Справа №: 148/3219/25
23 грудня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянувши заяву судді Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Людмили Анатоліївни про самовідвід щодо розгляду справи № 148/3219/25, провадження № 3/148/1308/25 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184КУпАП,-
В провадження судді Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А. надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суддею Штифурко Л.А. заявлено самовідвід, який мотивований тим, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , учня 3-А класу Тульчинського ліцею № 3 Тульчинської міської ради, та як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 04.12.2025 перебуваючи у спортивному залі ліцею наніс удар по плечі та обличчі однокласниці ОСОБА_3 .
Дочка судді Штифурко Л.А. також навчається в 3-А класі Тульчинського ліцею № 3 та є однокласницею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьком та законним представником якої є адвокат Дунаєв І.Б., з яким судді Штифурко Л.А. доводиться спільно працювати, в зв'язку з їх професійною діяльністю, про що відомо значному колу осіб та вказує, що у стороннього спостерігача, можуть виникнути сумніви щодо її неупередженості як головуючого судді при розгляді даного адміністративного матеріалу, тому вважає необхідним заявити самовідвід.
Вивчивши доводи заяви про самовідвід, дослідивши матеріали справи № 148/3219/25, доходжу наступних висновків.
Згідно ст. 2, 7 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а провадження в цих справах здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б регулювала порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому до даних правовідносин підлягає застосуванню аналогія закону зі ст. 75, 80 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно вимог ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до ст. 6 п. 1 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Враховуючи викладене, суд приходить да висновку, що зазначені суддею Штифурко Л.А. обставини, які виключають її участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення №148/3219/25про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184КУпАП, а саме з метою уникнення щонайменших сумнівів в особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чи стороннього спостерігача, щодо неупередженості судді Штифурко Л.А. під час розгляду даної справи є обґрунтованими, а тому заявлений самовідвід підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.75, 80 КПК України, ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, ст. 245 КУпАП, суддя -
Заяву судді Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Людмили Анатоліївни про самовідвід щодо розгляду справи № 148/3219/25, провадження № 3/148/1308/25 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184КУпАП, - задовольнити.
Справу № 148/3219/25, провадження № 3/148/1308/25 передати до канцелярії Тульчинського районного суду Вінницької області для проведення повторного автоматичного розподілу справи автоматизованою системою документообігу суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: