; а також компенсація вартості пального витраченого адвокатом на прибуття в судове засідання, на суму 1 299,84 грн, що підтверджується чеком № 877946 від 17.07.2025.
Разом із тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 64 714,00 грн є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг. Враховуючи, що відповідач заперечує щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим суд вважає правильним та доцільним стягнути витрати у розмірі 16 000,00 гривень.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов'язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).
З матеріалів справи вбачається, що вимоги представника позивача щодо компенсації його витрат, пов'язаних з проїздом з м.Кропивницького до селища Добровеличківка для участі у проведенні судового засідання, не підтверджено належними та допустимим доказами понесення таких витрат, оскільки з квитанцій неможливо встановити платника коштів за пальне та неможливо перевірити дійсний та необхідний розмір витрат, пов'язаних із приїздом адвоката, що не узгоджуються з положеннями ст.138 ЦПК України та не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат за послуги відправки кореспонденції АТ «Укрпошта», що підтверджується чеком № 313, списком № 8784, відправлення №0505328086268 на суму 115,00 гривень, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Щодо доводів відповідача, що порушені у заяві позивачки про ухвалення додаткового судового рішення, не були предметом розгляду суду під час розгляду справи по суті та є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави для ухвалення додаткового рішення суд зазначає, що частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що представник позивача до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про заявлення судових витрат з відповідача протягом п'ти днів після ухвалення рішення суду.
Суд зазначає, що представник відповідача має право надати докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції протягом п'яти днів після ухвалення рішення, так як до закінчення судових дебатів у справі представник позивача зробив про це відповідну заяву. Також про заявлення витрат на правничу допомогу у суді представник позивача зазначив і в позовній заяві, а також долученій окремій письмовій заяві представника відповідача в інтересах ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача Пузиря Владислава Олександровича в інтересах про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом представника позивача Пузиря Владислава Олександровича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради, служби у справах дітей Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16115 гривень.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 42215510 вул.Велика Перспективна,41 м.Кропивницький Кіровоградської області, 25022);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача служба у справах дітей Помічнянської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Перемоги, 91, м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область).
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер