Справа № 148/3093/25
Провадження №3/148/1265/25
22 грудня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм Крижопільського регіонального структурного підрозділу Волочинської філії ТОВ «Агробізнес», за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
встановила:
04.09.2025 о 00:15 год. по вул. Леонтовича в м. Тульчин ОСОБА_1 керуючи ТЗ «Хонда Фіт», без д.н.з., не пропустивши пішохода на пішохідному не регульованому переході, здійснив наїзд на ОСОБА_2 , чим порушив п. 18.1 ПДР України.
04.09.2025 о 00:15 год. по вул. Леонтовича в м. Тульчин водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ «Хонда Фіт», без д.н.з., скоївши ДТП, а саме наїзд на пішохода ОСОБА_2 , залишив місце події, чим порушив п. 2.10 а ПДР України.
В судовому засіданні адвокат Стоян А.С., яка представляє інтереси ОСОБА_1 ,. не заперечила вини останнього у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП. Зазначила, що він в темну пору доби не побачив пішохода. Разом з тим, потерпіла не має до нього жодних претензій, загрози її життю немає. Це, зокрема, підтверджується і висновками постанови про закриття кримінального провадження від 24.10.2025 року.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Стоян А.С., дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна передбачена ст. 124 КУпАП.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно п.п. 18.1. Правил дорожнього руху водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно п. 2.10 а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №530345 від 03.12.2025 установлено, що 04.09.2025 о 00:15 год. по вул. Леонтовича в м. Тульчин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 який скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 (а.с. 1).
З рапорту інспектора від 03.12.2025 слідує, що 23.09.2025 о 14:18 надійшла заява від ОСОБА_2 про те, вона просить прийняти міри до ОСОБА_1 за вчинення ДТП, що мала місце 04.09.2025 (а.с. 3-4).
Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 24.10.2025 кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (а.с. 6-7).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №530319 від 03.12..2025 установлено, що 04.09.2025 о 00:15 год. по вул. Леонтовича в м. Тульчин водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ «Хонда Фіт», без д.н.з., скоївши ДТП, а саме наїзд на пішохода ОСОБА_2 , залишив місце події (а.с. 17).
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу висновку, що вони є достатніми та такими, що в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, вважаю, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень його слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу.
За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 122-4, 124, 283, 287, 289 КУпАП, суддя, -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) (Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 418999980313080149000002001).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.А.Штифурко