Справа № 344/22654/25
Провадження № 1-кс/344/8742/25
17 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП України в Івано-Франківській області підполковник поліції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України,-
Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликалася на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 спільно з іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, переслідуючи корисливі мотиви, вступили у злочинну змову з метою вимагання та отримання від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 8 000 (вісім тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого боргу та, упродовж січня 2025 року по травень 2025 року систематично наочно та у телефонному режимі погрожували застосуванням щодо них та їх близьких родичів насильства, а також пошкодженням та знищенням їхнього майна.
Слідчим у клопотанні вказано, що сприймаючи погрози ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та інших не встановлених в ході досудового розслідування осіб як реальні, діючи відповідно до висунутих останніми незаконних вимог, ОСОБА_10 27.02.2025 в АДРЕСА_1 передав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 83278 грн), а ОСОБА_11 22.03.2025 через банківський термінал « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в АДРЕСА_2 , здійснив переказ частини коштів у сумі 42 000 (сорок дві тисячі) грн. на банківську карту ОСОБА_9 , як частину від загальної суми незаконної пред'явленої вимоги, після отримання яких співучасники кримінального правопорушення грошові кошти розділили між собою.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою між собою та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, з метою заволодіння чужим майном шляхом вимагання з погрозою застосування насильства над потерпілим, переслідуючи корисливі мотиви, у період з лютого 2025 року по травень 2025 року систематично вимагали у ОСОБА_13 передати їм грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого перед ними боргу, погрожуючи застосуванням щодо нього насильства, а також пошкодженням та знищенням його майна, які він сприймав як реальні.
ОСОБА_13 , сприймаючи погрози ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та інших не встановлених в ході досудового розслідування осіб як реальні, діючи відповідно до їх вимог, перебуваючи на території свого підприємства по АДРЕСА_3 , 25.04.2025 передав ОСОБА_8 частину грошових коштів в сумі 1 000 (одна тисяча) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 41 689 грн), та 26.05.2025 другу частину грошових коштів в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн., як частину від незаконно пред'явленої вимоги. Отримані кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи розділи між собою.
Також встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.08.2025, у ОСОБА_14 виник умисел на заволодіння шляхом вимагання у ОСОБА_15 грошових коштів у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 33 084 560 гривень та є особливо великим розміром), як повернення неіснуючого боргу.
Для досягнення своєї мети ОСОБА_14 залучив до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , спільно з якими розробили та узгодили план вчинення кримінального правопорушення, розподілили ролі та обов'язки між собою щодо вчинення вимагання у ОСОБА_15 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США.
Діючи відповідно до раніше розробленого плану по заволодінню чужим майном потерпілого ОСОБА_15 шляхом вимагання, ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_8 на виконання вказівки ОСОБА_22 , діючи відповідно до відведеної їм ролі та попередньо узгоджених домовленостей між ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, 20.08.2025 біля 13.50 год., прибули до будинку ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_4 , де зустрілися з останнім та, погрожуючи застосуванням насильства, в тому числі заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, знищенням його майна, вимагали у нього передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США та визначили дату передачі коштів на 25.08.2025року.
В подальшому, на виконання вказівки ОСОБА_16 та відповідно до угодженого злочинного плану, за пособництва ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 25.08.2025, приблизно о 08.30 год., діючи за попередньою змовою, повторно прибули по місцю проживання ОСОБА_15 де, погрожуючи застосування насильства щодо нього та його близьких родичів, повторно пред'явили вимогу передати їм 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США. При цьому, з метою демонстрації справжності своїх злочинних намірів, ОСОБА_21 в присутності інших учасників злочинних дій наніс ОСОБА_15 удар кулаком правої руки в обличчя, а ОСОБА_20 заподіяв не менше двох ударів сокирою по його ногах, спричинивши фізичну біль потерпілому, після чого змусили дружину ОСОБА_15 - ОСОБА_23 , написати по їхній вказівці на ім'я ОСОБА_14 розписку про отримання в борг грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 406 710 гривень та є особливо великим розміром), та зобов'язали потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_23 в строк до 04.09.2025 зібрати вказану суму коштів та передати їм.
Продовжуючи свої злочинні дії по незаконному заволодінню чужим майном шляхом вимагання, ОСОБА_16 , напередодні визначеної дати передачі потерпілими коштів, 03.09.2025, прибув в м. Коломия, де зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та, залучивши за допомогою мобільних телефонів в режимі аудіо та відеоконференцзвязку інших співучасників злочину, обговорили та узгодили подальший план отримання 04.09.2025 від потерпілих зазначеної суми вимоги, розподіливши ролі кожного учасника злочинної групи.
На виконання визначеного плану та попередньо узгоджених дій ОСОБА_19 , залучивши в ролі кур'єра ОСОБА_24 , який не був обізнаний із злочинним планом групи осіб по вимаганню коштів, 04.09.2025 прибули в м. Яремче, де на виконання вказівки ОСОБА_19 , приблизно о 15.40 год. ОСОБА_24 прибув до домогосподарства ОСОБА_23 по АДРЕСА_5 , де остання на виконання попередньо пред'явленої вимоги передала грошові кошти в сумі 301 300 (триста одну тисячу триста) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 464 781 грн).
Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що в квітні 2025 року, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, організували злочинну схему щодо незаконного заволодіння об'єктами нерухомого майна та за допомогою завідомо підроблених документів незаконно заволоділи квартирою АДРЕСА_6 , яку в подальшому 24.06.2025, використовуючи завідомо фіктивні та підроблені документи, продали вказану квартиру ОСОБА_25 за грошові кошти в сумі 1 630 000 тис. грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром, після чого отримані грошові кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , разом з іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами розділили між собою.
Слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Княждвір, Коломийського району, Івано-Франківської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_7 , громадянину України, одруженому, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючому, згідно ст. 89 КК України раніше не судимому, 04.09.2025 повідомлено про підозру, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, 08.09.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190 КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід на тримання під вартою до 01.11.2025.
29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 04 березня 2026 року.
30 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 28 грудня 2025 року включно.
Обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_23 , ОСОБА_26 протоколами впізнання свідків та потерпілих, інформацією, отриманою з Івано-Франківського ОБТІ щодо фіктивності довідки ОБТІ, яка стала підставою для реєстрації об'єкта нерухомості, матеріалів реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна (квартири), протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.
Строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 28.12.2025, однак завершити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести наступні слідчі, процесуальні дії: розсекретити матеріали проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій та документи стосовно їх належності й допустимості; отримати висновки судово-лінгвістичних семантико-текстуальних експертиз час проведення яких, у зв'язку з великим завантаженням експертних установ та специфікою їх проведення, складає близько 4 місяців; отримати висновки 12 фоноскопічних експертиз, проведення яких було призначено по завершенню попередніх експертиз, оскільки використовуються одні і ті ж об'єкти дослідження та виконання яких у зв'язку із складністю їх проведення та завантаженням експертів складає не менше 2 місяців; молекулярно-генетичних, почеркознавчих, судово-медичних та балістиних експертиз; виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів, зокрема до інформації, яка міститься в операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », проаналізувати отриману інформацію про телефонні з'єднання; виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до інформації з банківських установ про рух коштів між рахунками підозрюваних та потерпілих та проаналізувати отриману інформацію, дослідити епізод вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_26 , в якому необхідно провести допити свідків, потерпілих, отримати згідно вимог КПК України інформацію у операторів мобільного зв'язку та банківських установах, провести впізнання, провести інші слідчі та процесуальні дії, направлені на здобуття доказів стосовно фактичних обставин, встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності всіх осіб, причетних до скоєння вказаного злочину та з урахуванням зібраних доказів визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та інших осіб, із врахуванням здобутих доказів оголосити остаточні підозри, відкрити матеріали кримінального провадження та надати до них доступ, закінчити досудове розслідування шляхом звернення до суду з обвинувальним актом.
Обставини, що перешкоджали здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, це значна кількість попередньо проведених першочергових невідкладних слідчих та процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналізі та оцінці.
Зокрема, упродовж 30.10.2025-16.12.2025 проведено ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема 05.12.2025 отримано висновок судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, яка виконувалася КНІСЕ та за результатами якої, у зв'язку з отриманням об'єктів дослідження призначено 12 фоноскопічних експертиз протоколів НСРД щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , крім того з метою отримання зразків для порівняння по даних експертизах отримано ухвали на тимчасовий доступ до речей та документів на підставі яких отримано копії аудіо записів до протоколів судових засідань за участю усіх підозрюваних; також отримано 9 ухвал про тимчасовий доступ до інформації, яка містить у операторів мобільного зв'язку, які скеровано виконавцям; отримано 10 ухвал про тимчасовий доступ до інформації, яка міститься у банках « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». « ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_10 », « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_12 » про грошові перекази та надходження між підозрюваними та потерпілими; додатково допитано потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_23 , а також допитано потерпілого ОСОБА_26 , допитано понад 20 свідків, з окремими з них проведено також впізнання по фотографіях в ході чого вони упізнали 4 осіб, які можуть бути причетні до скоєння злочину; проведено по квартирний обхід та допитано осіб, які проживають за адресою АДРЕСА_8 ; отримано ухвалу суду та проведено 2 тимчасові доступ до нотаріальної справи у нотаріуса та у реєстраційній службі ІНФОРМАЦІЯ_13 в ході чого отримано документи про встановлення права власності та продажу квартири за адресою АДРЕСА_8 ; проведено на підставі ухвали слідчого судді 17 обшуків, в ході яких вилучено документи про реєстрацію та продаж квартири за адресою АДРЕСА_8 , мобільні телефони осіб, які спілкувалися з підозрюваними в ході вчинення останніми злочинів та предмети схожі на вогнепальну зброю та боєприпаси; проведено огляди вилучених під час проведених обшуків речей, зокрема мобільних телефонів, банківських карт та рукописних записів; призначено судово-медичну експертизу потерпілому ОСОБА_15 ; призначено балістичні експертизи вилучених зброї та боєприпасів; допитано підозрюваних ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та з метою перевірки їх показів скеровано доручення оперативному підрозділу для встановлення вказаних в допитах осіб та отримання відповідних документів; призначено почеркознавчі експертизи по розписках написаних від імені ОСОБА_23 та ОСОБА_14 , які 04.09.2025 вилучені в ході проведення огляду в АДРЕСА_5 , з метою проведення даної експертизи у вказаних осіб отримані необхідні для проведення дослідження зразки почерку та підписів.
Крім того, 07.11.2025 прокуратурою Львівської області визначено підслідність за СУ ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні № 120251400000001217 від 06.11.2025 за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України за фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_26 , яке об'єднано з кримінальним провадженням № 12025090000000113 від 03.02.2025.
На думку органу досудового розслідування, підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини у вчиненні яких він підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Стороною обвинувачення у клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 , маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним множинності злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих особливо тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 , маючи тісні зв'язки в кримінальному середовищі та з суб'єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від органів досудового розслідування. Також, маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України.
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки на даний час, не встановлено усіх осіб причетних до вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими співучасниками кримінальних правопорушень, пов'язаних з вимаганням майна та вчиненням шахрайства, на яких та на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні він може здійснювати вплив з метою спотворення доказів його вини. Ризик впливу на потерпілих є обґрунтованим, зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства, підозрюваний безпосередньо знайомий із потерпілим, вчинив злочин за місцем проживання потерпілого. Внаслідок попереднього знайомства протиправний вплив також може бути здійснений не тільки шляхом завдання фізичної шкоди, але й погрозами чи вмовлянням. Також ОСОБА_4 відомі анкетні дані потерпілих та місця їх проживання, щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показів чи обвинувачення.
Окрім того, враховуючи, що існує взаємообумовленість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 діянь із діями інших підозрюваних, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може прямо чи опосередковано впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показів, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду. Перебуваючи на волі, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду.
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчиняв нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти корисливі злочини. Перебуваючи на волі, може вчиняти злочини проти життя та здоров'я потерпілих з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_4 його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
04.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Княждвір, Коломийського району, Івано-Франківської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_7 , громадянину України, одруженому, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючому, згідно ст. 89 КК України раніше не судимому, повідомлено про підозру, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, 08.09.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190 КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_23 , ОСОБА_26 протоколами впізнання свідків та потерпілих, інформацією, отриманою з ІНФОРМАЦІЯ_14 щодо фіктивності довідки ОБТІ, яка стала підставою для реєстрації об'єкта нерухомості, матеріалів реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна (квартири), протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з нормами ст. ст. 219, 294 - 295 КПК України строк досудового розслідування кримінального провадження (кримінального правопорушення) обчислюється з дня повідомлення особі про підозру.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід на тримання під вартою до 01.11.2025.
29 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 04 березня 2026 року.
30 жовтня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 28 грудня 2025 року включно.
Строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 28.12.2025, однак завершити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести наступні слідчі, процесуальні дії: розсекретити матеріали проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій та документи стосовно їх належності й допустимості; отримати висновки судово-лінгвістичних семантико-текстуальних експертиз час проведення яких, у зв'язку з великим завантаженням експертних установ та специфікою їх проведення, складає близько 4 місяців; отримати висновки 12 фоноскопічних експертиз, проведення яких було призначено по завершенню попередніх експертиз, оскільки використовуються одні і ті ж об'єкти дослідження та виконання яких у зв'язку із складністю їх проведення та завантаженням експертів складає не менше 2 місяців; молекулярно-генетичних, почеркознавчих, судово-медичних та балістиних експертиз; виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів, зокрема до інформації, яка міститься в операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », проаналізувати отриману інформацію про телефонні з'єднання; виконати ухвали суду про тимчасовий доступ до інформації з банківських установ про рух коштів між рахунками підозрюваних та потерпілих та проаналізувати отриману інформацію, дослідити епізод вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_26 , в якому необхідно провести допити свідків, потерпілих, отримати згідно вимог КПК України інформацію у операторів мобільного зв'язку та банківських установах, провести впізнання, провести інші слідчі та процесуальні дії, направлені на здобуття доказів стосовно фактичних обставин, встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності всіх осіб, причетних до скоєння вказаного злочину та з урахуванням зібраних доказів визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та інших осіб, із врахуванням здобутих доказів оголосити остаточні підозри, відкрити матеріали кримінального провадження та надати до них доступ, закінчити досудове розслідування шляхом звернення до суду з обвинувальним актом.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_27 , до інкримінованого йому злочину.
В той же час 28.12.2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини у вчиненні яких він підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
У зв'язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.
В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.
Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності ризику, передбаченого у пункті 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя враховує можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосованотакий вид покарання у разі доведення його вини. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованих правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі у разі доведення його вини вже самі по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі за межі території України.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного та характером і тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маютьістотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Даний ризик, передбачений у пункті 2 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки підозрюваний, будучи ознайомленим з матеріалами кримінального провадження, які додавалися до клопотання про обрання міри запобіжного заходу, розуміючи, що документування його злочинної діяльності відбувалося шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та на даному етапі розслідування необхідно проводити ряд процесуальний дій з метою витребування документів чи інших доказів, які будуть викривати його чи інших співучасників їх злочинну діяльність, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на посадових та фізичних осіб, у віданні яких можуть знаходитись вказані докази, знищити чи спотворити їх зміст, що в свою чергу негативно вплине на досудове розслідування.
Ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки на даний час, не встановлено усіх осіб причетних до вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими співучасниками кримінальних правопорушень, пов'язаних з вимаганням майна, на яких та на інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні він може здійснювати вплив з метою спотворення доказів його вини. Також ОСОБА_4 відомі анкетні дані потерпілих та місця їх проживання, щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показів чи обвинувачення.
Також, оцінюючи можливість впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних, слідчий суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від учасників кримінального провадження, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на потерпілу, свідків та інших підозрюваних, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків та інших підозрюваних, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Ризик перешкоджати кримінальному іншим чином.
Даний ризик є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Даний ризик, передбачений у пункту 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчиняв нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливих особливо тяжких злочинів, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти корисливі злочини. Крім того, перебуваючи на волі може вчиняти злочини проти життя та здоров'я потерпілих з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.
Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування та те, що 28 грудня 2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують та не зменшилися, слідчий суддя, вирішуючи дане клопотання, також враховує вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, у взаємозв'язку з іншими вищевказаними обставинами, вважає, що вони не дають достатніх підстав для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114 - 2, 258-258 - 6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 - 1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків.
Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , вчинено із застосуванням фізичного та психологічного насильства.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування до 13 лютого 2026 року включно.
керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 13 лютого 2026 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_28 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст складено та підписано 19.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_29