Справа № 385/1693/25
Провадження № 2/385/762/25
19.12.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кривонос А.І. звернулася до суду з позовом до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 (батько Позивача) за життя був членом Колективного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», село Казавчин Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, та під час приватизації землі підприємства у 1995 році був включений у список громадян, які мають право на земельну частку (пай) по КСП «Хлібороб».
Відповідно копії списків громадян, які мають право на земельну частку (пай) по КСП «Хлібороб» с. Казавчин Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, із зазначенням відомостей про гр. ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На день смерті він був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . В даному житловому будинку разом з ним проживала та була зареєстрована його дружина - ОСОБА_4 , яка відповідно до приписів ч.3 статті 1268 ЦК України прийняла спадщину після спадкодавця.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина: земельна ділянка площею 3,1108 га, кадастровий номер 3521182400:02:000:0492, яка розташована на території Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; право на земельну частку (пай) в розмірі 3,4 умовних кадастрових гектарів, який відповідно до розпаювання КСП «Хлібороб» був виділений її чоловіку - ОСОБА_3 .
Спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є її рідні дочки: за заповітом - ОСОБА_2 та за законом - ОСОБА_1 .
Зокрема, частину спадщини, а саме право власності в порядку спадкування на зазначену земельну ділянку площею 3,1108 га, кадастровий номер 3521182400:02:000:0492, оформила ОСОБА_2 .
Стосовно іншої частини спадщини, яка не охоплена заповітом, то ОСОБА_2 оформила 12.03.2025 року нотаріальну заяву про відмову від даної частини спадщини на користь своєї сестри - ОСОБА_1 .
Рішенням Гайворонського районного суду від 03.07.2025 у справі № 385/689/25 визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Про наявність невитребуваного паю, який був виділений її батьку - ОСОБА_3 в результаті розпаювання КСП «Хлібороб», Позивач дізналась лише в 2025 році під час оформлення спадщини.
08 жовтня Позивач звернулась до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну частку (пай). Проте, постановою нотаріуса від 08.10.2025 №268/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва в зв'язку з відсутністю правовстановлювальних документів.
З урахуванням викладеного Позивач вважає, що має право на отримання земельної частки (паю) в розмірі 3,4 умовних кадастрових гектарів, який був виділений її батьку - ОСОБА_3 відповідно до розпаювання КСП «Хлібороб», з числа невитребуваних паїв, які знаходяться на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області, яка є правонаступником Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкоємці померлого члена КСП: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із відповідною заявою до голови Гайворонської міської ради щодо виділення земельної ділянки із земель запасу Гайворонської міської ради Кіровоградської області.
Проте, рішенням сімдесят восьмої сесії Гайворонської міської ради восьмого скликання від 25 вересня 2025 року за №6028 їм було відмовлено у виділенні в натурі (на місцевості) земельної ділянки (паю) в умовних кадастрових гектарах, що відповідатиме розміру земельної частки (паю) колишнього КСП «Хлібороб» в зв'язку із відсутністю у заявників сертифікату на право на земельну частку (пай).
Вважають рішення таким, що прийняте в порушення чинного законодавства.
Просить суд: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4 право на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) площею 3,4 умовних кадастрових гектарів, яка була виділена - ОСОБА_3 в результаті розпаювання земель КСП «Хлібороб» село Казавчин Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області. Зобов'язати Гайворонську міську раду Кіровоградської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку із земель запасу на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області в натурі (на місцевості) в розмірі земельної частки (паю) площею 3,4 умовних кадастрових гектарів.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.10.2025 року відкрито провадження у справі.
07.11.2025 року від відповідача по справі Гайворонської міської ради надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що Позивач та ОСОБА_2 12 вересня 2025 року звернулися із спільною заявою до Гайворонської міської ради про виділення їм земельної ділянки із земель запасу Гайворонської міської ради, оскільки вважають що мають право на отримання земельної частки (паю) з числа невитребуваних паїв. Розглянувши заяву позивача та ОСОБА_2 від 12 вересня 2025 року, рішенням сімдесят восьмої сесії Гайворонської міської ради восьмого скликання від 25 вересня 2025 року № 6028 «Про відмову гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у виділенні в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на території Гайворонської міської ради, за межами с.Казавчин», позивачу та ОСОБА_2 було відмовлено у виділенні в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, що відповідатиме розміру земельної частки (паю) колишнього КСП "Хлібороб", оскільки заявником не надано жодних документів, які б посвідчували його право на земельну частку (пай) згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Просить суд: відмовити в задоволені позову повністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 07.11.2025 надав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без участі представника міської ради.
Третя особа ОСОБА_2 надала до суду заяву в якій просила судові засідання проводити без її участі. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №29-11-0.331-3432/2-25 від 28.08.2025 року - розпорядження земель КСП «Хлібороб» було проведено відповідно до розпорядження Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 03.09.1996 №330-р. Згідно з списком громадян, які мають право на земельну частку (пай) по КСП «Хлібороб» с. Казавчин, Голованівського району Кіровоградської області, який затверджений 14.09.1995, громадянин Кушнір ОСОБА_3 був включений в список, сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не видавалися (не друкувалися) (а.с.27).
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №29-11-0.331-3599/2-25 від 10.09.2025 року - відповідно до розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації від 03.09.1996 року №330-р «Про затвердження розміру та вартості земельної частки (паю) по колективному сільськогосподарському підприємству «Хлібороб» середній розмір земельної частки (паю) становить 3,4 в умовних кадастрових гектарах (а.с.29,30).
Рішенням 12 сесії Казавчинської сільської ради народних депутатів Гайворонського району Кіровоградської області від 02.12.1992 року №71 - передано 2363 га сільськогосподарських угідь у колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» (а.с.31).
ОСОБА_3 - включений у список громадян, які мають право на земельну частку (пай) по КСП «Хлібороб» с. Казавчин Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.35-37).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 (а.с. 15).
Згідно довідки виданої Хащуватським старостинським округом Гайворонської міської ради від 15.04.2025 року № 18 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з ним на день його смерті проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 72).
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_4 (а.с. 16).
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.13,14).
Зі спадкової справи №290/2016 до майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , яка оглянута в судовому засіданні - вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_4 .
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03.07.2025 року, справа №385/689/25 - визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житловий будинок А, загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 52,4 кв.м, господарські будівлі: Б, В, Г - сараї, Д - погріб; в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20-21).
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 12.09.2025 року, звернулися із заявою до міського голови Гайворонської міської ради в якій просили виділити їм земельну ділянку частку (пай) в умовах кадастрових одиницях, відповідно до розпаювання КСП «Хлібороб» з земель запасу Гайворонської міської територіальної громади, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , з подальшим виготовленням відповідної технічної документації із землеустрою та передачею у власність земельної ділянки, що відповідатиме належному паю (а.с.39-41).
Рішенням Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 25.09.2025 року №6028 «Про відмову гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у виділенні в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на території Гайворонської міської ради, за межами с. Казавчин» - відмовлено ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 у виділенні в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, що відповідатиме розміру земельної частки (паю) колишнього КСП "Хлібороб" на території Гайворонської міської, за межами с. Казавчин у зв'язку з тим, що відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому закону порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) відбувається на підставі документів, що посвідчують прво на земельну частку (пай). Заявником не надано жодних документів, які б посвідчували його право на земельну частку (пай) згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (а.с.42).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частині другій статті 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, визначені в Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
У пункті 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За змістом частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Звертаючись з позовом до суду, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4 право на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) площею 3,4 умовних кадастрових гектарів, яка була виділена - ОСОБА_3 в результаті розпаювання земель КСП «Хлібороб».
Так на думку позивача, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , в тому числі і спірну земельну ділянку, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як спільно проживала та була зареєстрована з останнім.
Суд з такими твердженнями позивача не може погодитись на підставі наступного.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відтак правовідносини, що пов'язані із питаннями саме відкриття та прийняття спадщини після смерті такої особи на той час, були врегульовані нормами ЦК УРСР у редакції 1963 року.
Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно статті 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (частина перша статті 529 ЦК УРСР).
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Ураховуючи наведене, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.
Матеріали справи не містять, а позивач не надав належних доказів прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 . Проживання на час відкриття спадщини з спадкодавцем, відповідно до вимог ст. 549 ЦК ЦРСР, не вважається прийняттям спадщини.
Згідно листа державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Н.Ковбасюк - спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 не відкривалася (а.с. 78-80).
За таких обставин, ОСОБА_4 , спадщину після смерті свого чоловіка у відповідності до ст. 549 ЦК ЦРСР не прийняла та не успадкувала право на 3,4 умовних кадастрових гектарів, яка була виділена - ОСОБА_3 в результаті розпаювання земель КСП «Хлібороб».
За таких обставин позов не підлягає задоволенню.
Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.12.2025 року.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 19.12.2025